10 липня 2025 року
м. Київ
справа № 753/16835/23
провадження № 61-8214 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини,
У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_2 задоволено.
Звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами по виконавчому листу № 753/198/14 від 07 жовтня 2016 року, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2022 року і по 05 листопада 2024 року.
16 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2025 року (на час подання касаційної скарги) - 3 028,00 грн.
У позовах про припинення платежів або видач ціна позову визначається сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік (пункт 7 частини першої статті 176 ЦПК України).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам, складеного головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Білан Ю.С., заборгованість по стягненню аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3 станом на 01 вересня 2023 року складала 386 285,64 грн.
Предметом спору у цій справі є звільнення від сплати заборгованості по аліментах, яка становить 386 285,64 грн, отже ціна позову у справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000).
Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржуване судове рішення підпадає принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегія суддів дослідила ціну та предмет позову, складність справи й не встановила випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та звільнення від сплати судового збору вирішенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара