Головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Паневіна В.О.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 12 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього, -
встановила:
вироком Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 2 серпня 2005 року
ОСОБА_1, уродженця селища Новотроїцького Волноваського району Донецької області, мешканця міста Горлівки Донецької області, раніше судимого: 1) в 1999 році за ст. 81 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2) у 2000 році за ст. ст. 81 ч. 3, 17 і 81 ч. 3, 89 ч. 1, 208 КК України на 4 роки позбавлення волі; 3) у 2004 році за ст. 304 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, -
засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки і 3 місяці позбавлення волі.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судові рішення щодо яких не оскаржено.
Судом постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 500 гривень, а солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь аптечного пункту Дочірнього підприємства Аптека № 382 «Обласної аптечної холдингової компанії» - 3538 гривень 26 копійок.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено: виключено з мотивувальної частини вироку як обтяжуючі відповідальність ознаки - вчинення злочину повторно і за попередньою змовою групою осіб. У решті вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, у середині січня 2005 року близько 21-ої години за попередньою змовою з ОСОБА_3 проникли до квартири АДРЕСА_1, звідки викрали майна ОСОБА_4 на суму 500 гривень.
Крім того, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з іншою особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження, та ОСОБА_2 6 березня 2005 року близько 23-ої години проникли до приміщення аптечного пунктуІНФОРМАЦІЯ_1, звідки таємно викрали лікарських препаратів та супутніх товарів на суму 3639 гривень 31 копійку, а також заволоділи особистим майном ОСОБА_5 на суму 480 гривень.
У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Свою вимогу він мотивує тим, що апеляційний суд безпідставно не прийняв до уваги викладені в його апеляційній скарзі доводи, а саме, що йому визначено надмірно суворе покарання. Він також висловлює незгоду з правильністю вирішення судом цивільного позову та необхідність розподілу суми позову між співучасниками злочину порівну, тобто в дольовому порядку.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів та по суті у скарзі не заперечується.
Кваліфікація його дій за ст. 185 ч. 3 КК України є правильною і теж не оспорюється.
Що стосується міри покарання, обраної судом ОСОБА_1, то призначена вона у відповідності до вимог закону з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, даних про його особу, а також усіх обставин справи. На думку колегії суддів, в даному випадку міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, а тому такою, що не підлягає пом'якшенню. Зважаючи на це, не можна вважати рішення апеляційного суду про залишення її без зміни незаконним, як про це порушується питання у касаційній скарзі.
При вирішенні цивільного позову суд дотримався закону і правильно визначив солідарний порядок стягнення при вирішенні цивільного позову, оскільки така шкода була спричинена спільними діями засуджених.
Також не погоджується колегія суддів з доводами скарги ОСОБА_1 про незаконність ухвали апеляційного суду - дане судове рішення відповідає вимогам закону та постановлено у відповідності до нього.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства України, які б тягли зміну чи скасування постановлених у справі судових рішень, не встановлено.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -
відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, засудженого вироком Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 2 серпня 2005 року.
Міщенко С.М. Глос Л.Ф. Паневін В.О.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.