Справа № 199/7775/25
(2/199/4107/25)
Іменем України
26.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Циганок К.С.,
за участю представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
05 червня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла вищевказана позовна заява про стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача, починаючи з моменту подання позовної заяви до досягнення спільною дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку. В обґрунтування даного позову ОСОБА_2 зазначає, що 22 грудня 2023 року між сторонами зареєстровано шлюб, від якого сторони мають малолітнього сина. Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не працює, джерел для існування не має, окрім державної допомоги. Дитина проживає разом із нею, участі у вихованні дитини відповідач не приймає, та добровільної матеріальної підтримки позивачу, як дружині, не надає, хоча є працездатною особою, інших утриманців не має. За викладених обставин позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2025 року, постановленою без оформлення окремим процесуальним документом, однак із занесенням до протоколу судового засідання, судом прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги у вигляді зменшення розміру позовних вимог в частині розміру заявленої до стягнення частки з частки до 1/6 частки.
Позивач у судове засідання не з'явилась, однак через свого представника подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, де також просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача надала суду пояснення, відповідно до яких позовні вимоги відповідач визнає частково та просила суд врахувати поданий відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач частково визнав позов, а саме погодився на стягнення аліментів, однак у меншому розмірі - 3000 гривень або 1/30 частки доходу, мотивувавши такий розмір аліментів незадовільним станом свого здоров'я, проходженням військової служби та витратами на лікування. Навів довідки про хронічні захворювання, факт стаціонарного лікування, довідку МСЕК про втрату працездатності на 25%. Крім того, зазначив, що здійснює грошові перекази на картковий рахунок позивача в сумі, яка достатня для задоволення потреб дитини та її матері (за лютий 2025р - 33000 гривень, за березень 2025 року - 35000 гривень, за квітень 2025 року - 37500 гривень). Також, для дотримання принципу добросовісності відповідачем 11 червня 2025 року було перераховано на розрахунковий рахунок позивача аліменти в розмірі 3000 гривень із зазначенням номеру даної судовий справи.
Представником позивача було подано відповідь на відзив, у якій представник не погодилась із аргументами сторони відповідача та визнаним відповідачем розміром аліментів, які він вважає за можливе стягнення з нього. Також у відзиві стороною позивача викладено заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.
За таких обставин, керуючись положеннями ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд справи по суті за наведеної явки учасників справи.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони з 22 грудня 2023 року перебувають у шлюбі, від якого мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтв про шлюб та народження.
Спільна дитина сторін проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні і під доглядом, а також позивач з 13 січня 2025 року по 15 листопада 2027 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується копією довідки з місяця роботи позивача, копіями витягів з реєстру територіальної громади, а також не заперечувалось стороною відповідача.
Також судом встановлено, що позивач у власності має квартиру за адресою АДРЕСА_1 , де зареєстрована та фактично мешкає з дитиною сторін. Крім того, за позивачем на праві власності зареєстрована квартира АДРЕСА_2 . Дані обставини підтверджується копією витягів з реєстру територіальної громади, копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач наразі мешкає окремо від позивача та їх дитини.
17 лютого 2025 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по справі №199/1703/25 (провадження №2-н/199/183/25) видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання спільної дитини сторін в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 11 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Дані обставини підтверджуються копією судового наказу, внесеного до Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого суд використовує у відповідності до ст.81 ч.7 ЦПК України, ст.ст.2-6 Закону України «Про доступ до судових рішень».
На виконання вищевказаного судового наказу відповдіачем сплачено аліменти на утримання спільної дитини сторін у лютому 2025 року в розмірі 33000 гривень з нарахованих до сплати державним виконавцем 19199,18 гривень, у березні 2025 року - 35000 гривень з нарахованих до сплати 25630 гривень, у квітні 2025 року - 37500 гривень з нарахованих до сплати 25630 гривень. Дані обставини підтверджуються копією довідки-розрахунку державного виконавця, зі змісту якої встановлено також, що розмір доходу відповідача у лютому 2025 року склав 76796,73 гривень, у березні 2025 року - 112922,6 гривень, у квітні 2025 року - 108018,37 гривень.
З копії банківської квитанції судом встановлено, що відповідачем на користь позивача 11 червня 2025 року, тобто вже після подання даного позову до суду, сплачено в якості аліментів на утримання дружини добровільно 3000 гривень. Доказів надання відповдіачем утримання дружині в інший час стороною відповідача не подано.
