11 липня 2025 року
м. Київ
справа № 496/3658/16-ц
провадження № 61-8038 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каракаш Іван Петрович, наухвалу Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року у справі за позовом прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання недійсним державного акту, витребування земельних ділянок,
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Каракаша І. П. на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року.
До Верховного Суду 13 червня 2025 року засобами поштового зв'язкувід імені ОСОБА_1 - адвокат Каракаш І. П. подав касаційну скаргу на вказану ухвалу після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просив її скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з положеннями частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Щодо пропуску строку на касаційне оскарження
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної ухвали на адресу апелянта не надіслано, отримав її копію 14 травня 2025 року у приміщенні апеляційного суду, що підтверджується записом у журналі суду.
Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними з огляду на таке.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Як вбачається із касаційної скарги та доданих до неї матеріалів адвокат Каракаш І. П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не надає достовірних доказів отримання ним саме 14 травня 2025 року копії ухвали суду апеляційної інстанції (конверт, довідка суду, копії матеріалів справи, картка руху документу з підсистеми «Електронний суд», тощо).
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до «Картки руху документу», яка міститься в підсистемі «Електронний суд», по справі № 496/3658/16-цдатою доставлення копії ухвали Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року до електронного суду є 12 квітня 2025 року 00:53.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Як слідує з касаційної скарги адвокат Каракаш І. П. має зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» електронний кабінет, отже днем вручення заявникові оскаржуваної ухвали є 13 квітня 2025 року.
Повний текст ухвали Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року надісланий судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 11 квітня 2025 року та забезпечено надання загального доступу 14 квітня 2025 року. Доступ до цього реєстру є загальнодоступним та безкоштовним, отже, у ОСОБА_1 чи його представника не було перешкод у ознайомленні зі змістом прийнятої ухвали і подачі касаційної скарги у розумний строк, однак касаційну скаргу подано 13 червня2025 року,тобто після спливу двох місяців з дня складення повного судового рішення.
Представником заявника не наведено поважних причин пропуску строку та не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку подачі касаційної скарги після спливу двох місяців.
При цьому, представник заявника повинен був цікавитися рухом справи, так як саме за його апеляційною скаргою було оскаржене рішення суду першої інстанції, а згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об'єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху та роз'яснити заявнику про необхідність надання доказів порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення або навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, та після закінчення строку на касаційне оскарження, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каракаш Іван Петрович, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь