1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4327/25 1-кс/335/2316/2025
30 червня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 42025080000000044 від 09.04.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, -
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000044 від 09.04.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, зазначивши наступне.
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України. 25.06.2025 у період часу з 09:52 по 11:20 год. було проведено санкціонований обшук у приміщенні кабінету № 312, розташованого в будинку № 3 по вул. Зелінського в м. Запоріжжя, у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Iphone 16 Pro MAX, у корпусі чорного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщені до спеціального пакету № CRI 1118578, та 25.06.2025 визнано речовими доказами.
Враховуючи, що вищевказаний мобільний телефон є речовим доказом, в розумінні ст. 98 КПК України, який зберіг на собі сліди злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами, які необхідні для проведення судових експертиз, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зазначене у клопотанні.
Прокурор ОСОБА_8 клопотання про арешт майна підтримав, про що надав відповідну заяву.
Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 у судове засідання надав заяву, згідно якої, заперечує проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що передбачених КПК України підстав для накладення арешту не має. Просить розглядати клопотання без фіксації судового процесу.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області, знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000044 від 09.04.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, в рамках якого 06.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
25.06.2025 було проведено санкціонований обшук приміщення кабінету № 312 розташованого в будинку № 3 по вулиці Зелінського в м. Запоріжжя, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки Iphone 16 Pro MAX, у корпусі чорного кольору, на який слідчий просить накласти арешт.
25.06.2025 слідчим винесено постанову про визнання вилученого під час проведення обшуку мобільного телефону марки Iphone 16 Pro MAX, у корпусі чорного кольору, речовим доказом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на який посилається слідчий у своєму клопотанні, як на підставу для арешту майна, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що ОСОБА_7 перевіряється на причетність до вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на мобільний телефон марки Iphone 16 Pro MAX, у корпусі чорного кольору, оскільки він відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки Iphone 16 Pro MAX, у корпусі чорного кольору, вилученого у ході проведення обшуку приміщення кабінету АДРЕСА_1 , користувачем якого є ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1