11 липня 2025 року
м. Київ
справа № 161/3354/25
провадження № 61-6847 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 березня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, Луцького міськрайонного суду Волинської області про повернення викрадених коштів та відшкодування завданої моральної шкоди,
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі частини третьої статті 44 ЦПК УКраїни.
28 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та в законний спосіб задовольнити позов, прийняти рішення найбільш вигідніше позивачу, яке буде сприяти захисту порушених прав свобод та інтересів позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, у якій уточнити вимоги щодо оскарження судових рішень попередніх інстанцій та викласти їх відповідно до положень статті 406 ЦПК України. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
24 червня 2025 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 на виконання ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року надійшла уточнена редакція касаційної скарги, а 11 липня 2025 року заява про розгляд справи без участі, до якої додано ідентичну редакцію уточненої касаційної скарги.
У прохальній частині уточненої редакції касаційної скарги заявник просить скасувати ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 березня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року та в законний спосіб задовольнити позов, прийняти законне в межах повноважень Верховного Суду рішення найбільш вигідніше позивачу, яке буде сприяти захисту порушених прав свобод та інтересів позивача.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Разом з тим, заявник не конкретизував прохальну частину касаційної скарги.
Клопотання особи, яка подає касаційну скаргу викладено у формі прохання ухвалити найбільш вигідніше позивачу рішення.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій (частина перша статті 25 ЦПК України).
Враховуючи наведені норми права, Верховний Суд не наділений повноваженнями визначати, яке судове рішення є найбільш вигідним позивачу за результатами касаційного перегляду судових рішень.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не надав уточнену редакцію касаційної скарги із врахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 406 ЦПК України, недоліки касаційної скарги не усунув, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки у встановлений судом строк, станом на 11 липня 2025 року недоліки касаційної скарги не усунуто, зокрема не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року, відповідно до статті 185 ЦПК України касаційна скарга підлягає поверненню заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (МПП «Голуб» проти України, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 березня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 161/3354/25 вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь