09 липня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи №361/4946/24
Головуючий у першій інстанції - Петришин Н.М.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11740/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвокат Козій Дар'ї Олександрівни на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання та утримання дитини, -
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2025 року, з урахуванням ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання та утримання дитини - задоволено частково.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 жовтня 2019 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №922.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням районного суду, 05 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Козій Д.О. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у порядку ст. 355 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2025 року дану справу було призначено головуючому судді Гаращенко Д.Р., судді, які входять до складу колегії: Ратнікова В.М., Борисова О.В.
14 травня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного суду № 647/06.1-01/25 від 21 травня 2025 року у зв'язку з переведенням судді-доповідача Гаращенка Д.Р. до складу іншої судової палати та зміною спеціалізації розгляд судової справи № 361/4946/24 (22-ц/824/11740/2025) призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2025 року дану справу було призначено головуючому судді - Саліхову В.В., судді, що входять до складу колегії: Євграфова Є.П., Левенець Б.Б.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність прийняти вказану справу до свого провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Саліхова В.В., судді, що входять до складу колегії: Євграфова Є.П., Левенець Б.Б.
04 липня 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 07 липня 2025 року передана судді-доповідачу.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 354 ЦПК України апелянтом не пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Проте апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом у зв'язку з наступним.
Разом з апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 - адвокат Козій Д.О. просила суд про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що позивач захворів та не встиг представнику передати оплату судового збору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 ЦПК України залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Виходячи з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою стака судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму (1211,20 грн.)
Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі 1816,80 грн. (1211,20 грн. ? 150 %)
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі у розмірі 1816,80 грн. на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Квитанцію (платіжне доручення) з підписом відповідального виконавця банку і печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.
Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, апелянтом не виконано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, а саме не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає апеляційну скаргу.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1816,80 грн., нову редакцію апеляційної скарги із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи згідно з п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 33,185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Козій Дар'ї Олександрівни на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Саліхов