Як вбачається зі змісту копій поданих суду стороною відповідача медичних документів, відповідач має низку хронічних хвороб, зокрема гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет ІІ типу, втрату працездатності 25%, а отже потребує періодичного лікування та підвищених витрат на підтримання свого здоров'я та життєдіяльності.
Також судом встановлено, що відповдіачем не має на утриманні інших осіб, окрім спільної дитини сторін, однак наразі регулярно та в достатньому розмірі не надає утримання своїй дружині, з якою проживає їх спільна дитина, хоча таку можливість має.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами СК України.
Так, відповідно до ст.18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Способом захисту сімейних прав та інтересів зокрема є примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку.
Згідно ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
За змістом ст.ст.77, 79 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі та від дня подання позовної заяви, а сплачуються щомісячно.
Положеннями ст.80 СК України закріплено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
За змістом ст.ст.12, 13, 76, 81, 89 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи на підставі таких доказів фактичні обставини спірних правовідносин сторін в контексті наведених вище норм законодавства та приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи підтверджено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, відповідач є батьком спільної з позивачем дитини, якій не виповнилось трьох років, і ця дитина проживає з позивачем, задля догляду за спільною дитиною сторін позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 15 листопада 2027 року і через це не може забезпечити собі сталий дохід такого рівня, який би забезпечував позивачу належний та достатній рівень життя, натомість відповідач є працездатною особою, має високий щомісячний дохід, окрім спільної дитини сторін інших утриманців не має, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу, як дружині/жінці, з якою проживає спільна дитина сторін, однак цього не здійснює в належному розмірі та із достатньою періодичністю без належних для цього підстав, тому суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та доведеними, отже такими, що підлягають задоволенню, однак частковому - шляхом зменшення розміру заявленої позивачем в якості аліментів частки від доходу відповідача з 1/6 до 1/10 з урахуванням коштів, що вже сплачені відповідачем добровільно в ході розгляд справи як аліменти на утримання позивача в розмірі 3000 гривень.
Частковість задоволення позовних вимог зумовлена врахуванням судом стану здоров'я відповідача, яке вимагає підвищених видатків для підтримання належного рівня життєдіяльності та забезпечення гідного рівня життя відповідача, наявність у відповідача на утриманні спільної дитини сторін, на яку відповідач сплачує позивачу аліменти у значному розмірі, який є навіть більшим за визначений судовим наказом. Також суд враховує, що з огляду на високий розмір щомісячного доходу відповідача визначена судом частка (1/10) від його доходу в якості аліментів на утримання позивача становить у грошовому виразі суму, що більше ніж вдвічі перевищує розмір прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановлений ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», та дорівнюватиме, а той й перевищуватиме, розмір мінімальної заробітної плати, встановлений ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». І навпаки, призначення судом розміру аліментів саме у визначеному відповдіачем розмірі (1/30) в грошовій формі буде занадто невеликою, не забезпечуватиме для позивача мінімально необхідній рівень життя. Таким чином, саме визначений судом розмір аліментів буде відповідати принципам розумності, справедливості з огляду на конкретні обставини спірних правовідносин сторін.
Разом з тим, зміст медичних документів відповідача не свідчать про те, що він взагалі не має можливості надавати утримання своїй дружині (матері його дитини), а доводи про часткову втрату працездатності (25%) не позбавляють відповідача обов'язку надавати утримання дружині до досягнення дитиною трьох років, а також можливості працювати, про що свідчить і розмір щомісячного доходу відповідача, який є достатньо високим. Також суд критично оцінює доводи сторони відповідача про матеріальний стан позивача, зокрема наявність в останньої на праві власності двох квартир та можливості отримувати дохід у виді надання в оренду такого нерухомого майна, оскільки за змістом норми ст.84 ч.4 СК України майновий стан позивача не має правового значення для вирішення питання про стягнення аліментів на її утримання.
Не приймає суд до уваги та відкидає як неналежні та недопустимі докази копії наданих стороною позивача чеків та квитанцій на підтвердження рівня її видатків, оскільки частина копій таких документів, з огляду на їх погану якість, є нечитаємою, а інша частина або не дозволяє встановити придбані речі, або ж свідчить, що придбані речі куплялись для дитини або можуть використовуватись/споживатись не тільки позивачем, а й дитиною, на утримання якої відповідачем вже сплачуються регулярно аліменти у значному розмірі.
Керуючись положеннями ст.264 ч.1 п.7, ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи положення ст.ст.133, 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за даною категорією справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 76, 80, 84 СК України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 274 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/10 частки від усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з 05 червня 2025 року (з урахуванням вже сплачених аліментів в розмірі 3000 гривень 11 червня 2025 року) і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко