номер провадження справи 33/73/25
11.07.2025 Справа № 908/1468/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи № 908/1468/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Матвєєвої Олени Василівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926)
про стягнення 292244,88 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернулася Фізична особа-підприємець Матвєєва Олена Василівна з позовом до Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 285120,00 грн., 3% річних у сумі 1822,04 грн. та інфляційних втрат у сумі 5302,84 грн., разом - 292244,88 грн.
Суд зауважує, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування відповідача змінено з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариства “Запоріжжяобленерго», тому у вступній частині даної ухвали суд зазначає нове найменування відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарів №590924 від 24.09.2024 щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 285120,00 грн. За прострочення оплати товару позивач нарахував 3% річних за період з 07.02.2025 по 07.05.2025 у сумі 1822,04 грн. та інфляційні втрати за лютий - березень 2025 року в сумі 5302,84 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
У позовній заяві викладено клопотання розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1468/25, присвоєно справі номер провадження 33/73/25. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали надати суду та надіслати відповідачу довіреності на отримання товару, на які є посилання у видаткових накладних, які додані до позову. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 20.06.2024.
Позивач не має електронного кабінету. Копію ухвали вручено позивачу поштою 26.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачу доставлено копію ухвали до електронного кабінету 22.05.2025 02:19 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
23.05.2025 від відповідача надійшла заява (сформована в системі «Електронний суд» 22.05.2025) про вступ у справу представника, надання доступу до електронної справи.
Вказана заява судом задоволена представнику відповідача надано доступ до матеріалів електронної справи.
05.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що звернувся до позивача з пропозицією щодо укладення мирової угоди, однак наразі відповіді не отримав. Відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, а у випадку задоволення позову - розстрочити виконання рішення суду на 9 місяців, посилаючись на свій скрутний фінансовий стан.
Суд прийняв відзив до розгляду.
Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд
24.09.2024 Фізичною особою-підприємцем Матвєєвою Оленою Василівною (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (на даний час тип та назву товариства змінено на Акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», покупець, відповідач) укладено договір про закупівлю товарів №590924 (далі - договір).
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця товар, зазначений в специфікації до договору (додаток 1), а покупець - прийняти та оплатити такий товар.
Найменування товару - код ДК-44110000-7 Конструкційні матеріали (лінолеум комерційний 3 м, лінолеум комерційний 4м) (далі - товар). Номенклатура, асортимент, кількість, ціни та технічні (якісні) характеристики товару зазначені в специфікації до договору (додаток l).
Згідно з п.3.1 договору ціна цього договору становить всього без ПДВ - 285120,00 грн.
За умовами п. 5.2 договору постачальник зобов'язаний поставити заявлену партію товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту подання письмової заявки покупцем.
Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює розрахунок за кожну замовлену партію товару протягом 120 (сто двадцять) календарних днів після підписання покупцем видаткової накладної (акту приймання-передачі товару) постачальника на поставку товару.
Після укладення договору за письмовим зверненням постачальника можлива попередня оплата на підставі виставленого рахунку постачальника протягом 15 календарних днів з дати отримання рахунка покупцем, за умови фінансової можливості покупця. Розмір передоплати, що може бути здійснена за договором, визначається покупцем в односторонньому порядку. Незалежно від сплати чи несплати попередньої оплати постачальник зобов'язаний виконати зобов'язання з поставки товару (партії товару) в строк та на умовах, передбачених цим договором.
За умовами п. 4.2 договору датою оплати по цьому договору визначається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до п. 5.1 договору загальний строк поставки товару за договором - до 31.12.2024, протягом якого кожна окрема поставка здійснюється за замовленням виключно на підставі письмової заявки покупця у строки та на умовах, зазначених у п. 5.2 цього договору.
Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 30.04.2025.
Відповідно до умов договору відповідач надав позивачу заявки на поставку товару:
- від 01.10.2024 №006-04/308 на поставку лінолеуму в кількості 380 м.к.в на загальну суму 126360,00 грн. без ПДВ;
- від 14.10.2020 №006-04/361 на поставку лінолеуму в кількості 490 кв.м. на загальну суму 158760,00 грн.
На виконання договору позивачем здійснено поставку відповідачу товару:
- за видатковою накладною №ОВ-01116 від 09.10.2024 на суму 126360,00 грн. без ПДВ;
- за видатковою накладною №ОВ-01117 від 31.10.2024 на суму 158760,00 грн. без ПДВ, загалом на суму 285120,00 грн. без ПДВ.
Видаткові накладні підписано представником відповідача без зауважень.
На оплату товару позивачем виписані відповідачу рахунки-фактури:
- №ОВ-01516 від 09.10.2024 на суму 126360,00 грн.;
- №ОВ-01516-1 від 31.10.2024 на суму 158760,00 грн.
21.02.2025 позивач надіслав відповідачу інформаційний лист вих. №33 від 21.02.2025 з повідомленням про здійснені поставки та вимогою оплатити товар згідно виставлених рахунків-фактур.
02.04.2025 позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу вих. №02/04/01 від 02.04.2025 про виконання грошового зобов'язання.
Відповідач не надав відповіді на звернення позивача, не здійснив оплату товару.
Оскільки зобов'язання за договором відповідачем не виконані, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 285120,00 грн., 3% річних у сумі 1822,04 грн. та інфляційних втрат у сумі 5302,84 грн., разом - 292244,88 грн.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про закупівлю товарів №590924 від 24.09.2024, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором поставки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо
договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює розрахунок за кожну замовлену партію товару протягом 120 (сто двадцять) календарних днів після підписання покупцем видаткової накладної (акту приймання-передачі товару) постачальника на поставку товару.
Отже, товар, який поставлений за видатковою накладною №ОВ-01116 від 09.10.2024 на суму 126360,00 грн. без ПДВ, мав бути оплачений у строк до 06.02.2025.
Товар, який поставлений за видатковою накладною №ОВ-01117 від 31.10.2024 на суму 158760,00 грн. без ПДВ, мав бути оплачений у строк до 28.02.2025.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав доказів оплати товару на суму 285120,00 грн., наявність заборгованості не заперечує.
Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 285120,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення оплати товару позивач нарахував 3% річних за період з 07.02.2025 по 07.05.2025 у сумі 1822,04 грн. та інфляційні втрати за лютий - березень 2025 року в сумі 5302,84 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.
Суд визнав вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 5302,84 грн., а також 3% річних у сумі 1822,04 грн. обґрунтованими та задовольнив їх.
Заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення на 9 місяців суд залишив без задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
За приписами ч. 4 ст.331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аргументуючи необхідність надання розстрочки виконання рішення суду відповідач наводить доводи:
- скрутний фінансовий стан відповідача;
- наявність дебіторської заборгованості у відповідача станом на 01.04.2025 в розмірі 3114613 тис. грн.;
- наявність кредиторської заборгованості у відповідача перед іншими особами станом на 01.04.2025 в розмірі 1883378 тис. грн., у тому числі перед ДП «Енергоринок» - в розмірі 680166 тис. грн.;
- недостатній рівень тарифів, що встановлені постановою НКРЕКП від 19.12.2024 №2208;
- наявні виконавчі провадження та арешт коштів відповідача;
- належність відповідача до підприємств критичної інфраструктури;
Суд зауважує, що фінансова звітність надана відповідачем за 9 місяців 2024 року та за 2024 рік у цілому. Клопотання про надання розстрочки подано 05.06.2025, тобто надана фінансова звітність не є актуальною.
Постанови про накладення арешту на кошти відповідача винесені державним виконавцем 23.04.2024, 25.11.2024. Відомостей про стан цих виконавчих проваджень на момент подачі клопотання про розстрочку виконання судового рішення не подано.
Договір, за яким пред'явлено позовні вимоги в даній справі, укладено сторонами 24.09.2024, тому відповідач при укладанні договору міг урахувати свій фінансовий стан, підтверджений фінансовою звітністю за 9 місяців 2024 року та спроможність виконувати зобов'язання з оплати товару за договором з огляду на арешт коштів відповідача, вжитий постановою від 23.04.2024.
Поставка товару здійснена на підставі заявок відповідача.
Натомість з часу поставок товару, які відбулись у жовтні 2024 року, відповідач не здійснив навіть часткової сплати заборгованості. На вимоги позивача щодо сплати боргу відповідач відповіді не надав, тобто не вживав заходів до врегулювання заборгованості.
Відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність та отримує грошові надходження, за рахунок яких можлива сплата заборгованості. Зі звіту про фінансові результати за 2024 рік вбачається, що чистий дохід відповідача від реалізації продукції склав 1752735 тис. грн.
Крім того, як зазначає сам відповідач, станом на 01.04.2025 дебіторська заборгованість споживачів перед АТ «Запоріжжяобленерго» складала 3114613 тис. грн., з якої переважна частина це заборгованість державних підприємств: ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат» 811205 тис.грн. (загальна), ЗДП “Кремнійполімер» 172020 тис.грн., АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 9282 тис.грн., ДПЗД “Укрінтеренерго» 39157 тис.грн., а також постачальник електроенергії для населення в Запорізькій області - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» 529342 тис.грн.
Докази зупинення виконавчих проваджень надані тільки щодо ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат». Отже, сплата заборгованості можлива за рахунок дебіторської заборгованості інших боржників.
Вказане підтверджує наявність фінансової спроможності у відповідача сплатити присуджені за судовим рішенням кошти (загалом 292244,88 грн.).
При цьому суд враховує інтереси позивача, який є фізичною особою-підприємцем, та не отримує коштів за поставлений ним товар, починаючи з лютого 2025 року.
Враховуючи викладене, суд не встановив виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява містить вимоги майнового характеру на суму 292244,88 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 292244,88 грн. складає: 292244,88 грн. х 1,5% = 4383,67 грн.
За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір платіжною інструкцією №651 від 06.05.2025 на суму 4326,54 грн. та платіжною інструкцією №656 від 12.05.2025 на суму 57,13 грн., загалом на суму 4383,67 грн. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 4383,67 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926) на користь Фізичної особи-підприємця Матвєєвої Олени Василівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за поставлений товар у сумі 285120,00 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч сто двадцять грн. 00 коп.), 3% річних у сумі 1822,04 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять дві грн. 04 коп.), інфляційні втрати у сумі 5302,84 грн. (п'ять тисяч триста дві грн. 84 коп.) та витрати з сплати судового збору в сумі 4383,67 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят три грн. 67 коп.).
Заяву Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання судового рішення на 9 місяців залишити без задоволення.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 11.07.2025.
Суддя М.В. Мірошниченко