Справа № 199/150/21
(4-с/199/19/25)
23.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Циганок К.С.,
за участю представника боржника - Зеленової О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зінченка Саміра Івановича про накладення штрафу від 19 травня 2025 року у виконавчому провадженні №65195486, -
02 червня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернувся боржник через свого представника із вищевказаною скаргою, в обґрунтування якої послався на те, що 19 травня 2025 року на мобільний додаток Monobank боржнику надійшло повідомлення про наявність у нього боргу за виконавчим провадженням №65195486 з примусового виконання виконавчого листа суду №199/150/21 від 08 квітня 2021 року. 22 травня 2025 року боржник ознайомився із матеріалами зазначеного виконавчого провадження, з якого дізнався, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року у справі №199/150/21 задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення з боржника аліментів на користь позивача на утримання дочки, яка продовжує навчання. Постановою державного виконавця від 19 травня 2025 року в рамках виконавчого провадження №65195486 накладено на боржника штрафі в розмірі 75490 гривень через наявну заборгованість зі сплати аліментів в сумі 150980 гривень. Боржник вважає зазначену постанову державного виконавця незаконною, просить її скасувати, визнавши дії державного виконавця з її винесення неправомірними, оскільки боржника не було повідомлено про наявність цивільного спору, судового рішення та виконавчого провадження. Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження мала бути направлена та вручена боржнику, однак докази цього у матеріалах виконавчого провадження відсутні, оскільки поштове відправлення не містить доказів саме отримання боржником такого відправлення, зокрема графа підпису незаповнена. Боржник стверджує, що постанову державного виконавця не отримував, про виконавче провадження не знав, а тому борг за аліментами виник не з його вини, що унеможливлює накладення на боржника державним виконавцем спірного штрафу.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 04 червня 2025 року відкрито провадження за скаргою, яку призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник боржника вимоги скарги свого довірителя підтримала, наполягала на задоволенні скарги в повному обсязі з викладених у ній підстав та обставин.
Інші учасники розгляду скарги в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись.
За таких обставин, керуючись нормою ст.450 ч.2 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд скарги по суті за наведеної явки учасників її розгляду.
Вислухавши представника боржника та дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 17 лютого 2021 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за наслідками розгляду по суті цивільної справи №199/150/21 (провадження №2/199/1549/21) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання було ухвалено заочне рішення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
08 квітня 2021 року на вищевказане заочне рішення суду видано виконавчий лист, а 21 квітня 2021 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №65195486 з примусового виконання означеного виконавчого листа суду. Боржником зазначено ОСОБА_1 , а стягувачем - ОСОБА_2 .
Матеріали виконавчого провадження містять докази спрямування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №65195486 його сторонам, однак відсутні докази саме отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення не містить ані дати отримання поштового відправлення боржником, ані підпису, що засвідчує особисте отримання поштового відправлення боржником, ані буд-яких інших відміток про отримання поштового відправлення.
19 травня 2025 року старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зінченком С.І. винесено спірну постанову про накладення штрафу, якою в рамках виконавчого провадження №65195486 на боржника накладено штраф в розмірі 75490 гривень, що становить 50% від суми заборгованості зі сплати аліментних платежів, яка утворилась за три роки.
При цьому зі змісту інформаційної довідки про виконавче провадження №65195486 не вбачається проведення державним виконавцем жодних виконавчих дій в період часу з листопада 2021 року по 19 травня 2025 року (дату винесення спірної постанови), зокрема щодо з'ясування місця проживання/перебування боржника.
Відповідно до копії клопотання боржника, адресованого державному виконавцю, копії скріншоту повідомлення з мобільного банківського додатку судом встановлено, що боржник дізнався про наявність відкритого відносно себе виконавчого провадження та про спірну постанову про накладення штрафу лише 22 травня 2025 року, тобто вже після виникнення заборгованості за аліментами та накладення штрафу державним виконавцем.
Правовідносини, які виникли між учасниками розгляду справи, врегульовані положеннями ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція).
Так, положеннями ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження, окрім іншого, мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ст.ст.447-1, 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п.п.1-4 ч.9 ст.71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
Частиною 14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
У пункті 8 глави XVI Інструкції визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Нормою ст.451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку наявність підстав для задоволення скарги, керуючись на ступним.
Оскільки предметом регулювання за нормами ст.ст.195, 196 СК України, ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» є як визначення розміру заборгованості за аліментами, так і накладення штрафів за наявності заборгованості, порядок вирішення спору як щодо розміру заборгованості, так і про накладення штрафу з огляду на наявність заборгованості має відбуватися у межах однієї юрисдикції - у порядку цивільного судочинства, що буде відповідати принципам верховенства права та ефективності провадження як механізму судового захисту. Скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така постанова не є постановою про накладення штрафу в розумінні ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII, яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному ч.2 ст.74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства. Дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов'язано визначення розміру штрафу. При визначенні правомірності винесення постанови виконавця в порядку ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» значення має наявність вини боржника у виникненні заборгованості зі сплати аліментних платежів.
Стосовно обставини спірних правовідносин за скаргою, то приймаючи до уваги, що в ході її судового розгляду встановлено необізнаність боржника як про існування відносно нього виконавчого провадження, так і про наявність заборгованості зі сплати аліментів, а також спірної постанови про накладення штрафу через таку заборгованість аж до момент самостійного ознайомлення боржника з матеріалами виконавчого провадження після отримання повідомлення банку про наявність штрафу, суд приходить до висновку про відсутність вини боржника у виникненні заборгованості зі сплати аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання. Останнє, в свою чергу, свідчить, що спірна постанова державного виконавця про накладення штрафу винесена за таких обставин суперечить нормам СК України та Закону України «Про виконавче провадження», метою яких захист прав дитини та спонукання саме недобросовісного платника аліментів певним чином поновити майнові втрати чи обмеження, які вимушена була нести дитина. А недобросовісність платника аліментів у даному випадку відсутня. Відтак, вимоги скарги є правомірними, обґрунтованими та доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 19, 39, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.18, 258-261, 263, 268, 272, 353, 354, 355, 431, 447-1, 448, 451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зінченка Саміра Івановича про накладення штрафу від 19 травня 2025 року у виконавчому провадженні №65195486 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зінченка Саміра Івановича з винесення постанови про накладення штрафу від 19 травня 2025 року у виконавчому провадженні №65195486.
Постанову старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зінченка Саміра Івановича про накладення штрафу від 19 травня 2025 року у виконавчому провадженні №65195486 - скасувати.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко