Рішення від 09.07.2025 по справі 300/1389/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2025 р. справа № 300/1389/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2025 за №UA2060020253, №UA2060020254, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО", товариство, декларант), в інтересах якого діє керівник Бабій Ігор Миронович (надалі по тексту також - представник позивача), звернулося в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту також - відповідач, Івано-Франківська митниця, Митниця, митний орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2025 за №UA2060020253, №UA2060020254 (надалі по тексту також - оскаржувані рішення, ППР від 13.02.2025).

Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками проведення посадовими особами Івано-Франківської митниці Державної митної служби України документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" дотримання вимог законодавства України з питань митної справи стосовно правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період діяльності з 01.07.2021 по 30.09.2024, встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

У межах такої з'ясовано, що за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 оформлено товар у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 8535309000 за ставкою мита 0%, оскільки при митному оформленні застосовано преференцію за кодом "410" зі сплати ввізного мита (країна походження EU), з метою підтвердження чого було подано сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 15.09.2021 за №VE N/ S 176244 та №VE N/ S 176245. Стосовно коментованих сертифікатів відповідачем встановлено невідповідність таких вимогам статті 16 "Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR.MED" Доповнення І "Щодо визначення поняття "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україну, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і іншими державами-членами, з іншої сторони, адже товар у сертифікатах не описано згідно з торгівельною практикою - відсутня інформація щодо типу, артикулів, серійних номерів тощо, яка б дала можливість однозначно ідентифікувати дані такого. Відтак, коментовані товари не мають права на застосування преференційного режиму.

На переконання позивача, у митного органу відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу іноземної держави до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару чи відповіді останнього, натомість сертифікат з перевезення (походження) товару є офіційним документом, тому потребує встановлення його не чинним, підробленим чи недійним виключно у відповідності до вимог закону.

Стосовно іншого встановленого за результатами перевірки порушення, а саме неналежного віднесення товару, оформленого за митною декларацією №UA206020/2021/010181 від 28.10.2021, до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 7413000000 зі ставкою мита 0%, котрий, на думку Митниці, має належати до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 8535900000 зі ставкою мита 5%, ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" зауважує, що у матеріалах перевірки відсутні відомості щодо подання позивачем недостовірних документів під час здійснення митного контролю та митного оформлення, натомість висновки у цій частині ґрунтуються на припущеннях посадових осіб відповідача.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 13.02.2025 за №UA2060020253, №UA2060020254, прийняті за результатами документальної планової виїзної перевірки, протиправними, ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" звернулося до суду із даним позовом.

Представником позивача через систему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 03.03.2025 на адресу суду скеровано заяву із долученням до неї доказів сплати судового збору (а.с.37-40).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Одночасно судом витребувано у сторін письмові докази, необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.41-42).

Митний орган скористався правом на подання відзиву на позовну заяву за №7.21-10/10/8.19/96 від 14.03.2025, який разом із витребуваними матеріалами надійшов на адресу суду 17.03.2025 (а.с.44-214). З доводами товариства, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується, вважає податкові повідомлення-рішення від 13.02.2025 за №UA2060020253, №UA2060020254 правомірними, виходячи з наступного.

Покликаючись на зміст пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України, а також пункту 5 частини 1 статті 352 Митного кодексу України, вказує, що підставою для висновку про заниження суб'єктом господарювання податкових зобов'язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав.

Так, у спірному випадку, листом Державної митної служби України за №15/15-03-01/7.21/2046 від 15.05.2023 відповідача повідомлено про отримання інформації від уповноваженого органу Італії за №0014433 від 14.14.2023, згідно якої товар, наведений у сертифікатах сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 за №VE N.R 143862 від 21.09.2022 та за №VE N.S 176230 від 23.06.2022 не має права на застосування преференції за кодом "410" зі сплати ввізного мита.

За наслідком проведення перевірки за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 встановлено відсутність у сертифікатах опису товару згідно з торгівельною практикою. У контексті вказаного митний орган також покликається на висновки Верховного Суду, сформовані постановах від 11.04.2022 у справі №260/2805/20, від 26.07.2022 у справі №815/2656/17, від 11.08.2022 у справі №460/8509/21.

З наведених мотивів просили відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача через систему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 24.03.2025 на адресу суду скеровано відповідь на відзив (а.с.215-220), у межах якого зауважено, що посадовими особами Івано-Франківської митниці Державної митної служби України не наведено будь-яких даних, які б спростовували інформацію, викладену у сертифікатах з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 15.09.2021 за №VE N/ S 176244 та №VE N/ S 176245, проте обмежилися власними припущеннями, котрі в розумінні частини 4 статті 3 Митного кодексу України, повинні трактуватися на користь позивача.

Івано-Франківською митницею Державної митної служби України подано до суду додаткові пояснення за №7.21-10/10/8.19/243 від 26.06.2025, зареєстровані в канцелярії суду 27.06.2025, разом із якими до матеріалів справи долучено копії письмових доказів (а.с.221-228).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Посадовими особами Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на підставі наказу за №170 від 19.11.2024 (а.с.54), посвідчення за №2/19/24 від 29.11.2024 (а.с.62), а також програми, затвердженої наказом за №170 від 19.11.2024 (а.с.145-146) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" дотримання вимог законодавства України з питань митної справи стосовно правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період діяльності з 01.07.2021 по 30.09.2024.

Керівнику товариства ОСОБА_1 вручено особисто під розписку 20.11.2024 копію коментованого наказу та повідомлення за №12 від 20.11.2024 про дату початку та місце її проведення (а.с.61). Вищезгадане посвідчення містить відмітку означеної особи про пред'явлення такого 02.12.2024 (а.с.62).

Документальна планова виїзна перевірка проводилася за період діяльності ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" з 01.07.2021 по 30.09.2024, у період проведення перевірки внесено зміни до наказу Івано-Франківській митниці за №170 від 19.11.2024 шляхом видання наступних наказів:

за №185 від 12.12.2024, яким у преамбулі наказу про проведення перевірки здійснено заміну слів "затвердженого наказом Державної митної служби України від 16.06.2024 №762" на "затвердженого наказом Державної митної служби України від 11.09.2024 №1064" (а.с.57);

за №8 від 07.01.2025, яким у пункті 2 наказу слова "Тетяни Магулій, в.о. начальника відділу проведення митного аудиту Івано-Франківської митниці, керівник робочої групи; Богдана Замрозевича, старшого державного інспектора відділу проведення митного аудиту Івано-Франківської митниці, член робочої групи" замінено на "Тетяни Магулій, в.о. начальника управління проведення митного аудиту Івано-Франківської митниці, керівник робочої групи; Богдана Замрозевича, головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління митного аудиту Івано-Франківської митниці, член робочої групи" (а.с.58-59).

У матеріалах справи також наявну запити про надання до перевірки документів, адресованих позивачу, та одержані директором товариства ОСОБА_1 02.12.2024 (а.с.63-64) та за №2, одержаний 05.12.2024 (а.с.65-66).

Виявлені порушення, серед іншого, стосувалися наступних обставин:

(1) за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 оформлено товар у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 8535309000 за ставкою мита 0%, оскільки при митному оформленні застосовано преференцію за кодом "410" зі сплати ввізного мита (країна походження EU), з метою підтвердження чого було подано сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 15.09.2021 за №VE N/ S 176244 та №VE N/ S 176245.

Стосовно коментованих сертифікатів відповідачем встановлено невідповідність таких вимогам статті 16 "Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR.MED" Доповнення І "Щодо визначення поняття "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україну, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і іншими державами-членами, з іншої сторони, адже товар у сертифікатах не описано згідно з торгівельною практикою - відсутня інформація щодо типу, артикулів, серійних номерів тощо, яка б дала можливість однозначно ідентифікувати дані такого. Відтак, коментовані товари, ввезені за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 не мають права на застосування преференційного режиму.

(2) за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 оформлено товар "вимикачі колонкові високовольтні елегазовані, силові з трьохполюсним управлінням типу GL312 F1/4031Р" у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 8535309000 (ставка мита 0%) Проведеним аналізом встановлено, що товар являє собою автоматичний вимикач для напруги 145 кВт та має класифікуватись у товарній підкатегорії згідно УКТ ЗЕД 8535290000 (ставка мита 5%). Враховуючи попередньо встановлену невідповідність застосування преференційного режиму, вказані порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 188 957, 80 гривень, в тому числі: мито - 157 464,82 гривень, податок на додану вартість - 31 492, 98 гривень.

(3) за митною декларацією від 28.10.2021 за №UA206020/2021/010181 оформлено товар "плоскі плетені з'єднання із червоної міді, електрично не ізольовані, з двох сторін з контактними площадками з отворами для використання з електричним обладнанням, типу LICU 250/50/50/150-6 шт." за кодом згідно УКТ ЗЕД 7413000000 (ставка мита 0%).

На аналогічний товар приймалося класифікаційне рішення від 21.04.2022 за №КТ-UA206000-0011-2022, за яким товар віднесено до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 8535900000 (ставка мита 5%).

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 276,53 гривні, в тому числі: мито - 230,44 гривень, податок на додану вартість - 46,09 гривень.

Листом Івано-Франківської митниці Державної митної служби України за №7.21-1/19/13/413 від 24.01.2025 ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" скеровано матеріали перевірки (а.с.119) засобами національного поштового оператора АТ "Укрпошта" відправленням 0601105975370, одержане позивачем 30.01.2025, на засвідчення чого надано світлокопію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.149).

Товариство скористалося правом подання заперечень на акт перевірки, котрий зареєстрований відповідачем за вх.№662/13-19 від 06.02.2025 (а.с.167-169).

За наслідком розгляду такого Івано-Франківською митницею надано висновок за №2/25/7.21-19-22-01/33859600 від 11.02.2025 про відсутність підстав для задоволення такого (а.с.150-153), скерованого засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" відправленням 7601900115074, одержаного 12.02.2025, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.154).

Окрім того, листом відповідача за №7.21-1/19/13/703 від 12.02.2025 про надання відповіді на висновок повідомлено про відсутність підстав для задоволення заперечень ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" (а.с.170-173), скерованого засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" відправленням 7601900118014, одержаного 17.02.2025, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.174).

Івано-Франківською митницею Державної митної служби України, на підставі акту перевірки за №2/25/7.21-19-23-01/33859600 від 24.01.2025 сформовано та направлено товариству наступні податкові повідомлення-рішення:

за №UA20600020253 від 13.02.2025 про встановлене порушення вимог статті 16 Протоколу 1 Угоди, Додатку ІІІ, а) Доповнення 1, Закону України "Про Митний тариф України", правил 1, 6 основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України "Про Митний тариф України" за період фінансово-господарської діяльності з 20.09.2021 по 28.10.2021, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться на територію України" у загальній сумі 157 695,26 гривень (а.с.157-159);

за №UA20600020254 від 13.02.2025 про встановлення порушення вимог підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за період фінансово-господарської діяльності з 20.09.2021 по 28.10.2021, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість […]" у загальній сумі 31 539,06 гривень (а.с.161-163).

За змістом розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 13.02.2025 за №UA2060020253 (а.с.160), загальна сума визначеного зобов'язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться на територію України" містить наступні складові:

за №UA206020/2021/010181 від 28.10.2021 складає 230,44 гривень, з них штрафні санкції відсутні;

за №UA206020/2021/006550 від 20.09.2021 складає 78 732,41 гривень, з них штрафні санкції відсутні;

за №UA206020/2021/006548 від 20.09.2021 складає 78 732,41 гривень, з них штрафні санкції відсутні.

У свою чергу, згідно відомостей розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 13.02.2025 за №UA2060020254 (а.с.161), загальна сума визначеного зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість […]" містить наступні складові:

за №UA206020/2021/010181 від 28.10.2021 складає 50,69 гривень, з них: сума визначеного податкового зобов'язання - 46,09 гривень, штрафні санкції - 4,60 гривень;

за №UA206020/2021/006550 від 20.09.2021 складає 17 321,14 гривень, з них: сума визначеного податкового зобов'язання - 15 746,49 гривень, штрафні санкції - 1 574,65 гривень;

за №UA206020/2021/006548 від 20.09.2021 складає 17 321,14 гривень, з них: сума визначеного податкового зобов'язання - 15 746,49 гривень, штрафні санкції - 1 574,65 гривень.

Вважаючи протиправними дії Івано-Франківської митниці Державної митної служби України щодо прийняття податкових повідомлення-рішень від 13.02.2025 за №UA2060020253, №UA2060020254, ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" звернулося до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі по тексту також - МК України, Кодекс).

За змістом частини 1 статті 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи пересвідчуються в такому: у правильності, точності, повноті та достовірності інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено; у наявності, точності, правильності і достовірності документів, на підставі яких товари поміщені у відповідні митні режими, а також існуванні, справжності, правильності і дійсності будь-якого підтвердного документа, у тому числі шляхом перевірки облікових записів та іншої документації підприємства щодо операцій із відповідними товарами або щодо попередніх та/або наступних комерційних операцій із такими товарами після їх випуску; у законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України; у своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (частина 2 статті 345 МК України).

Як викладено у частині 3 статті 345 Кодексу, митні органи мають право проводити документальні виїзні (планові або позапланові) та документальні невиїзні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, та/або документів та інформації, отриманих від уповноважених органів (організацій) іноземних держав, інформації, заявленій митним органам під час митного контролю, митного оформлення товарів;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Окрім того, відповідно до частини 4 статті 345 МК України, під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з'ясування питань такої перевірки.

В контексті підстав та порядку проведення митними органами документальних виїзних перевірок, частиною 1 статті 346 МК України визначено, що документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства за згодою його керівника може проводитися у приміщенні митного органу.

Документальні планові виїзні перевірки проводяться митними органами на підставі квартальних планів-графіків проведення таких перевірок, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Квартальні плани-графіки проведення документальних планових виїзних перевірок митного органу оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, до 15 числа останнього місяця кварталу, який передує кварталу, в якому будуть проводитися такі перевірки (частини 2, 3 статті 346 МК України).

Так, згідно частини 4 статті 346 Кодексу, документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не більше одного разу на 12 місяців.

Як слідує зі змісту приписів частини 6 статті 346 Митного кодексу України, право на проведення документальної планової виїзної перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної планової виїзної перевірки та копію наказу про її проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.

До наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки додається програма перевірки як його невід'ємний додаток.

Умови допуску посадових осіб митних органів до проведення документальних виїзних перевірок та зустрічних звірок визначені частинами 1-3 статті 349 МК України, посадові особи митного органу мають право розпочати проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених частиною третьою статті 346 цього Кодексу - для документальних планових виїзних перевірок, частиною сьомою статті 346 цього Кодексу - для документальних виїзних позапланових перевірок, частиною другою статті 348 цього Кодексу - для зустрічних звірок.

Ненадання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі копії наказу митного органу про проведення перевірки, непред'явлення службових посвідчень посадовими особами митного органу, які проводитимуть перевірку, є підставою для недопущення посадових осіб митного органу до проведення перевірки.

Недопущення посадових осіб митного органу до проведення перевірки з інших підстав, ніж визначені частиною другою цієї статті, забороняється.

У досліджуваному випадку документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" дотримання вимог законодавства України з питань митної справи стосовно правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період діяльності з 01.07.2021 по 30.09.2024 посадовими особами Івано-Франківської митниці Державної митної служби України проводилась на підставі на підставі наказу за №170 від 19.11.2024 (а.с.54), посвідчення за №2/19/24 від 29.11.2024 (а.с.62), а також програми, затвердженої наказом за №170 від 19.11.2024 (а.с.145-146).

Так, наказом Державної митної служби України за №1064 від 11.09.2024 затверджено План-графік документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на ІV квартал 2024 року (а.с.223), за змістом якого місяцем початку перевірки ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" визначено грудень [2024 року] за період діяльності з 01.07.2024 по 30.09.2024 (а.с.224).

Як свідчать матеріали справи, керівнику товариства Бабію Ігорю Мироновичу повідомленням за №12 від 20.11.2024 (а.с.61) поінформовано про проведення документальної планової виїзної перевірки з 02.12.2024 та вручено копію наказу за №170 від 19.11.2024, про що свідчить відмітка вищезгаданої особи із зазначенням дати вручення 20.11.2024.

У свою чергу, коментоване посвідчення за №2/19/24 від 29.11.2024 містить відмітку означеної особи про пред'явлення такого 02.12.2024 (а.с.62).

Окрім того, у період проведення перевірки ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" з 01.07.2021 по 30.09.2024, внесено зміни до наказу Івано-Франківській митниці за №170 від 19.11.2024 шляхом видання наступних наказів:

У порядку реалізації пункту 2 частини 1 статті 347 МК України, за яким посадовим особам митних органів під час проведення документальної виїзної перевірки для з'ясування питань, пов'язаних з перевіркою, надається право, зокрема, отримувати безоплатно від підприємств, що перевіряються, інформацію, пояснення, письмові довідки з питань, що виникають під час проведення перевірки, копії документів, засвідчені в установленому порядку, Івано-Франківською митницею скеровано запити про надання до перевірки документів, адресовані позивачу, та одержані директором товариства ОСОБА_1 02.12.2024 (а.с.63-64) та за №2, одержаний 05.12.2024 (а.с.65-66), про що свідчать відповідні відмітки та наявність підпису останнього на таких запитах.

Відповідно до частини 6 статті 345 МК України, результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, здійснення заходів, передбачених законами України.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка (частина 1 статті 354 Кодексу).

Поруч із цим, згідно частини 12 статті 354 МК України, в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформлюються, а зазначаються в акті про результати документальної перевірки.

Порядок оформлення митними органами результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, включаючи форми актів, що складаються посадовими особами митних органів у разі невиконання обов'язків керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою та у разі відсутності підприємства за місцезнаходженням, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (частина 14 статті 354 Кодексу).

Згідно частини 2 статті 354 МК України, акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом п'яти робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Керівник підприємства, що перевірялося, або уповноважена ним особа протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов'язані повернути митному органу підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві.

У разі неповернення примірника акта (довідки) про результати перевірки протягом строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, та/або відмови від його (її) підписання, відмови від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання, у тому числі у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, митним органом складається акт, яким засвідчуються встановлені факти (частини 4, 5 статті 354 МК України).

Як визначено частиною 6 статті 354 Митного кодексу України, підприємство не звільняється від обов'язку сплати суми коштів відповідно до грошових зобов'язань, визначених митним органом за результатами документальної перевірки, у разі, якщо встановлено факти неповернення примірника акта (довідки) про результати перевірки протягом строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, та/або відмови від його (її) підписання, відмови від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання, у тому числі у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням.

По завершенню перевірки посадовими особами Івано-Франківської митниці складено акт за №2/25/7.21-19-23-01/33859600 від 24.01.2025 (надалі по тексту також - акт, акт перевірки) (а.с.120-144). Копія наданого суду акту містить відмітки ОСОБА_1 про підписання другого примірника 05.02.2025.

За змістом приписів частин 7, 10 ,11 статті 354 Митного кодексу України, у разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, він зобов'язаний підписати акт або довідку із запереченнями, які він має право подати протягом 10 робочих днів з дня отримання акта або довідки. До заперечення додаються документи та пояснення, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.

Рішення про визначення грошових зобов'язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом п'яти робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Разом із тим, у силу вимог частини 13 статті 354 МК України, доводи стосовно незгоди з рішеннями митного органу щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов'язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Повертаючись до змісту виявлених у ході документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" порушень, оформлених актом за №2/25/7.21-19-23-01/33859600 від 24.01.2025 (а.с.120-144), такі, серед іншого, стосувалися наступних обставин:

за №UA206020/2021/010181 від 28.10.2021 складає 230,44 гривень, з них штрафні санкції відсутні;

за №UA206020/2021/006550 від 20.09.2021 складає 78 732,41 гривень, з них штрафні санкції відсутні;

за №UA206020/2021/006548 від 20.09.2021 складає 78 732,41 гривень, з них штрафні санкції відсутні.

Щодо суті виявлених митним органом порушень, за якими встановлено необґрунтоване отримання ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" пільги зі сплати ввізного мита за кодом "410" ("Товари, що ввозяться в України та походять з країн ЄС […]"), що призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати митних платежів та податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Так, частинами 1-3 статті 1 Митного кодексу України (тут і далі - МК України, Кодекс, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Відповідно до частин 4-6 статті 280 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав-членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До товарів, які випускаються у вільний обіг на митній території України відповідно до частини шостої статті 75 цього Кодексу, застосовуються знижені ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не визначено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для громадян, нараховується відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Статтею 281 МК України передбачено встановлення тарифних пільг (тарифні преференції).

Так, частиною 1 вказаної статті встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно з положеннями частин 1-3 статті 36 МК України, країна походження товару визначається, зокрема, з метою застосування ставок мита, правил щодо його справляння до товарів, яким надається режим найбільшого сприяння, крім тарифних пільг (преференцій), встановлених міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Країною походження товару вважається країна, в якій: (1) товар був повністю отриманий; (2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Разом із тим, у силу вимог частини 5 статті 36 Кодексу, повністю отримані або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються відповідно до законів України, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 41 МК України визначено документи, що підтверджують країну походження товару. Так, частинами 1-3 вказаної статті встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов'язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Частинами 8-9 статті 41 Кодексу передбачено, що у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

У разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: (1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність"; (2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України; (3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 42 МК України).

Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16.09.2014 за №1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі по тексту також - Угода, Угода про асоціацію).

Відповідно до пункту 1 статті 29 Угоди про асоціацію, кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до графіків, встановлених у додатку I-A до цієї Угоди.

Пунктами 1, 2 статті 26 Угоди передбачено, що її положення застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цих цілей "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Відповідно до статті 2 Розділу ІІ Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію, з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Статтею 16 Розділу V Протоколу 1 встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку до цього Протоколу.

Статтею 17 Розділу V Протоколу 1 встановлено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони, зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Згідно з пунктом 1 Розділу V статті 24 Протоколу 1 підтвердження походження є дійсним протягом чотирьох місяців з дати видачі в країні експорту й у зазначений період має бути подане до митних органів країни імпорту.

Разом із тим, відповідно до статті 25 Протоколу 1, підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Відповідно до статті 26 "Імпортування частинами" Розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1, якщо на запит імпортера і на умовах, указаних митними органами країни імпорту, розібрані чи незібрані товари в розумінні Загального правила 2(a) Гармонізованої системи, що підпадають під дію Розділів XVI і XVII або позицій 7308 і 9406 Гармонізованої системи, імпортуються частинами, після ввезення першої частини імпортер повинен подати митним органам країни імпорту єдине підтвердження походження цих товарів.

При цьому, комплектний об'єкт - товар, який згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності класифікується за одним товарним кодом, але за виробничими чи транспортними умовами переміщується через митний кордон України у розібраному чи незібраному вигляді декількома транспортними засобами (підпункт 1.2 розділу І "Загальні положення" "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об'єктів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за №630).

Водночас, слід зазначити, що згідно з положеннями пункту 2 статті 39 "Поправки до Протоколу" Розділу VIII "Прикінцеві Положення" Протоколу 1 після приєднання України до Регіональної Конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила визначення походження Підкомітет з Митного Співробітництва може також вирішити замінити правила визначення походження, наведені в цьому Протоколі, тими, що містяться в додатку до Конвенції.

Так, Законом України "Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження" від 08.11.2017 за №2187-VIII Україна приєдналася до Конвенції, яка набрала чинності з 01 лютого 2018 року.

У зв'язку з цим та відповідно до Рішення Підкомітету Україна-ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 за №1/2018 з 01 січня 2019 року стаття 26 Протоколу 1 замінена нормою аналогічного змісту, яка викладена в статті 25 Доповнення 1 Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Надалі, рішенням Підкомітету Україна-ЄС з питань митного співробітництва від 16.11.2023 за №1/2023 з 01 грудня 2023 року Протокол I "Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, змінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення.

З 01 січня 2025 року набрав чинності Закон України від 17.12.2024 за №4148-IX "Про ратифікацію Рішення № 1/2023 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 07 грудня 2023 року про внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження".

Повертаючись до фактичних обставин справи, за змістом встановлених щодо ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" порушень, оформлених актом за №2/25/7.21-19-23-01/33859600 від 24.01.2025 (а.с.120-144), за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 оформлено товар "вимикачі колонкові високовольтні, елегазовані, силові з трьохполюсним управлінням типу GL312 F1/4031Р […]", у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 8535309000 за ставкою мита 0%, оскільки при митному оформленні застосовано преференцію за кодом "410" зі сплати ввізного мита (країна походження EU), з метою підтвердження чого було подано сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 15.09.2021 за №VE N/ S 176244 та №VE N/ S 176245.

Стосовно коментованих сертифікатів відповідачем зазначено про невідповідність таких вимогам статті 16 "Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR.MED" Доповнення І "Щодо визначення поняття "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україну, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і іншими державами-членами, з іншої сторони, адже, на переконання митного органу, товар у сертифікатах не описано згідно з торгівельною практикою - відсутня інформація щодо типу, артикулів, серійних номерів тощо, яка б дала можливість однозначно ідентифікувати дані такого. Відтак, коментовані товари, ввезені за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 не мають права на застосування преференційного режиму.

Так, зразок та застосування сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 наведено у Додатку ІІІ а Доповнення І "Щодо визначення поняття "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, згідно з якою графа 8 призначена для заповнення наступної інформації: "Номер елементу; Позначки та номери; Номер та вид пакування; Опис товарів".

При цьому, відповідно до пункту 3 Приміток до Додатку ІІІ а, майно має бути описане згідно з торговельною практикою і достатньо детально для того, щоб його можна було ідентифікувати.

Таким чином, з урахуванням вказаних положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд зазначає, що імпортер має право на застосування відповідної тарифної преференції у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом товарів та/або їх зменшення, ввезених із Європейського Союзу, за умови підтвердження походження цих товарів під час митного оформлення сертифікатом EUR.1 (або іншим документом, визначеним МК України та Протоколом 1), що виданий митними органами країни експортера на відповідну партію товару.

У спірному випадку, наявні у справі сертифікати форми EUR.1 від 15.09.2021 за №VE N/ S 176244 (а.с.182) та №VE N/ S 176245 (а.с.204), котрі долучалися за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 (а.с.175) та №UA206020/2021/006550 (а.с.195), містять в собі назву експортера "GRID SOLUTIONS SPA", одержувача вантажу "VESTA-ELEKTRO LТD", натомість у графі 8 "Номер елементу; Позначки та номери; Номер та вид пакування; Опис товарів" - "01 16 PACCO (PACKAGE) CIRCUIT BREAKER" та "01 17 PACCO (PACKAGE) CIRCUIT BREAKER" відповідно, у графі 9 ("Повна маса або інші виміри") зазначено 5 457 та 5476.

Порівнюючи наявний опис даного товару у коментованих сертифікатах із описом товару у митних деклараціях від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550, а також із поданими разом із такими документами, суд звертає увагу на таке.

Як слідує із графи 31 вказаних митних декларацій, позивачем у обох випадках здійснювалося митне декларування товару "вимикачі колонкові високовольтні, елегазовані, силові з трьохполюсним управлінням типу GL312 F1/4031P […]".

Поруч із цим, судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митними деклараціями надано відповідачу такі документи, як, зокрема, контракт за №FA2103013156 від 18.03.2021 контракт, укладений між постачальником-нерезидентом "GRID SOLUTIONS SPA" (Італія) та ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" (а.с.185-189), а також додатки до нього за №1.1 (а.с.190) та за №1.2 (а.с.191), в межах яких товар, що поставляється описано наступним чином: "HV SF6 circuit-breaker, type GL 312 F1/4031P".

Зіставляючи опис даного товару, який міститься в сертифікатах з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 15.09.2021 за №VE N/ S 176244 та №VE N/ S 176245 та в митних деклараціях, до яких останні долучалися, суд констатує, що вони є ідентичними за своїм змістом і суттю, оскільки в першому випадку при описі товару була застосована більш загальна термінологія, натомість в додатках до договору та деклараціях від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 викладено більш детально складові частини такого та технічні характеристики.

До врахування судом взято також обставину того, що у силу вимог статті 17 Розділу V Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію та тотожною за змістом частини 1 статті 16 Доповнення І "Щодо визначення поняття "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Зважаючи на викладене, цілком обґрунтовано слід вважати, що описове наповнення коментованих сертифікатів форми EUR.1 інформацією про товар для його належної ідентифікації здійснюється виключно митним органом країни експортера (у спірному випадку, митним органом Італії), та не залежить від волі та дій декларанта ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО", який не міг самостійно впливати на викладення опису деталей товару в спірних сертифікатах.

Дійсно, відображення митним органом Італії такого опису товару у сертифікатах походження форми EUR.1 хоч і обмежене загальним зазначенням найменування такого ("CIRCUIT BREAKER"), на відміну від опису товару у митних деклараціях, проте суд зважає й на те, що пункт 3 Приміток до Додатку ІІІа до Доповнення І "Щодо визначення поняття "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, про порушення котрого стверджує відповідач у акті перевірки, так само не передбачає вичерпних вимог до опису товару в сертифікаті походження, натомість у такому застосоване визначення "достатньо детально для того, щоб його [товар] можна було ідентифікувати".

У свою чергу, переконання митного органу про те, що у спірному випадку "достатнім описом" слід вважати викладення інформації щодо "типу вимикачів, артикулів, серійних номерів тощо", яка б дала можливість однозначно ідентифікувати дані такого, є надмірно формалізованим та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного міжнародного та національного правового регулювання щодо оформлення сертифікатів походження форми EUR.1.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що опис товару у спірних сертифікатах походження, виданих митним органом Італії, відповідає вимогам до рівня деталізації, який дозволяє ідентифікувати товар, та є достатнім у контексті положень Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські правила походження.

Таким чином, посилання відповідача на нібито недостатній рівень деталізації опису товару у сертифікатах форми EUR.1 як підставу для невизнання пільгового походження товару, не заслуговує на увагу, позаяк його не можна вважати "неправдивим" за своїм змістом, або таким, що свідчив би про навмисні неправомірні дії саме з боку декларанта для зменшення митних платежів.

Окрім того, відзначаючи також викладені у межах акту перевірки твердження про те, що невідповідність статті 16 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження слідує також з відсутності у графі 10 "Інвойси" сертифікатів від 15.09.2021 за №VE N/ S 176244 та №VE N/ S 176245 "інформації про фактури, в яких деталізовано опис товарів", суд звертає увагу, що згідно зразка сертифіката з перевезення товару форми EUR.1, наведеного у Додатку ІІІ а Доповнення І, коментована графа заповнюється за бажанням експортера, відтак не є обов'язковою.

З огляду на вказане, на переконання суду, невнесення відповідних відомостей не може свідчити про недотримання формальних вимог до його оформлення у цій частині.

Разом із тим, Івано-Франківська митниця у відзиві на адміністративний позов, покликаючись на зміст пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України, а також пункту 5 частини 1 статті 352 Митного кодексу України, вказує, що підставою для висновку про заниження суб'єктом господарювання податкових зобов'язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав.

Так, відповідач звертає увагу, що листом Державної митної служби України за №15/15-03-01/7.21/2046 від 15.05.2023 останнього повідомлено про отримання інформації від уповноваженого органу Італії за №0014433 від 14.14.2023, згідно якої товар, наведений у сертифікатах сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 за №VE N.R 143862 від 21.09.2022 та за №VE N.S 176230 від 23.06.2022 не має права на застосування преференції за кодом "410" зі сплати ввізного мита.

Поруч із вказаним суд зазначає, що акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" за №2/25/7.21-19-23-01/33859600 від 24.01.2025 (а.с.120-144), котра проводилась з 02.12.2024 по 10.01.2025 (пункт 2.1 акту), попри перебування станом на період такої перевірки у віданні посадових осіб митного органу означеної вище інформації, не містить жодного посилання на коментований документ, як на джерело відомостей, за якими зроблено подальший висновок про відсутність у позивача підстав для застосування преференційної ставки ввізного мита (товари походять з Європейського Союзу) при розмитненні товару за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550.

Статтею 43 МК України визначено порядок перевірки документів, що підтверджують країну походження товару, після завершення митного оформлення.

Згідно приписів частини 1 коментованої статті, перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Як слідує зі змісту частини 2 статті 43 Митного кодексу України, у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

Статтею 33 Протоколу 1 до Угоди передбачено порядок такої перевірки підтверджень походження товарів. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару.

При цьому, відповідно до статті 33 Протоколу 1 до Угоди саме результати перевірки підтверджень походження товару, є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції.

Ураховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами 8, 9 статті 43 МК України, суд доходить висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Аналогічного змісту висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №260/2805/20.

Досліджуючи зміст листа Державної митної служби України за №15/15-03-01/7.21/2046 від 15.05.2023 (а.с.225), суд зауважує, що такий містить відомості про одержання відповіді за вх. №12097/11 від 10.05.2023 на попередньо направлений уповноваженому митному органу Італійської Республіки запит щодо результатів перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 за №VE N.R 143862 від 21.09.2022 та за №VE N.S 176230 від 23.06.2022 та пов'язаних з ними інвойсів відповідно до положень статей 31 та 32 Доповнення І до регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

До матеріалів справи також долучена копія листа уповноваженого митного органу Італійської Республіки за №0014433 від 14.04.2023-U (а.с.226), викладена англійською мовою наступного змісту: "[…] The verification about EUR 1 №VE n. R 143862 dated 21/09/2022 carried out shows that the EUR 1 is correct and authentic and was issued and endorsed by Venice-Portogruaro Customs Office. On the contrary, the EUR.1 №VE N/ S 176245 dated 23/06/2022 is correct but not authentic and was issued and endorsed by Venice-Portogruaro Customs Office. […]".

Послуговуючись засобами Інтернет-ресурсу зі здійснення перекладу "DeepL" (https://www.deepl.com/), судом з'ясовано, що "[…] Проведена перевірка сертифіката EUR 1 №VE n. R 143862 від 21.09.2012 показала, що сертифікат EUR 1 є правильним та автентичним і був виданий та підтверджений митницею Венеція-Портоґруаро. У противагу, сертифікат EUR.1 №VE N/ S 176245 від 23.06.2022 є правильним, але не автентичним і був виданий та підтверджений митницею Венеція-Портоґруаро. [...]".

Разом із тим, у коментованому листі відсутня будь-яка інформація про проведення перевірки документів, що підтверджують країну походження товару уповноваженим митним органом Італійської Республіки стосовно сертифікатів форми EUR.1 від 15.09.2021 за №VE N/ S 176244 та №VE N/ S 176245, котрі долучалися за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 відповідно.

Суд також зауважує, що Івано-Франківською Митницею не надано будь-яких інших письмових доказів на засвідчення обставини того, що коментовані сертифікати скасовані та визнані недійсними митним органом країни-експортера.

У межах постанови від 30.07.2024 у справі №440/3770/19 Верховним Судом сформовано висновок, відповідно до якого імпортер має право на застосування відповідної тарифної преференції у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом товарів та/або їх зменшення, ввезених із Європейського Союзу, за умови підтвердження походження цих товарів під час митного оформлення сертифікатом EUR.1 (або іншим документом, визначеним МК України та Протоколом 1), що виданий митними органами країни експортера на відповідну партію товару.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що відомості зазначені в сертифікатах від 15.09.2021 за №VE N/ S 176244 та №VE N/ S 176245, надані Івано-Франківській митниці, відповідають декларованим та дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару, а тому за відсутності у відповідача будь-яких відомостей щодо визнання таких сертифікатів недійсними чи їх скасування, свідчить про те, що на підставі таких однозначно можливо встановити країну походження товару та це є достатньою та безумовною підставою для застосування преференції за кодом "410" зі сплати ввізного мита.

Відтак, твердження митного органу про те, що товари, ввезені за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/00655 не мають права на застосування преференційного режиму у зв'язку з невідповідністю таких вимогам статті 16 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, не знаходять свого фактичного та правового засвідчення.

Розглядаючи доводи Івано-Франківської митниці у частині порушення правильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, а саме за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550 та від 28.10.2021 за №UA206020/2021/010181, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.

Частинами 1-4 статті 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

При цьому, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Слід звернути увагу, що згідно приписів частини 5 статті 69 МК України, для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів ["митний орган" - у редакції МК України, чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин] здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів ["митного органу" - у редакції МК України, чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин] щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у справі №826/9823/17.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (частина 8 статті 69 МК України).

За змістом частини 1 статті 67, частини 1 статті 68 Кодексу, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України, водночас ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання коментованої норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 за №428 затверджено "Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності" (надалі по тексту також - Порядок №428), відповідно до пункту 2 якого УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Термін "класифікація товару" для цілей розділу ІV МК України міститься в пункті 2 розділу І "Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за №650 (надалі по тексту також - Порядок №650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (надалі по тексту також - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

В той же час, контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них (пункт 2 розділу І Порядку №650).

Як визначено пунктом 1 розділу ІІ Порядку №650, посадові особи підрозділу митного органу з питань класифікації товарів, підрозділу митного оформлення здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Так, контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу;

відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу (пункт 2 розділу ІІ Порядку №650).

Статтею 1 Закону України "Про Митний тариф України" від 19.10.2022 за №2697-ІХ (надалі по тексту також - Закон №2697-ІХ), митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно частини 2 статті 67 МК України, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Тим не менш, як визначено пунктами 1-4 "Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД", що є складовою Закону №2697-ІХ (надалі по тексту також - Правила), назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше (пункт 6 Правил).

Тобто, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення, котрі є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

У спірному випадку, за митними деклараціями від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 (а.с.175) та №UA206020/2021/006550 (а.с.195) оформлено товар "вимикачі колонкові високовольтні елегазовані, силові з трьохполюсним управлінням типу GL312 F1/4031Р" у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 8535 30 90 00.

За змістом акту перевірки за №2/25/7.21-19-23-01/33859600 від 24.01.2025 (а.с.120-144), посадові особи Івано-Франківської митниці дійшли висновку, що товар, натомість, являє собою автоматичний вимикач для напруги 145 кВт та має класифікуватись у товарній підкатегорії згідно УКТ ЗЕД 8535 29 00 00.

Варто зазначити, що саме правильність визначення позивачем коду УКТЗЕД спірного товару входить до предмету доказування в межах даної адміністративної справи, адже задля перевірки обґрунтованості прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 13.02.2025 за №UA20600020253 та №UA20600020254, слід встановити якому саме коду товару згідно з УКТ ЗЕД відповідає товар, який декларувався ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" згідно з вищезгаданими митними деклараціями, зокрема:

"8535 30 90 00" - роз'єднувачі та переривники: інші;

"8535 29 00 00" - вимикачі автоматичні: інші.

На виконання положень статті 68 МК України, Порядку №428, наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 за №256 затверджено "Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності" (надалі по тексту також - Пояснення №256).

Згідно розділу XVІ група 85 Пояснень №256, до товарної позиції "8535" (Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад вимикачі, перемикачі, роз'єднувачі, запобіжники плавкі, блискавковідводи, обмежувачі напруги, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки та інші з'єднувальні пристрої, коробки з'єднання), для напруги понад 1 000 В), включається електрична апаратура, використовувана зазвичай в системах розподілу енергії. Положення пояснень до товарної позиції 8536 залишаються чинними з внесенням відповідних змін щодо технічних характеристик і функціонування апаратури для комутації або захисту електричних кіл або для приєднання до електричних кіл або в електричних колах. До цієї товарної позиції входить апаратура видів, описаних у поясненнях до товарної позиції 8536, але на напругу понад 1000 В.

Ця апаратура включає, зокрема: (А) Плавкі запобіжники та автоматичні вимикачі, що автоматично переривають струм, коли його величина або напруга перевищує визначену межу. (B) Переривники, призначені для кіл високої напруги. Вони зазвичай мають складну і тверду конструкцію зі спеціальними пристроями для гасіння дуги, вони можуть мати різну кількість контактів або мати дистанційне керування за допомогою різних засобів (наприклад, важелів, сервомоторів). Ці перемикачі часто виконуються у вигляді закритих камер з металевого чи ізоляційного матеріалу, заповнюваних ізоляційною рідиною (наприклад, оливою) чи газом, або в них створюється вакуум. (E) Роз'єднувачі. Використовуються для відключення ділянок лінії; вони являють собою пристрої, що забезпечують видимий розрив струмоведучих елементів за умови повільної розбіжності контактів; на відміну від переривників, вони зазвичай не призначені для використання у випадку, коли коло навантажене.

Як слідує зі змісту графи 31 до митних декларацій від 20.09.2021 за №UA206020/2021/006548 та №UA206020/2021/006550, ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" здійснено митне оформлення наступного товару: "Вимикачі колонкові високовольтні, елегазовані, силові з трьохполюсним управлінням типу: GL312 F1/4031Р (145кV, 3150А, 40кА, 50Hz, -40/+40С) - 3 шт. (серійний номер Т05286-Т05288 / Т05289-Т05291), в комплекті з опорними стійками 1.85м, високовольтними терміналами, балоном (10 кг) елегазу SF6 для першої заправки - 3 шт, використовуються для комутації номінальних струмів і відключення струмів короткого замикання в розподільчих електричних мережах, номінальна напруга 145кВт, номінальний струм 3150А, номінальний струм відключення короткого замикання 40аК. Оснащений камерами з елегазом SF6 для гасіння дуги та пружинними механізмами типу FK3. Для покращення транспортування вимикачі поставляються в частково зібраному вигляді на 16 / 17 палетах".

Виходячи з наведеного, не знаходять свого підтвердження доводи митного органу про те, що коментований товар слід відносити до товарної категорії УКТ ЗЕД 8535 29 00 00 (вимикачі автоматичні), з огляду на таке.

По-перше, з урахуванням наданого опису, товар являє собою високовольтний переривник, призначений для роботи у розподільчих електричних мережах з напругою до 145 кВ. Його конструкція передбачає наявність дугогасильних камер, елегазу SF6, пружинного механізму типу FK3, що притаманні саме апаратурі для високовольтної комутації та захисту. Таке технічне оснащення є характерним для переривників, а не для автоматичних вимикачів, які, як правило, мають простішу конструкцію та інше функціональне призначення.

По-друге, відповідно до пояснень до товарної позиції "8535", автоматичні вимикачі зазвичай застосовуються для розмикання кола при перевантаженні, функціонують у межах нижчих класів напруги та не потребують складних дугогасильних систем. На відміну від них, переривники розраховані на роботу в колах високої напруги та оснащені відповідними технічними засобами для безпечного розриву кола під навантаженням.

По-третє, задекларований товар працює при напрузі понад 1000 В, зокрема 145 кВ, що виключає можливість його класифікації в межах підкатегорій для обладнання до 72,5 кВ. Його конструкція передбачає трьохполюсне керування, комплексні елементи захисту та комутації, що, на переконання суду, узгоджується з визначальними характеристиками переривників, наведеними в Поясненнях №256 до УКТ ЗЕД.

З приводу іншого встановленого порушення з правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД, а саме за митною декларацією від 28.10.2021 за №UA206020/2021/010181 оформлено товар "плоскі плетені з'єднання із червоної міді, електрично не ізольовані, з двох сторін з контактними площадками з отворами для використання з електричним обладнанням, типу LICU 250/50/50/150-6 шт." за кодом згідно УКТ ЗЕД 7413000000 (а.с.209).

Як визначено у акті перевірки за №2/25/7.21-19-23-01/33859600 від 24.01.2025, товар являє собою гнучку контакту шину з міді із кріпильними площадками та використовується для створення гнучкого електричного з'єднання в апаратах середньої напруги (1-35 кВт).

Разом із тим, з посиланням на обставину того, що на аналогічний товар приймалося класифікаційне рішення від 21.04.2022 за №КТ-UA206000-0011-2022 (а.с.227-228), за яким товар віднесено до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 8535900000, митним органом виснувано про помилкове віднесення такого до первинної товарної підкатегорії.

Отже, у спірному випадку підлягає встановленню якому саме коду товару згідно з УКТ ЗЕД відповідає товар, який декларувався ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" згідно з митною декларацією від 28.10.2021 за №UA206020/2021/010181, зокрема:

"7413 00 00 00" - провід кручений, троси, плетені шнури та аналогічні вироби мідні, електрично не ізольовані;

"8535 90 00 00" - блискавковідводи, обмежувачі напруги та пристрої для гасіння стрибків напруги: інші.

Згідно розділу XVІ група 85 Пояснень №256, апаратура, віднесена до товарної позиції "8535", серед іншого, включає: (D) Обмежувачі напруги. Є пристроями, призначеними для забезпечення різниці потенціалів між двома провідниками чи між провідниками і землею, що не перевищує наперед заданої величини. Ці пристрої іноді мають структуру таку ж, що і газорозрядні лампи, але тому що вони не придатні для цілей освітлення, обмежувачі напруги не можуть розглядатися як лампи. До цієї товарної позиції, проте, не включаються автоматичні стабілізатори напруги (товарна позиція 9032); (F) Гасники стрибків або перепадів напруги. Являють собою складання котушок, конденсаторів і т.д., установлювані послідовно чи паралельно з лінією або електричною апаратурою для поглинання високочастотних імпульсів. Прості котушки чи конденсатори, використовувані за своїм прямим призначенням, включаються до відповідних товарних позицій.

У той же час, як слідує з пояснень до товарної позиції "7413" розділу XV група 74 Пояснень №256, внаслідок чудової електропровідності, мідь зазвичай використовується для електричних проводів і тросів (кабелів); вони відносяться до цієї товарної позиції незалежно від того, мають вони чи не мають жилу зі сталі або з будь-якого іншого металу, за умови, що мідь перевершує її за вагою. Окрім того зазначено, що положення Пояснень до товарної позиції 7312 з внесенням відповідних змін (mutatіs mutandіs) поширюються на цю товарну позицію.

Так, звертаючись до пояснень до товарної позиції "7312" розділу XV група 73 Пояснень №256, до цієї товарної позиції включається кручений дріт, одержаний шляхом щільного скручування двох чи більше дротів, а також троси і канати всіх розмірів, які у свою чергу одержують шляхом скручування таких дротів разом. За умови, що вони за своєї суті залишаються виробами з дроту чорних металів, троси і канати можуть виготовлятися з осердям з рослинних матеріалів (конопель, джуту і т.п.) або покриватися текстильними, пластмасами і т.п. Троси і канати зазвичай мають круглий поперечний переріз, але до цієї товарної позиції також включаються шнури, що мають зазвичай прямокутний (у тому числі квадратний) поперечний переріз, одержані плетивом одиночних чи скручених дротів.

До цієї товарної позиції включаються такі канати, троси, шнури і т.п. незалежно від того, чи розрізані вони за довжиною чи не розрізані, чи мають гаки (крюки), карабіни, вертлюги, кільця, наконечники (коуші), затискачі, замки і т.п. (за умови, що вони в результаті цього не набувають відмітних ознак виробів інших товарних позицій), чи об'єднані в одинарні чи складені ремені, стропи і т.п.

З огляду на встановлені обставини, слід зауважити, що задекларований товар за митною декларацією від 28.10.2021 №UA206020/2021/010181, а саме: "плоскі плетені з'єднання із червоної міді, електрично не ізольовані, з двох сторін з контактними площадками з отворами для використання з електричним обладнанням, типу LICU 250/50/50/150 - 6 шт. ", за своїми характеристиками відповідає класифікаційній групі 74 "Мідь і вироби з неї", товарній позиції 7413 00 00 00 - "Провід кручений, троси, плетені шнури та аналогічні вироби мідні, електрично не ізольовані".

На переконання суду, у даному випадку йдеться про мідний провідник плетеної конструкції, який за своїм основним призначенням слугує для гнучкого електричного з'єднання в межах апаратів середньої напруги.

Виходячи з цього, виріб не містить електронних або захисних елементів, не виконує функції електротехнічної апаратури, не призначений для комутації, стабілізації або гасіння імпульсів напруги, а отже не може розглядатися як складова частина обмежувачів напруги чи гасників перенапруги, які охоплюються товарною позицією 8535 90 00 00.

Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності до товарної позиції "7413" включаються мідні дроти, шнури, троси, зокрема й плетені, незалежно від наявності допоміжних кріпильних елементів, за умови, що вони не змінюють основного призначення товару як струмопровідного з'єднання. Зазначена конструкція відповідає опису, наведеному також у Поясненнях до товарної позиції "7312", які застосовуються до "7413" (mutatis mutandis), де прямо зазначено можливість включення плетених дротів або тросів із різною формою поперечного перерізу, зокрема прямокутною.

Крім того, відповідно до опису товару, виріб не є електрично ізольованим, що є ключовою ознакою для класифікації за кодом 7413000000. Відтак, функціонально він виконує роль струмопровідного елемента - гнучкої шини, - і не має властивостей або функцій активного електричного пристрою.

Таким чином, беручи до уваги технічні характеристики та відсутність ознак електротехнічної апаратури, первинна класифікація зазначеного товару за кодом 7413000000 є обґрунтованою та відповідає критеріям, встановленим Поясненнями до УКТ ЗЕД.

Разом із тим, наведене у акті перевірки посилання на класифікаційне рішення від 21.04.2022 за №КТ-UA206000-0011-2022 щодо нібито аналогічного товару, приймалося у межах іншої справи, стосовно окремого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, на підставі конкретного технічного опису товару, наведеного в документах останнього.

За змістом частини 7 статті 69 Митного кодексу України, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Разом із тим, вказаний припис не передбачає автоматичного поширення правового режиму такого рішення на всі подібні або споріднені товари без урахування їх конкретних характеристик, про вказане свідчить також і те, що наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів (абзац 2 частини 7 статті 69 МК України).

Інші доводи і міркування сторін з приводу прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 13.02.2025 за №UA2060020253, №UA2060020254 не змінюють висновку суду, викладеного вище по тексту судового рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку Івано-Франківська митниця Державної митної служби України в ході здійснення покладених на неї повноважень щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" діяла не на підставі закону, а матеріалами адміністративної справи не підтверджено правомірність застосування до позивача податкових повідомлень-рішень від 13.02.2025 за №UA2060020253, №UA2060020254.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 2 422,40 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція за №336 від 03.03.2025 (а.с.38).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

Сторонами не подано будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України за №UA2060020253 від 13.02.2025.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України за №UA2060020254 від 13.02.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" (ідентифікаційний код юридичної особи 33859600) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ЕЛЕКТРО" (ідентифікаційний код юридичної особи 33859600), вул. Промислова, буд. 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76019;

відповідач - Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364), вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005.

Суддя Чуприна О.В.

Попередній документ

128734059

Наступний документ

128734061

Інформація про рішення:

№ рішення:	128734060
№ справи:	300/1389/25
Дата рішення:	09.07.2025
Дата публікації:	11.07.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (23.10.2025)
Дата надходження:	14.08.2025
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень