1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/6432/25 1-кс/335/2338/2025
02 липня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 12025082320000876 від 29 червня 2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий СВ ВП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082320000876 від 29 червня 2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в якому зазначено наступне.
У ході досудового розслідування встановлено, що 29 червня 2025 року, близько 19:40 год. у місті Оріхів, по вулиці Овчаренка, навпроти будинку №126, водій автомобіля ВАЗ 2101, держ. номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив наїзд на нерухому перешкоду (габіон). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій отримав тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм загинула на місці. 29 червня 2025 року, у період часу з 20 години 25 хвилин по 22 годину 00 хвилин, слідчим СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, проведено огляд місця події в ході якого було виявлено та вилучено: автомобіль «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 ; пара взуття; виріз з обшивки водійського сидіння; мобільний телефон марки «Redmi»; змив та контроль до нього з ричага коробки переключення передач; змив та контроль до нього з керма автомобілю; змив та контроль до нього з нашаруванням РБК.
Враховуючи, що вилучене майно, має суттєве значення для встановлення важливих обставин, з метою проведення відповідних експертиз та збереження речових доказів, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зазначене у клопотанні.
Слідчий клопотання підтримав, про що надав відповідну заяву.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що у провадженні Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082320000876 від 29 червня 2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
29 червня 2025 року, у період часу з 20 години 25 хвилин по 22 годину 00 хвилин, слідчим СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, проведено огляд місця події за адресою: Запорізька область, Пологівський район, місто Оріхів, вулиця Овчаренка, поблизу будинку 126, автошлях Н-08 Запоріжжя-Дніпро-Маріуполь, під час якого виявлено та вилучено майно, на яке слідчий просить накласти арешт.
Відповідно до копії технічного паспорту ГГ №74054 від 06.01.1990, автомобіль ВАЗ-21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 , належить ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на який посилається слідчий у своєму клопотанні, як на підставу для арешту майна, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на:
- автомобіль марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- пару взуття;
- виріз з обшивки водійського сидіння;
- мобільний телефон марки «Redmi»;
- змив та контроль до нього з ричага коробки переключення передач;
- змив та контроль до нього з керма автомобілю;
- змив та контроль до нього з нашаруванням РБК, вилученого у ході проведення огляду місця події, за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Овчаренка, поблизу будинку 126, автошлях Н-08 Запоріжжя-Дніпро-Маріуполь.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1