апеляційне провадження №22-ц/824/7386/2025
справа №761/15931/24
25 червня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Зубчук Оксаною Русланівною, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Аббасової Н.В.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Вимоги позову мотивує тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Крім цього, згідно вказаного рішення з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500,00 гривень щомісячно, до досягнення нею повноліття.
Позивачка вказує, що дитина підросла, витрати на її утримання суттєво збільшились, у зв'язку з чим матеріальне становище позивачки погіршилось. Сплачуваних відповідачем аліментів не вистачає на забезпечення гармонійного розвитку дитини, у зв'язку з чим позивачка бажає збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання їх спільної неповнолітньої дитини.
Зазначає, що відповідач відмовляється добровільно збільшити допомогу на дитину, посилаючись на рішення суду.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягувати з відповідача, на користь позивачки, на утримання спільної дитини ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі в суд позовної заяви і до досягнення дитини повноліття.
Під час розгляду справи позивачкою подано заяву, у якій просила суд уважати правильною прохальну частину позовної заяви у такій редакції: "змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року - збільшити розмір аліментів з 1 500,00 гривень до 1/3 усіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , щомісячно до досягнення дитиною повноліття (том 1 а.с. 215).
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, встановлений судовим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року у справі № 761/35079/16-ц у вигляді стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на доньку ОСОБА_3 у розмірі 1 500 грн, але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , на частину усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 30 квітня 2024 року та до повноліття дитини.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції вказав, що відповідач, як батько, зобов'язаний утримувати свою дитину, яка не досягла повноліття. Суд врахував дохід як позивачки, так і відповідача, документально підтверджені витрати на дитину, та зробив висновок про обґрунтованість вимоги позивачки про зміну способу стягнення аліментів.
Суд взяв до уваги, що на утриманні відповідача є інша дитина, тимчасово непрацююча дружина та матір пенсійного віку, щодо яких у нього виникає обов'язок утримання відповідно до закону, а тому вважав за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти щомісячно на дитину в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Зубчук О.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Зазначає, що відповідач сумлінно виконує свої обов'язки щодо сплати аліментів на доньку ОСОБА_3 з 05 жовтня 2016 року і до листопада у розмірі 1 500,00 грн, а з листопада 2024 року і по дату подання апеляційної скарги у розмірі 3 500,00 грн. Окрім аліментів, відповідач постійно при зустрічах із дитиною надає грошові кошти у готівковій формі та надсилає кошти на розрахунковий рахунок матері дитини на день народження, День Святого Миколая, Різдво та інші свята. На підтвердження викладеного надає копії платіжних інструкцій.
Звертає увагу, що у період з 2016 року по день подання позовної заяви до суду ОСОБА_2 не було висунуте прохання щодо підвищення розміру аліментів на дитину та не повідомлено про наявність скрутного становища у позивачки.
Із даних довідки убачається, що дохід відповідача є досить високий, проте більшу частину отриманих грошей ОСОБА_1 витрачає на забезпечення всім необхідним своєї родини та забезпечення потреб своєї військової частини: забезпечення проживання поза межами м.Києва, оренда житла, постійна потреба у зміні та купівлі амуніції, закупівля палива для транспорту, також відповідачем забезпечена купівля транспортного засобу за власний кошт на потреби в/ч та забезпечення даного транспорту відповідним ремонтом тощо.
Вказує, що гарантований розмір аліментів на одну дитину це - мінімальний розмір, який сплачує батько чи матір у випадку, коли їхні доходи низькі. Рекомендований розмір ? це той, який встановлює суд у разі достатності заробітку платника аліментів.
Щодо максимальної суми аліментів вказує, що такі не можуть перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дітей від 6 до 18 років, що становить 31 960 грн.
Вказана сума значно перевищує потреби дитини 9-річного віку, адже у такому віці дитина не може самостійно розуміти власні потреби та розпоряджатися коштами, а дана сума потрібна лише матері для забезпечення її власних потреб.
Зазначає, що на утриманні відповідача знаходиться його син ? ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та мати ОСОБА_8 .
Стверджує, що рівноцінним вкладом у розвиток та забезпечення дитини є сума аліментів в розмірі 5000,00 грн.
Саме по собі перебування відповідача у лавах ЗСУ не є підставою для стягнення безпідставно завищених аліментних виплат.
Позивачка не подала до суду жодного доказу як на підтвердження свого скрутного становища, так і доказів реальних витрат на дитину, а також збільшення їх розміру. Також не надано доказів на підтвердження покращення матеріального стану відповідача з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів - 07 квітня 2017 року на час звернення з цим позовом до суду - у травні 2024 року. Відповідач добросовісно виконує свої обов'язки по сплаті аліментів, що не оспорюється сторонами, а тому відповідно й матеріально забезпечує потреби дитини в силу свого фінансового становища.
Звертає увагу, що відрахування судом часу стягнення збільшеного розміру аліментів з дати подання позовної заяви є протиправним та не відповідає нормам чинного законодавства України.
Посилається на неналежне повідомлення відповідача та його представника про дату та час розгляду справи, що унеможливило його участь або представника у судовому засіданні.
Посилається на порушення судом першої інстанції статті 259 ЦПК України, оскільки повний текст судового рішення складено із сплином десятиденного строку.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 січня 2022 року у справі №545/3115/19, від 05 лютого 2014 року у справі за №6-143цс13, від 24 травня 2023 року по справі № 372/3260/20 (провадження № 61-8523св22) та від 26 жовтня 2022 року по справі № 759/22898/20 (провадження № 61-7913 св 22).
Мотивуючи наведеним, просить рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 5 000,00 гривень щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
17 березня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу.
Посилається на необґрунтованість апеляційної скарги.
Щодо неналежного повідомлення відповідача та його представника про розгляд справи вказує, що відповідач відмовився від отримання позову. В подальшому, при розгляді справи інтереси відповідача представляла адвокат Зубчук О.Р.
Звертає увагу, що представниця відповідача належним чином повідомлялась про розгляд справи у суді першої інстанції шляхом направлення повісток до електронного кабінету, що відповідає положенням статей 14, 128, 272 ЦПК України.
Щодо підстав зміни розміру аліментів посилається на положення статті 192 СК України, зокрема те, що відповідач на теперішній час має стабільний заробіток та офіційно отримує дохід. Крім цього, з посиланням на статтю 182 СК України вказує, що після хвороби у дитини діагностовано астму, яка потребує довгострокового лікування. Крім викладеного, підставами для зміни розміру аліментів, що підлягають до стягнення, є необхідність та достатність забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Вказує на необґрунтованість та безпідставність тверджень скаржника щодо понесення ним суттєвих витрат, зокрема на забезпечення проживання сім'ї поза межами міста Києва, утримання непрацевлаштованої дружини, утримання непрацездатної матері, утримання за власні кошти свого підрозділу.
Щодо добровільної участі відповідача у вихованні та утриманні дитини вказує, що за період з квітня 2017 року по теперішній час відповідач бачився із донькою не більше 5 разів, та надав коштів 11 045,00 гривень (з урахуванням аліментів).
Щодо встановлення максимального розміру аліментів, що підлягають стягненню вказує, що таке обмеження передбачене виключно для справ, що розглядаються у порядку наказного провадження, яке призначене для стягнення грошових сум незначного розміру.
Щодо тверджень про те, що стягнення аліментів у новому розмірі здійснюється з дати набрання судовим рішенням законної сили вказує, що у справі №761/15931/24 фактично змінено не розмір аліментів (стаття 184 СК України), а спосіб їх стягнення (стаття 181 СК України) з фіксованої суми на частину від доходу відповідача. Отже, аліменти у новій спосіб стягуються відповідно до положень частини 1 статті 191 СК України.
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку представниця відповідача ?адвокат Зубчук О.Р. доводи апеляційної скарги підтримала.
Позивачка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги адвокатом Зубчук О.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , додано клопотання про долучення доказів, у якому просить суд долучити до матеріалів справи довідку про доходи ОСОБА_1 за період з 01 червня 2024 року по 31 грудня 2024 року.
З даних довідки про доходи убачається, що ОСОБА_1 займає посаду командир взводу - старший офіцер на батареї.
За період служби з 01 червня 2024 року по 31 грудня 2024 року за винятком аліментів отримав дохід 925 051,85 гривень.
До відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 додано клопотання про долучення до матеріалів справи копію консультативного висновку спеціаліста md_1347232 від 27 червня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_3 встановлено діагноз астма з переважанням алергічного компонента персистуюча.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З даних свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 26 квітня 2014 року убачається, що 26 квітня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка вказано " ОСОБА_1 ", дружини - " ОСОБА_2 " (том 1 а.с. 8).
ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_2 (том 1 а.с. 9).
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При реєстрації розірвання шлюбу у відділі РАЦС ОСОБА_2 відновлено її дошлюбне прізвище - " ОСОБА_2 " та ОСОБА_1 відновлено його дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 ". Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500,00 гривень, але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи від дня пред'явлення позову - 05 жовтня 2016 року (том 1 а.с. 27-28).
На підтвердження вимог позову позивачкою надано копії квитанцій щодо витрат на придбання продуктів харчування, одягу, ліків, оплату освітніх послуг тощо (том 1 а.с. 33-149).
Згідно даних характеристики учениці 3-Г класу ліцею №107 "Введенський" ОСОБА_3 убачається, що дитина зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, позитивна, доброзичлива, працелюбна учениця. Дівчинка має подруг, вдало комунікує та взаємодіє з однолітками, знаходячи спільні інтереси. У спілкуванні з вчителями дівчинка також вступає у контакт без проблем. Чітко виявляє емоційний стан (том 1 а.с. 151).
З даних довідки №163 від 24 квітня 2024 року, виданої класним керівником 3-Г класу загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів "Ліцей №107 "Введенський" Подільського району міста Києва убачається, що за час відвідування ліцею усі питання стосовно навчання та виховання дитини вирішувались тільки мамою ОСОБА_2 . Тато ОСОБА_1 участі у комунікації щодо освітнього процесу не брав (том 1 а.с. 152).
Згідно даних військового квитка НОМЕР_3 убачається, що ОСОБА_1 , є діючим військовослужбовцем та проходить службу у в/ч НОМЕР_4 (а.с. 194-197).
Згідно даних копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 від 29 лютого 2020 року убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_11 29 лютого 2020 року зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 змінила прізвище на " ОСОБА_11 " (том 1 а.с. 198 зворот).
ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_6 . Батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_11 (том 1 а.с. 199).
Відповідачем на підтвердження своєї позиції надано копії квитанцій про перерахування коштів, зокрема у грудні 2023 року - 2010 гривень (том 1 а.с. 199 зворот), у грудні 2023 року - 1005,03 гривень (том 1 а.с. 200), у лютому 2023 року - 2010 гривень (Мире на подарок) (а.с. 200 зворот), 14 лютого 2024 року - 4 020,10 гривень (том 1 а.с. 201).
З даних довідки для одержання кредиту, підписаної в/ч НОМЕР_4 №1781/21853 від 13 серпня 2024 року, убачається, що за період з лютого 2024 року по липень 2024 року ОСОБА_1 отримав 680 086,09 гривень (том 1 а.с. 201 зворот - 202).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду та застосовані норми права.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині належного повідомлення відповідача про розгляд справи, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 1, 2 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Частиною 6 статті 128 ЦПК України визначено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Відповідно до даних відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №574598 від 02 травня 2024 року убачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 156).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (том 1 а.с. 157).
Судову повістку на судове засідання у справі, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви направлено на адресу зареєстрованого проживання відповідача. Згідно даних довідки Ф.20 конверт із судовою кореспонденцією повернувся на адресу суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (том 1 а.с. 164).
18 липня 2024 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява адвоката Зубчук О.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ознайомлення із матеріалами справи (том 1 а.с. 169).
З даних розписки адвоката Зубчук О.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , убачається, що остання отримала копію позовної заяви з додатками 07 серпня 2024 року (том 1 а.с. 171).
З даних протоколу судового засідання убачається, що судове засідання у справі, призначене на 08 серпня 2024 року, відкладено за клопотанням представниці відповідача на 09 вересня 2024 року (том 1 а.с. 174).
16 серпня 2024 року адвокатом Зубчук О.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 188-192).
З даних довідки, складеної секретарем судового засідання убачається, що у зв'язку із неявкою в судове засідання 09 вересня 2024 року учасників справи, фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась. Наступна дата судового засідання 21 жовтня 2024 року об 11:00 годині (том 1 а.с. 204).
З матеріалів справи убачається, що про судове засідання у справі відповідач повідомлявся шляхом направлення судової повістки. Разом з цим, така не містить ані адреси її направлення, ані відомостей про її отримання у встановлений ЦПК України спосіб (том 1 а.с. 206).
За таких обставин, ураховуючи відсутність відомостей про отримання відповідачем чи його представником судової повістки на судове засідання, призначене на 21 жовтня 2024 року, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача про судове засідання.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є розгляд справи (питання) судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів враховує таке.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зазначене також роз'яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.
Щодо вимог позовної заяви про зміну розміру аліментів з дня пред'явлення позову колегія суддів враховує таке.
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Аналіз наведеного дозволяє зробити висновок, що аліменти у новому розмірі (у разі їх збільшення чи зменшення) мають стягуватися з дня набрання рішення законної сили, а не з дня пред'явлення позову до суду, як просила позивачка.
Відхиляючи доводи скаржника щодо встановлення максимального розміру аліментів, що підлягають стягненню, апеляційний суд зазначає, що таке обмеження передбачене виключно для справ, що розглядаються у порядку наказного провадження, яке призначене для стягнення грошових сум незначного розміру.
Окрім того, апеляційний суд ураховує, що у цій справі вирішується питання щодо інтересів неповнолітньої дитини, відтак з метою всебічного та повного розгляду справи колегія суддів уважає за доцільне долучити до матеріалів справи докази, надані учасниками справи на стадії апеляційного перегляду, а саме довідку про доходи ОСОБА_1 за період з 01 червня 2024 року по 31 грудня 2024 року, згідно якої убачається , що за період служби з 01 червня 2024 року по 31 грудня 2024 року за винятком аліментів отримав дохід 925 051,85 гривень, а також надану позивачкою копію консультативного висновку спеціаліста md_1347232 від 27 червня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_3 встановлено діагноз астма з переважанням алергічного компонента персистуюча. Про долучення доказів постановлено ухвалу від 25 червня 2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 колегія суддів враховує, що на утриманні відповідача перебуває його дружина ОСОБА_11 та син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Доводи скаржника в тій частині, що він надає допомогу на утримання дитини суд оцінює критично, оскільки розмір аліментів 1500 грн на утримання дитини 2015 року народження є очевидно недостатнім, а надання грошових коштів до дня народження та новорічних свят не може уважатися достатнім забезпеченням зі сторони батька життєвих потреб дитини такого віку.
Разом з цим, колегія суддів під час визначення розміру аліментів не убачає підстав для врахування доводів позивачки про понесення витрат на лікування ОСОБА_3 у зв'язку із діагностованою хворобою, оскільки такі за своєю природою не входять до складу аліментів, а врегульовані іншими нормами закону, зокрема статтею 185 СК України.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд робить висновок про часткове задоволення позову та ухвалення судового рішення, яким змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року у справі №761/35079/16-ц, на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зміни способу їх присудження із 1 500,00 гривень до 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили цієї постанови до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Установлено, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Зубчук Оксаною Русланівною, задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року у справі №761/35079/16-ц, на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зміни способу їх присудження із 1 500,00 гривень до 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили цієї постанови до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 10 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова