1Справа № 335/3008/25 2/335/1837/2025
25 червня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря Духняк К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
01.04.2025 до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінпром Маркет», в особі директора Гедзь О.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.08.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75394756, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., строком позики - 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позикодавець на виконання умов договору позики № 75394756 від 15.08.2021, виконав свої зобов'язання, передав відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 4000,00 грн.
Укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.
Відповідач порушила умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконала свого зобов'язання щодо повернення коштів та сплати процентів за користування ним, запозичені кошти у визначений строк не повернула, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 13552,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
21.12.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 2112, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 75394756 від 15.08.2021.
31.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 75394756 від 15.08.2021.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 року до договору факторингу № 310323-ФМ ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13552,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості у розмірі 13 552,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2025 витребувано у Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10) інформацію з Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , і як зазначено у заяві, зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією.
14.04.2025 на адресу суду від Мінсоцполітики України надійшла відповідь на виконання ухвали судді від 02.04.2025, відповідно до якої встановлено, що згідно відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 09.04.2025, відсутня інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи. Витребувано в АТ «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г), інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк України», РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 15.08.2021 по 18.08.2021.
15.05.2025 на адресу суду від директора департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» Пугач В. надійшла відповідь на виконання ухвали судді від 24.04.2025, згідно якої встановлено, що в АТ «Ощадбанк» на ім'я гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітована банківська картка № НОМЕР_3 . Також, надано інформацію про рух коштів за вказаний період.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подано заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Оскільки, представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Судом встановлено, що 15.08.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75394756 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., строком позики - 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 11).
Відповідно до п. 5.2. договору позики № 75394756, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщенні на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування авто пролонгації, йому зрозумілі.
Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладання договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або авто пролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.
Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.
Відповідач порушила умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконала свого зобов'язання щодо повернення коштів та сплати процентів за користування ним, запозичені кошти у визначений строк не повернула, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості утворилась заборгованість у загальному розмірі 13552,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
21.12.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 2112, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 75394756 від 15.08.2021.
31.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 75394756 від 15.08.2021.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 до договору факторингу № 310323-ФМ ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13552,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, ТОВ «Фінпром Маркет» є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія управління активами», та стало новим кредитором у зобов'язаннях за договором позики, який укладено з ОСОБА_1 .
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.
При цьому договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст. 207 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 , діючи вільно, на власний розсуд, уклали договір позики з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи і підписанням його електронними цифровими підписами, що відповідає ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст.ст. 207, 1055 ЦК України.
Правомірність укладеного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов'язковим для виконання.
ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом перерахування коштів на банківську картку надав відповідачу позику в розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується інформацією АТ "Ощадбанк", який остання повинна була повернути повністю зі сплатою процентів за користування коштами у визначеному договором розмірі.
Однак, відповідач порушила умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконала свого зобов'язання щодо повернення коштів та сплати процентів за користування ним, запозичені кошти у визначений строк не повернула, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості утворилась заборгованість у загальному розмірі 13552,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Вказаний розмір заборгованості за договором позики підтверджується наданими позивачем належними та допустимими доказами: копією договору позики № 75394756 від 15.08.2021; розрахунком заборгованості, який є повним, чітким, об'єктивним, узгоджується з умовами договору позики.
При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «Фінпром Маркет» перейшли права ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», і він має право вимагати від ОСОБА_1 , сплати заборгованості за договором позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували па момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене відповідним Договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості і, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Як вже зазначалось судом, на виконання умов договору відповідач отримала позику на поточний рахунок у розмірі 4 000,00 грн., проте договірні зобов'язання за договором позики належним чином не виконувала, тіло кредиту, проценти за користування позикою у відповідності до умов договору ним не сплачувала.
При цьому, розрахунок позивача відповідачем не спростований, відповідачем не надано достатніх даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення позики.
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за договором позики позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості за договором позики, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості за договором позики у загальному розмірі 13 552,00 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 3 500,00 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови у позові - на позивача.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію договору про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.53-55); Витяг з акту №8-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024, в якому зазначено вартість наданої послуги у розмірі 3 500,00 грн. (а.с.57); копію ордеру серія АХ №1149961 від 01.11.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 (а.с.59 оборот, 60).
Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, у сумі 3 500,00 гривень, є обґрунтованим та, на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені позивачем, у розмірі 2 422,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики № 75394756 від 15.08.2021, у розмірі 13 552 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4 000,00 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 9 552,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, що складає суму у розмірі 5 922 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривень 40 копійок.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Повне рішення складено та підписано 30 червня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9-А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя: І.А. Крамаренко