Справа № 212/2340/25
(2/199/4149/25)
08.07.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі головуючого - судді Авраменка А.М., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра перебуває вищезазначена цивільна справа, розгляд якої здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30 червня 2025 року до суду представником позивача подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п.2 ст.255 ЦПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору внаслідок врегулювання спірних відносин між сторонами, а також просила повернути позивачу судовий збір.
Ознайомившись із матеріалами заявами представника позивача про закриття провадження у справі, а також із матеріалами цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, в провадження Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа №212/2340/25 (провадження №2/199/4149/25) за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 червня 2025 року вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №212/2340/25 (провадження №2/199/4149/25), яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30 червня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору у зв'язку із врегулюванням спору сторін в позасудовому порядку. Разом з тим, до такої заяви не долучено жодного доказу врегулювання спору сторін, а отже і доказів відсутності предмету спору.
Відповідно до ст.255 ч.1 п.2 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу (ч.2 цієї ж статті).
Згідно ст.256 ч.2 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Аналізуючи встановлені фактичні обставини правовідносин сторін в контексті наведених норм Аналізуючи встановлені фактичні обставини правовідносин сторін в контексті наведених норм цивільного процесуального законодавства, суд приходить до наступного висновку. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2021 року по справі №638/3792/20, від 10 листопада 2021 року по справі №522/1745/14-ц, від 15 березня 2023 року по справі № 201/2289/20.
Крім того, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року по справі №13/51-04, з урахуванням якого і сформульовано наведені вище правові висновки Верховного Суду, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі за вказаною підставою можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
За змістом ст.ст.12, 13, 76, 81, 89 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як зазначалось вище, матеріали заяви представника позивача про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору, як і інші матеріали цивільної справи, не містять жодних доказів врегулювання спору між сторонами, а отже і доказів припинення існування предмету спору вже після звернення позивача до суду. Таким чином, враховуючи покладення цивільним процесуальним законом тягаря доказування будь-яких обставин, зазначених на обґрунтування будь-яких заявлених вимог, на сторону, яка такі вимог заявляє, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі ст.255 ч.1 п.2 ЦПК України. Останню, в свою чергу, унеможливлює і повернення позивачу на підставі ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплаченого позивачем при зверненні судового збору.
В той же час, відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК України.
Відповідно до ст.257 ч.1 п.5 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.2 тієї ж статті).
Нормою ст.217 ч.3 ЦПК України визначено, що з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Частиною 3 ст.279 ЦПК України встановлено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом ст.ст.58, 60, 62, 64 ЦПК України подати суду письмову заяву про залишення позову без розгляду може і представник позивача за умови відсутності обмежень його повноважень на вчинення такої процесуальної дії.
Зі змісту норм цивільного процесуального законодавства, зокрема наведених вище, вбачається, що розгляд судом в порядку цивільного судочинства справи позовного провадження можливий лише за ініціативою позивача (його представника) та/або органів та осіб, яким надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, і за умови подальшого підтримання позивачем (його представником) свого позову впродовж його розгляду.
Відтак, враховуючи, що представником позивача в межах строків ч.3 ст.279 ЦПК України було подано суду заяву про закриття провадження у справі, яка задоволена бути не може через недоведеність викладеної в ній підстави у вигляді врегулювання спору сторін, що за умови доведення мало б потягти припинення існування предмету спору, однак сам факт подання такої заяви представником позивача безсумнівно свідчить про втрату стороною позивача інтересу до розгляду даної цивільної справи та подальше не підтримання заявлених позовних вимог, враховуючи наведені судом вище норми ЦПК України та правову позицію щодо підстав здійснення судового провадження (наявність обов'язково підтримання позивачем позову протягом усього період судового провадження), суд приходить до висновку про необхідність оцінки поданої заяви представника позивача як волевиявлення на припинення подальшого судового розгляду справи та залишення позову без розгляду, внаслідок чого позов на підставі ст.257 ч.1 п.5 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду. Одночасно суд роз'яснює позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє права на повторне звернення до суду з таким самим позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.255, 256, 258, 260, 261, 353-355, 377 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача про закриття провадження у справі - відмовити.
Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє права на повторне звернення до суду із таким же самим позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко