Справа № 2-245/2010
(6/199/174/25)
06.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
у складі головуючого - судді Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Циганок К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення до виконання таких виконавчих листів, виданих 27 травня 2010 року на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 26 березня 2010 року по цивільній справі №2-245/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -
29 травня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернувся заявник через свого представника із вищевказаною заявою, в обґрунтування якої послався на те, що рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 26 березня 2010 року по цивільній справі №2-245/2010 задоволено позов ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, а ухвалою того ж суду від 18 грудня 2013 року у справі №248/9266/13-ц замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого на вказане рішення суду, з ПАТ «ПУМБ» на заявника. Виконавчі провадження №20807935 та №20808180 з примусового виконання виконавчих листів, виданих на рішення суду у справі №2-245/2010, перебували на примусовому виконанні у відділу ДВС Харцизького міського управління юстиції, були приєднані до складу зведеного виконавчого провадження №27786799. За наявною інформацію стан виконавчих проваджень завершений, однак заявник постанов про завершення не отримував, їх зміст йому не відомий, відомості про такі постанови у АСВП відсутні, що заявник вважає поважною причиною для пропуску пред'явлення таких виконавчих листів до примусового виконання, а тому просить такі строки поновити. Оскільки ж заявник стверджує, що в нього оригінали виконавчих листів відсутні, то просить суд видати їх дублікати.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись.
За таких обставин суд вважає за можливе у відповідності до ст.433 ч.3 ЦПК України провести судове засідання та здійснити розгляд даної заяви за відсутності учасників її розгляду, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 26 березня 2010 року Харцизьким міським судом Донецької області від 26 березня 2010 року за наслідками розгляду по суті цивільної справи №2-245/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.
На виконанні у Харцизького міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області перебували виконавчі провадження №20807935 та №20808180 з примусового виконання виконавчих листів, виданих на вищевказане рішення Харцизьким міським судом Донецької області.
Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 18 грудня 2013 року у справі №248/9266/13-ц замінено стягувача в обох вищевказаних виконавчих провадженнях з ПАТ «ПУМБ» на заявника.
Наразі обидва виконавчі провадження завершені внаслідок повернення виконавчих документів стягувачу ще 25 березня 2014 року.
Правовідносини щодо видачі дублікату виконавчого листа суду та поновлення строку для пред'явлення його до виконання врегульовані нормами ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
Відповідно до ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист суду є виконавчим документом.
Відповідно до п.17 пп.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дублікату виконавчого документа постановляється ухвала. Право державного виконавця на звернення під час виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про видачу дублікату виконавчого листа передбачено і нормою ст.18 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
Нормою ст.12 ч.6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
За змістом ст.ст.3, 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавчий лист суду, як виконавчий документ, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років. Зазначений строк обчислюється з наступного дня після набрання законної сили рішенням суду, на яке видано такий виконавчий лист. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Згідно ст.10 ч.9 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання, або ж поновлення судом такого строку.
Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11, а також у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року по справі №2-1081/2009, від 23 лютого 2023 року по справі №2-310/11, від 01 березня 2023 року по справі №433/1335/14-ц, від 08 березня 2023 року по справі №2-2236/12.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Повернення виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав, визначених у ч.4 ст.4 та у ч.3 ст.5 Закону №1404-VIII, не перериває строк пред'явлення такого документа до виконання. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року по справі №201/13239/15-ц.
Стосовно обставин заяви ТОВ «АНСУ» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення до виконання таких виконавчих листів, яка вирішується даною ухвалою суду, то в ході розгляду такої заяви встановлено, що виконавчі листи було повернуто державним виконавцем стягувачу ще у 2014 році після того, як заявник набув статус нового стягувача у виконавчих провадженнях, з підстав, які зумовлюють переривання і обчислення заново з дня повернення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання. Таким чином, строк пред'явлення виконавчих листів до виконання почав обчислюватись спочатку з 26 березня 2014 року та сплив 26 березня 2017 року, тобто задовго (за 8 років) до моменту звернення заявника до суду із даною заявою, яка вирішується. При цьому заявник не міг не знати про завершення виконавчого провадження, оскільки мав доступ до відповідного розділу АСВП, де значиться про завершення виконавчих проваджень та підстави завершення, відомості про що надані заявником надано суду разом із даною заявою. За таких обставин в суду відсутні підстави для висновку про поважність причин пропуску заявником строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання з огляду, а отже відсутні і правові підстави для поновлення означеного строку. Останнє, в свою чергу, з огляду на наведені вище правові висновки Верховного Суду унеможливлює і задоволення заяви в частині вимог про видачу дублікатів виконавчих листів.
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині видачі дублікатів виконавчих листів, суд також виходив і з того, що єдиною підставою для видачі такого дублікату є підтвердження заявленого факту втрати такого виконавчого листа, а саме відсутності його як у стягувача, так і у виконавчої служби, де він був на примусовому виконанні. Разом з тим заявником не подано жодних доказів вказаних обставин - ані відповіді з ДВС про відсутність у такому органі оригіналів виконавчих листів, ані документів, складених самим заявником за наслідками внутрішньої перевірки щодо наявності/відсутності оригіналів виконавчих листів. Самі лише твердження заявника у тексті його заяви про відсутність у нього оригіналів виконавчих листів не є доказами в розумінні ст.ст.13, 76, 81 ЦПК України.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог заяви, а отже і неможливість її задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 5, 12, 18, п.10-2 Розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, ст.ст.2, 7, 8, 10, 12, 13, 17, 81, 247, 258-261, 263, 268, 272, 353, 354, 355, 431, 433, п.17 пп.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення до виконання таких виконавчих листів, виданих 27 травня 2010 року на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 26 березня 2010 року по цивільній справі №2-245/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко