09 липня 2025 рокусправа № 380/6832/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) (адреса: АДРЕСА_3 ) (далі - Відповідач), в якому просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність 1-ro відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 від 24.02.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобовязати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 від 24.02.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 N 560.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до відповідача із письмовою заявою разом із копіями необхідних для відстрочки документів, що є особою, яка на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Листом від 27.03.2025 №1767/1 у відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідачем повідомлено про необхідність особисто прибути позивачу та подати заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо не розгляду заяви про надання відстрочки, а тому звернувся з вказаним позовом до суду.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, належним чином був повідомлений, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 14.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач засобами поштового зв'язку, звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) (24.02.2025 року) із заявою в якій просив надати відстрочку у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Згідно додатками до заяви було надано наступні документи:
1. Паспорт громадянина України у формі ІD-картки ( ОСОБА_1 );
2. РНОКПП ( ОСОБА_1 );
3. Військовий квиток ( ОСОБА_1 );
4. Резерв + ( ОСОБА_1 );
5. Свідоцтва про народження ( ОСОБА_1 );
6. Довідка МСЕК ( ОСОБА_1 );
7. Паспорт громадянина України ( ОСОБА_1 );
8. Додаток 15 до Порядку ( ОСОБА_1 ).
Листом відповідач від 27.03.2025 №1767/1 повідомив представника позивача на його адвокатський запит від 19.03.2025 року за вхідним № 5048 від 21.03.2025 року стосовно письмово звернення від 24.02.2025 року громадянина ОСОБА_1 , стосовно надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема про те, що письмове звернення ОСОБА_1 від 24.02.2025 року, яке було надіслане через поштове відділення, розгляду комісією не підлягало, про що заявнику відправлено поштою письмову відповідь на вказану адресу фактичного місця проживання.
В листі зазначають, що військовозобов?заному ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 та подати відповідну заяву з доданими документами, що підтверджують право на відстрочку, або копіями таких документів, засвідчених в установленому порядку, чи оформлення даної заяви на місці.
Вважаючи протиправною вказану бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 24.02.2025 року, останній звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
В силу ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з п.20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі також - Закон №2232-ХІІ).
За ч.1 ст.2 цього Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
У відповідності до ч. 1 ст.39 Закону №2232-XII, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі також - Закон №3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює.
Згідно з ч.5 ст.22 Закону №3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-XII передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як передбачено п.1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п.56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п.57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За змістом п.58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Суд встановив, що 24.02.2025 року позивач засобами поштового зв'язку надіслав на адресу відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
У листі відповідач від 27.03.2025 року № 1767/1, зазначив, що військовозобов?заному ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 та подати відповідну заяву з доданими документами, що підтверджують право на відстрочку, або копіями таких документів, засвідчених в установленому порядку, чи оформлення даної заяви на місці.
Разом з тим, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні належні докази розгляду Комісією заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, як і відсутнє рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Лист відповідача від 27.03.2025 року № 1767/1 є лише відповіддю на адвокатський запит представника позивача щодо надання відстрочки та носить інформативний характер та не є рішенням щодо надання/ненадання відстрочки.
Посилання відповідача на те, що для отримання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 та подати відповідну заяву з доданими документами, що підтверджують право на відстрочку, або копіями таких документів, засвідчених в установленому порядку, чи оформлення даної заяви на місці, не спростовують висновків суду, адже такі можуть бути підставою для відмови у наданні відстрочки, але аж ніяк підставою для не дотримання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, імперативних вимог Порядку №560 ухвалити акт владно-управлінського характеру рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
На підставі наведеного, суд доходить висновку, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або про вмотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 24.02.2025 (разом з поданими до неї документами) про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення за наслідком розгляду цієї заяви.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.02.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2025 року (разом з поданими до неї документами) про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення за наслідком розгляду цієї заяви.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1211, 20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна