Головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Паневіна В.О.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 12 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2, -
встановила:
вироком Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 5 липня 2005 року
ОСОБА_2, уродженця та мешканця міста Дніпропетровська, раніше на підставі вимог ст. 89 КК України не судимого, -
засуджено за:
- ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- ст. 187 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі;
- ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України визначено ОСОБА_2 остаточне покарання 8 років позбавлення волі.
Судом постановлено стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди: на користь ОСОБА_3 - 540 гривень, на користь ОСОБА_4 - 620 гривень.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнано судом винним і засуджено за те, що він 31 жовтня 2004 року близько 2-ої години проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1, звідки з проникненням у сарай викрав майна ОСОБА_3 на суму 540 гривень.
10 грудня 2004 року близько 18-ої годин 15 хвилин ОСОБА_1 у магазині по АДРЕСА_2 із застосуванням насильства, що було небезпечним для життя та здоров'я, вчинив розбійний напад на продавця ОСОБА_5, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, й заволодів грошима в сумі 620 гривень, чим спричинив шкоди власниці магазину ОСОБА_4. Також він вимагав від ОСОБА_5 того, щоб вона віддала йому свої золоті прикраси, однак остання відмовилася виконати його вимоги, після чого нападник покинув місце злочину. Коли ОСОБА_1 виходив з магазину, то зустрів ОСОБА_6, якому заподіяв кілька ударів ножем, унаслідок чого той отримав тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі захисника порушується питання про скасування вироку щодо ОСОБА_2 в частині засудження його за ст. ст. 121 ч. 1, 187 ч. 1 КК України та виключення з обвинувачення за ст. 185 ч. 3 КК України частини викраденого майна, у з в'язку з цим пом'якшення міри покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Свою вимогу адвокат мотивує тим, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів не підтверджена зібраними по справі доказами. Показання потерпілих зібрані з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства України, вони суперечливі та не підтверджують винності ОСОБА_2, оскільки носять характер припущень. Таким суперечностям в показаннях суд не дав належної оцінки. Також зазначає, що під час проведення впізнання ОСОБА_2 як особи, яка вчинила злочин, також було допущено суттєві порушення кримінально-процесуального законодавства, а тому ці докази не можна класти в основу вироку. Захисник зазначає, що суд порушив вимоги ст. 88 КПК України при розгляді зауважень на протокол судового засідання, оскільки не повідомив заінтересованих осіб про час та місце слухання цих зауважень. Не погоджується адвокат ОСОБА_1 і з ухвалою апеляційного суду, вважаючи, що всі доводи апеляційних скарг не спростовані.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги мають бути перевірені під час розгляду справи в касаційному порядку з повідомленням учасників судового розгляду.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -
Кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 призначити до касаційного розгляду в колегію суддів Cудової палати в кримінальних справах Верховного Суду України на 10-у годину 17 жовтня 2006 року, про що повідомити захисника, прокуратуру, а також засудженого і потерпілих, яким надіслати копію касаційної скарги.
Судді:
Міщенка С.М. Глос Л.Ф. Паневін В.О.