1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4327/25 1-кс/335/2315/2025
30 червня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 42025080000000044 від 09.04.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, -
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000044 від 09.04.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, зазначивши наступне.
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України. 25.06.2025 у період часу з 09:41 по 11:35 год. було проведено санкціонований обшук у приміщенні кабінету № 201, розташованого в будинку № 3 по вул. Зелінського в м. Запоріжжя, у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Iphone 14 Pro MAX, IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон марки Samsung S10 Lite у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , який перебував у користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт прив'язки ТС-02194-В на 2 арк; паспорт прив'язки ТС-В-304/2390 на 2 арк; звернення до ТОВ «Майнинг корп» на 14 арк; звернення до ТОВ «Мадера деволопмент» на 18 арк; звернення до ТОВ «Мадера девелопмент» на 13 арк, які поміщені до спеціального пакету № HYQ0015670, які 25.06.2025 визнано речовими доказами.
Враховуючи, що вищевказані речі і предмети є речовими доказами, в розумінні ст. 98 КПК України, які зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами, які необхідні для проведення судових експертиз, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зазначене у клопотанні.
Прокурор ОСОБА_8 клопотання про арешт майна підтримав, про що надав відповідну заяву.
Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 у судове засідання надав клопотання, згідно якого просить клопотання про арешт майна розглядати без його участі, у задоволенні клопотання просив відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області, знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000044 від 09.04.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, в рамках якого 06.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
25.06.2025 було проведено санкціонований обшук приміщення кабінету № 201 розташованого в будинку № 3 по вулиці Зелінського в м. Запоріжжя, під час якого виявлено та вилучено вищезазначені речі та предмети, на які слідчий просить накласти арешт.
25.06.2025 слідчим винесено постанову про визнання вилучених під час проведення обшуку речей та предметів, речовими доказами.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_7 перевіряється на причетність до вказаного кримінального правопорушення, наявні достатні підстави вважати, що: мобільний телефон марки Iphone 14 Pro MAX, IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки Samsung S10 Lite у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , на які слідчий просить накласти арешт, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Доведена необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК України).
Отже, виходячи з викладеного, у частині накладення арешту на: паспорт прив'язки ТС-02194-В; паспорт прив'язки ТС-В-304/2390; звернення до ТОВ «Майнинг корп»; звернення до ТОВ «Мадера деволопмент»; звернення до ТОВ «Мадера девелопмент», слідчий суддя відмовляє, оскільки не відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та слідчим не доведено необхідність такого арешту.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку 25.06.2025 в кабінеті № 201 у буд. №3 по вул. Зелінського у м. Запоріжжі, а саме:
- мобільний телефон марки Iphone 14 Pro MAX, IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки Samsung S10 Lite у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , користувачем яких є ОСОБА_7 .
В іншій частині клопотання про накладення арешту на: паспорт прив'язки ТС-02194-В; паспорт прив'язки ТС-В-304/2390; звернення до ТОВ «Майнинг корп»; звернення до ТОВ «Мадера деволопмент»; звернення до ТОВ «Мадера девелопмент», - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1