1Справа № 335/2475/25 2/335/1688/2025
16 червня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря Духняк К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
17.03.2025 до суду, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява ТОВ «Українські фінансові операції», в особі представника Дідуха Є.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5524909 про надання споживчого кредиту за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13 000,00 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем Кредитора. Кредитний договір підписано Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписавши кредитний договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідач погодилася з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими вона ознайомилася перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими директором ТОВ «Авентус Україна» (далі - Правила), викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті https://creditplus.ua/documents. Згідно умов Договору кредитні кошти були перераховані відповідачу 11.02.2022 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідач всупереч умов Договору взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку із чим, станом на 17.09.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 46 987,20 грн., яка складається з: 13 000,00 грн. - заборгованості за кредитом; 34 187,20 грн. - заборгованість за нарахованими відсоткам відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 11.02.2022 року по 17.09.2024 (включно).
26.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 26.09/23-Ф, відповідно до умов якого, право вимоги за договором № 5524909 про надання споживчого кредиту від 11.02.2022 перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».
31.07.2024 між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та позивачем - ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 31.07/24-Ф від 31 липня 2024, відповідно до умов якого, право вимоги за договором №5524909 про надання споживчого кредиту від 11.02.2022 перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції».
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 5524909 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.02.2022 у загальному розмірі 46 987,20 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2025 року витребувано у Міністерства соціальної політики України інформоцію з Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб щодо місця реєстрації особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , і як зазначено у заяві, зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 .
16.04.2025 на адресу суду від Мінсоцполітики України надійшла відповідь на виконання ухвали судді від 18.03.2025, відповідно до якої встановлено, що згідно відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 11.04.2025, відсутня інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи. Витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію, а саме: чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ; надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 11.02.2022 по 22.02.2022 із відображенням коштів; надати інформацію про номер телефону на який надсилається інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 , за період з 11.02.2022 по 22.02.2022.
23.05.2025 на адресу суду від супервайзера з обробки звернень клієнтів й держорганів АТ КБ «Приватбанк» ГО Косенка А.С. надійшла відповідь на виконання ухвали судді від 17.04.2025, згідно якої встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ). Надано виписку по рахунку № НОМЕР_3 за період 11.02.2022-22.02.2022.
Представник позивача - Дідух Є.О. у судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд», подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлявся шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Оскільки, представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Судом встановлено, що 11.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 5524909 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 13 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, Паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до п.1.2 кредитного договору, відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені Договором.
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. кредитного договору становить 360 днів.
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, Первісний кредитор нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування.
Згідно п.5.4.1 кредитного договору, відповідач зобов'язаний у встановленому договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Відповідач підписала кредитний договір та паспорт споживчого кредиту електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Зокрема, 11.02.2022 о 15:55:09 год. на номер телефону, наданий відповідачем було надіслано одноразовий ідентифікатор А747023, який відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи, що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п.9.6. Кредитного договору, електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства за кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/ зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом, одноразовим ідентифікатором цього Договору, створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленим Товариству через повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким чином, між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір в електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов'язань за договором.
Підписанням вказаного Договору сторони погодили всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Кредитні кошти у розмірі 13 000,00 грн. були перераховані ТОВ «Авентус Україна» на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується інформацією наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду від 17 квітня 2025 року.
Отже, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 13 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Відповідач обов'язок по сплаті кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 17.09.2024 відповідно до наданого розрахунку, становить 46 987,20 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 13 000,00 грн.; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 11.02.2022 по 17.09.2024 у розмірі 34 187,20 грн.
Первісним кредитором не здійснювалось нарахування комісій, пені та інших штрафних санкцій до кредитного договору у відповідності до чинного законодавства України.
26.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 26.09/23-Ф, відповідно до умов якого, право вимоги за договором № 5524909 про надання споживчого кредиту від 11.02.2022 перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».
31.07.2024 між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та позивачем - ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу № 31.07/24-Ф від 31 липня 2024 року, відповідно до умов якого, право вимоги за договором №5524909 про надання споживчого кредиту від 11.02.2022 перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції».
Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу №31.07/24-Ф від 31.07.2024 до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46 987,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували па момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене відповідним Договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості і, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вже зазначалось судом, на виконання умов договору відповідач отримала кредит на поточний рахунок у розмірі 13 000,00 грн., проте договірні зобов'язання за договором належним чином не виконувала, тіло кредиту, проценти за користування кредитними ресурсами у відповідності до умов договору ним не сплачувала.
При цьому, розрахунок позивача відповідачем не спростований, відповідачем не надано достатніх даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості у загальному розмірі 46 987,20 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови у позові - на позивача.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача адвокат Дідух Є.О. надав копію договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024, укладеного між ТОВ «Українські фінансові операції» та ОСОБА_2 (а.с.24-25); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5972/10 (а.с.22); копію акту приймання-передачі наданих послуг № 5524909 до договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 17.09.2024, який містить опис наданих послуг та зазначено вартість наданих послуг у розмірі 10 000,00 грн. (а.с.26).
Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, у сумі 10 000,00 гривень, є обґрунтованим та, на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені позивачем, у розмірі 2 422,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» суму заборгованості за кредитним договором № 5524909 від 11.02.2022, станом на 17.09.2024, у розмірі 46 987 (сорок шість тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 20 копійок, яка складається з: заборгованісті за кредитом у сумі 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 копійок; заборгованості за нарахованими процентами за період з 11.02.2022 по 17.09.2024 (включно) у сумі 34 187 (тридцять чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн. 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 копійок, що складає загальну суму у розмірі 12 422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривень 20 копійок.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Повне рішення складено та підписано 23 червня 2025 року.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя: І.А. Крамаренко