02 липня 2025 рокуСправа №160/11442/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у якому позивач просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 30330 грн. 00коп. ( тридцять тисяч триста тридцять гривень, нуль копійок).
Позовна заява мотивована тим, що 12.03.2024 позивачем укладений договір купівлі-продажу квартири, у зв'язку з чим сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 30330,00 грн. Оскільки купівля квартири за цим договором, є першим придбаним житлом, то, відповідно, позивач звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1%. Позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про повернення помилково сплачених коштів від 12.12.2024 року. У відповідь на яку листом від 11.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовили у поверненні помилково сплачених коштів, обґрунтовуючи це тим, що Пенсійний Фонд України не володіє інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно та позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, рекомендовано звернутись до суду. При повторному зверненні із зазначеною заявою позивач отримав відмову. Вважає таку відмову необґрунтованою, а бездіяльність відповідача у вигляді неподання до ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області подання про повернення помилково сплачених коштів протиправним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.
У силу вимог ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду й вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
12.03.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . На підставі цього договору позивач став власником квартири. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Любимовою І.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №836 (а.с.7-8).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №369491264, сформованого 12.03.2024 року, власником згаданої вище квартири є ОСОБА_1 (а.с.9-10).
При укладенні договору купівлі-продажу позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 30330,00 грн. та підтверджується банківською квитанцією АТ КБ «Приватбанк» № 9355-8847-5615-4172 від 12.03.2024 року (а.с. 11).
Позивач, вважаючи, що безпідставно (помилково) сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна, 12.12.2024 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір у розмірі 1% від вартості придбаної квартири, долучивши до заяви наявні у нього документи на підтвердження вказаної обставини (а.с.12).
Листом від 11.12.2024 року вих. № 66188-51810/к-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки, на переконання пенсійного органу, позивачем не надано усіх необхідних документів, які визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Окрім цього вказує, що первинні придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку. Відтак, немає підстав для формування подання про повернення помилково сплачених коштів (а.с. 13-14).
28.02.2025 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 15-17).
Листом від 19.03.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно відмовили позивачу у поверненні помилково сплачених коштів, обґрунтовуючи це тим, що наданою позивачем довідкою від 20.01.2025 року № 3/16-349 не підтверджуються дані про невикористання позивачем житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з 21.01.2019 по 09.04.2004, згідно довідки будинок АДРЕСА_2 на балансі комунальних підприємств, підпорядкованих департаменту житлового господарства Дніпровської міської Ради, не перебуває. Запропоновано надати підтвердження від власника будинку АДРЕСА_2 , що дане житло відноситься до відомчого фонду, та відповідно приватизації не підлягає. Вказано, що первинні придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку
Вважаючи відмову відповідача щодо формування подання на повернення коштів протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абзацом першим пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За змістом абзацу другого пункту 9 статті 1 цього Закону, нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (абзац третій пункту 9 статті 1 вищевказаного Закону).
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону №400/97-ВР установлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740(далі Порядок №1740).
Суд зазначає, що положення пункту 15-1 Порядку №1740 та абзаців першого, другого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР є аналогічними за своїм змістом.
Відповідно до абзацу другого пункту 15-3 Порядку №1740, документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Згідно з підпунктом «б» пункту 15-2 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі Постанова №866) внесено зміни до Порядку №1740, зокрема, пункт 15-2 вказаного Порядку доповнено підпунктами «в» і «г» такого змісту:
«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».
Крім того, пункт 15-3 Порядку №1740 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова №866 набрала чинності 26.09.2020.
З системного аналізу наведених вище правових норм слід дійти висновку, що з 26.09.2020 держава конкретизувала та деталізувала законодавство, яке регламентувало підстави і процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які, у розумінні Закону №400/97-ВР, вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема, як частку в спільному майні подружжя), а також перелік документів, які особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває відповідне житло.
При цьому, під час вирішення питання, чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020, в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує такий збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема, як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Суд констатує, що за умови отримання від фізичної особи перелічених вище документів нотаріус, на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740, здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Разом з тим, якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі використати його вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору. У разі отримання відмови, особа може оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, яка, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуються судом під час вирішення цього спору.
Тобто, законодавець, у випадку помилкової сплати особою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, надає такій особі право подання пакету документів, що передбачений Порядком №1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
З матеріалів справи судом встановлено, що звертаючись до відповідача вперше 05.12.2024 року позивач разом із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору подав: копію договору купівлі-продажу; копію платіжної інструкції (квитанції) з ПриватБанку № 9355-8847-5615-4172 (про сплату 1%); інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №2653493812020.
З урахуванням викладено у відповіді оформленої листом від 11.12.2024 року вих. № 66188-51810/к-01/8-0400/24, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, позивач подав повторну заяву про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від 28.02.2025 року та долучив такі документи: копію паспорту та РНОКПП; копію довідки з ДМР ДАП та ДПУ у СФДР ВФ та ВРТГ № 10/5-2205 від 23.12.2024; копію довідки з ДМР ДАП та ДПУ у СФДР ВФ та ВРТГ № 10/5-2204 від 23.12.2024; Копія довідки з ДМ БТІ № 30 від 03.01.2025; Копія довідки з ДМР ДЖГ № 3/16-349 від 20.01.2025 року.
Відтак, суд зауважує, що позивач виконав вимоги підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740 щодо подання документів про посвідченні договору купівлі-продажу квартири відповідних документів, зокрема, які підтверджують невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Отже, відомості щодо придбання позивачем іншого житла підтверджуються матеріалами справи. Зі свого боку відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого житла, придбаного вперше, а відтак свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивач 12.03.2024 року вперше придбав квартиру АДРЕСА_1 , і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 30330,00 грн.
За цих обставин відповідач протиправно відмовив позивачу у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 30330,00 грн на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.03.2024 року.
Згідно з квитанцією з квитанцією № 9335-8447-5615-4172 від 12.03.2024 року позивач сплатив збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 30330,00 грн на рахунок отримувача: ГУК у Дн-кій. обл. / м. Дніпро/24140500 (а.с. 11).
За змістом абзацу першого пункту 3 розділу І Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Згідно із абзацом другим пункту 5 розділу І цього ж Порядку у разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
За таких обставин, суд вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у повернення ОСОБА_3 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 30330,00 грн (тридцять тисяч триста тридцять гривень) та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати подання про повернення ОСОБА_3 30330,00 грн сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № 9335-8447-5615-4172 від 12.03.2024 року та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
Отже, позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ 37988155) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 30330 грн. 00 коп. ( тридцять тисяч триста тридцять гривень, нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев