09 липня 2025 року
м. Київ
справа № 463/7385/23
провадження № 61-14777св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та виселення,
Описова частина
Короткий зміст скарги та рішень судів
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила усунути їй перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із самовільно зайнятого ними цього житлового будинку; зобов'язати відповідачів звільнити всі приміщення спірного будинку та прибудинкову територію від свого майна; заборонити ОСОБА_5 чинити перешкоди позивачці та членам її сім'ї в користуванні спірним житловим будинком; надавати іншим особам право володіння, користування, проживання без згоди позивачки, як співвласника будинку.
2. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14 березня 2024 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 04 квітня 2024 року, залишених без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, з урахуванням додаткової постанови цього ж суду від 25 жовтня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
3. У листопаді 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Іващенка А. І., на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 березня 2024 року, додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, у якій заявниця просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іващенка А. І., залишено без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 березня 2024 року, додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2024 рокузалишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення у справі
5. 25 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі представника - ОСОБА_12 про розподіл судових витрат, у якій заявники просили вирішити питання про стягнення витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката у справі шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20 000,00 грн понесених витрат.
6. Перевіривши матеріали цивільної справи, доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі представника - ОСОБА_3, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
7. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
8. Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
9. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
10. У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
11. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
12. Указаний строк є процесуальним і за певних підстав може бути поновлений, а при відсутності таких підстав настають наслідки, передбачені статтею 126 ЦПК України, згідно із частиною другою якої документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого
2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).
13. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
14. Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
15. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
16. Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).
17. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).
18. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені
в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
19. Відповідно до правового висновку, викладеного у змісті постанови Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження
№ 61-4799св23): «… у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не містить (а. с. 1-3 виділених матеріалів). Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову
у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі».
20. Тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п'ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє
в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 13 лютого
2024 року у справі № 757/33206/22-ц (провадження № 61-8292св24)).
21. Зі змісту відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката Когут Любові Іванівни, вбачається, що останній не містить попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом касаційної скарги, проте містить вказівку на те, що докази на підтвердження судових витрат будуть подані відповідачами протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
22. До вищезгаданого відзиву доказів на підтвердження понесених судових витрат додано не було (Т.2, а.с.184-195).
23. В подальшому, 23 квітня 2025 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі представника - ОСОБА_3, із застосуванням засобів поштового зв'язку, звернулися до Верховного Суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
24. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5 в особі представника - ОСОБА_3, додали до вищезазначеної заяви:
- опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Когут Л. І. згідно Договору про надання правничої допомоги № 24/12/13-ЛЛКП від 13 грудня 2024 року (датований 23 квітня 2025 року),
- акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Когут Л. І. згідно Договору про надання правничої допомоги № 24/12/13-ЛЛКП
від 13 грудня 2024 року (датований 23 квітня 2025 року),
- копію додаткового договору до Договору про надання правничої допомоги
№ 24/12/13-ЛЛКП від 13 грудня 2024 року,
- копію прибуткового касового ордеру № 24/12/13-ЛЛКП від 03 січня 2025 року,
- копію Договору про надання правничої допомоги № 24/12/13-ЛЛКП від 13 грудня 2024 року,
- копію квитанції до прибуткового касового ордера № 24/12/13-ЛЛКП від 03 січня 2025 року.
25. Колегія суддів зауважує, що переважна більшість вищезазначених доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу існували на момент перегляду справи в касаційному порядку, за винятком опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Когут Л. І. за Договором про надання правничої допомоги№ 24/12/13-ЛЛКП від 13 грудня 2024 року (датованого
23 квітня 2025 року), а також акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), складеного в межах зазначеного договору (також датованого 23 квітня 2025 року). Зазначені документи перебували у розпорядженні відповідачів, проте не були надані Верховному Суду разом із відзивом на касаційну скаргу.
26. Колегія суддів у вказаній конкретній справі вважає за необхідне зауважити, що витрати, понесені на правову допомогу, надану адвокатом Когут Л. І. було сплачено ОСОБА_3 ще 03 січня 2025 року, про що свідчать докази, долучені до заяви про розподіл судових витрат, зокрема копія прибуткового касового ордеру № 24/12/13-ЛЛКП від 03 січня 2025 року та копія квитанції до прибуткового касового ордера № 24/12/13-ЛЛКП від 03 січня 2025 року.
27. Більше того, зі змісту копії додаткового договору до Договору про надання правничої допомоги № 24/12/13-ЛЛКП від 13 грудня 2024 року вбачається, що розмір гонорару адвоката є фіксованим.
28. Якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів
у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
29. З урахуванням викладеного, оскільки докази, що підтверджують розмір судових витрат (витрат на правничу допомогу), понесених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у суді касаційної інстанції, існували на час перегляду справи в касаційному порядку; з огляду на відсутність
у змісті відзиву попереднього розрахунку таких витрат, а також відсутність у заяві про розподіл судових витрат клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу (за наявності виключно клопотання про поновлення строку на подання самої заяви) та її прийняття разом із доданими до неї доказами - колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 141, 260, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та виселення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович