ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" липня 2025 р. справа № 640/19253/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гомельчука С.В.,
при секретарі Логаза М.М.,
за участю: представника позивача Бєляй В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" РЕАЛ ГРУП" до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" про визнання протиправним та скасування рішення № 55/96 від 23.02.2021,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Реал Груп» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), за участю третьої особи - Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради №55/96 від 23.02.2021 «Про надання Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень на вул. Ігоря Брановицького, 7А у Печерському районі міста Києва».
Адміністративний позов обґрунтований тим, що позивач є єдиним законним землекористувачем земельної ділянки № 79:046:0001 за адресою вул. Ігоря Брановицького (Перспективна), 7А, оскільки володіє на підставі права власності нерухомим майном (комплексом нежитлових приміщень), що розташоване на ній згідно зі ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України , та має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під ним після його набуття. Тому вважає, що вказана земельна ділянка (її частини) не може бути надана у користування будь-якій іншій особі, ніж позивачу. Однак відповідачем ухвалено рішення №55/96 від 23.02.2021 «Про надання Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень на вул. Ігоря Брановицького, 7А у Печерському районі міста Києва». Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки земельні ділянки № 79:046:0090к та № 79:046:0091к є складовою частиною земельної ділянки з обліковим кодом № 79:046:0001 (відомості про вказану земельну ділянку внесені до бази даних земельного кадастру ПК «Кадастр»); третя особа не надала разом із клопотанням нотаріально посвідчену згоду позивача на вилучення частини земельної ділянки; позивач не відмовлявся від права користування частиною земельної ділянки.
Представник позивача зазначив, що товариство сплачує земельний податок (плату за землю) як законний і фактичний користувач земельної ділянки з обліковим кодом №79:046:001, виступає інвестором в реконструкції пам'ятки «Вали і рови Васильківського укріплення Київської фортеці (1832 -1839 рр.)», що є прилеглою до території товариства. Має охоронюваний законом інтерес в оформленні права користування цією земельною ділянкою. На переконання представника позивача, власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. Водночас відповідач створив умови для порушення «охоронюваного законного інтересу» позивача у праві оформити користування земельною ділянкою з обліковим кодом №79:046:001. На думку позивача, відповідач, в силу положень ч.3 ст. 123 ЗК України, зобов'язаний був відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.
Представник позивача також пояснив, що земельна ділянка з обліковим кодом № 79:046:0001 включає в себе проїзд між складськими приміщеннями, є асфальтованою. На ній розташовані міські комунікації із заляганням близько до поверхні. Територія земельної ділянки огороджена парканом. Таким чином, на земельній ділянці відсутні зелені насадження; функціональне призначення належить частково до території середньоповерхової житлової забудови, частково до території громадських будівель і споруд та, частково, до вулиць та доріг (поза межами червоних ліній). Враховуючи зазначене, функціональне призначення земельних ділянок № 79:046:0090к та № 79:046:0091к не відповідає даним містобудівного кадастру, детальному плану територій та фактичному стану земельної ділянки. Однак, в порушення вимог п. 2.5. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 р. № 241/2463, відповідач не врахував зазначені обставини при прийнятті Рішення №55/96, що є підставою для його скасування. Також вважає, що надання дозволу на розроблення проекту відведення частини земельної ділянки, іншій особі, ніж позивач, є порушенням ч.5 ст. 116 ЗК України. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Реал Груп» про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
17.08.2021 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що рішенням Київської міської ради від 23.02.2021 № 55/96 Київському комунальному об'єднанняю зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень на вул. Ігоря Брановицького, 7А у Печерському районі міста Києва. Рішення прийнято відповідно до статей 9, 123 Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», після розгляду відповідного клопотання третьою особою.
Відповідач вказав, що отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом. Також зазначив, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Позивачем не надано належних та допустимих доказів оформленого права користування земельною ділянкою під нерухомим майном позивача станом на момент прийняття спірного рішення, так і станом на момент подання позовної заяви. Договір купівлі-продажу нежилих будівель від 30.03.2012 не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку в розумінні земельного законодавства.
Додатково наголосив, що відповідно до п. 1.2. договору купівлі-продажу нежилих будівель від 30.03.2012 відчужуваний об'єкт приватизації (комплекс нежитлових приміщень площею 1532,60 кв.м.) належить територіальній громаді міста Києва на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08 лютого 2012 року, на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 91-В від 08 лютого 2012 року, та зареєстровано комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 29 лютого 2012 року, реєстраційний номер: 36111192 та записано в реєстрову книгу № 762-з за реєстровим № 11з-231, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 29 лютого 2012 року. Необхідність зазначення розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду в договорі, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти забезпечує охорону прав та законних інтересів суміжних землекористувачів, сприяє усуненню зловживань при узаконенні самовільного будівництва за допомогою механізмів його перепродажу та «заведення» на кінцевого набувача з метою відведення ним земельної ділянки.
Відповідно до копії Витягу з Бази даних міського земельного кадастру, у реєстрі земельних ділянок за адресою: м. Київ, вул. Ігоря Брановицького (Перспективна), 7А землекористувачем станом на 2015 рік обліковується не тільки позивач, а й Українсько-Британське спільне підприємство «Британіка», що свідчить про те, що доводи позивача щодо ймовірного порушеного права та законного інтересу є лише припущенням.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування третій особі надається на земельні ділянки площею 0,06 га та 0,15 га, а позивач зазначає, що його право порушено на земельну ділянку площею 4897,51 кв.м., що становить приблизно 0,49 га.
Вважає, що доводи позивача щодо земельних ділянок № 79:046:0090к та № 79:046:0091к, які входять в межі земельної ділянки з обліковим кодом № 79:046:001, ґрунтуються на припущенні. Рішення про передачу ТОВ «Компанія «Реал Груп» в оренду земельної ділянки площею 4897,51 кв.м. Київською міською радою не приймалось, договір оренди з позивачем не укладався, а позивач не здійснив належних дій щодо виконання вимог закону відносно оформлення права користування земельною ділянкою, в межах якої розташоване належне йому нерухоме майно, та отримання в оренду земельної ділянки. До того ж, спірним рішенням земельна ділянка не передавалась для містобудівних потреб, що свідчить про помилковість її зазначення, як обґрунтування позовних вимог. В межах одного цільового призначення земельної ділянки може бути визначено декілька видів її використання. Відповідач зауважив, що оскаржуване рішення не змінює цільове призначення земельної ділянки, адже при його прийнятті не затверджувалось проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відтак, вважає, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.
30.09.2021 від представника позивача до суду надійшла Відповідь на відзив відповідача, з якої слідує, що на підставі повідомлення від 10.08.2015 позивач розпочав розроблення документації із землеустрою (за принципом мовчазної згоди КМР) щодо відведення земельної ділянки площею 0,6723 га з обліковим кодом №79:046:034 для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, підземними та наземними паркінгами та об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Перспективній, 7А у Печерському районі м. Києва. Межі земельної ділянки з обліковим кодом №79:046:034 включають в себе земельну ділянку з обліковим кодом №79:046:001. Позивач є власником нежитлових приміщень, що розташовані на земельній ділянці площею 4897,51 кв.м. обліковий код №79:046:001, за адресою: АДРЕСА_1 . Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з обліковим кодом №79:046:034 погоджено Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) висновком від 16.11.2015 № 060-6339, Міністерством культури України висновком від 17.06.2016 № 526/10/61-16, ГУ Держгеокадастру у Львівській області висновком від 19.11.2020 №20645/82-20.
Таким чином, як зазначив представник позивача, ТОВ «Компанія «Реал Груп» вчиняє усі необхідні дії для оформлення права користування, в тому числі і земельною ділянкою (обліковий код №79:046:001).
Наголосив, що у разі набуття права власності на майно шляхом приватизації, у договорі купівлі-продажу не зазначається кадастровий номер земельної ділянки.
Щодо визначення відповідачем меж та розміру земельної ділянки з обліковим кодом №79:046:001 вказав, що така земельна ділянка площею 4 897,46 кв.м. сформована на підставі Акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 1993 р. До Акту було додано План встановлення меж земельної ділянки. Відомості про вказану земельну ділянку внесені до бази даних земельного кадастру ПК «Кадастр». В подальшому, 27.03.2012, Управління земельних ресурсів Виконавчого органу КМР (КМДА) надано довідку (лист), що нежитлові будівлі загальною площею 1532,6 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 та підлягають приватизації ТОВ «Компанія «Реал Груп», розміщені на земельній ділянці з обліковим кодом №79:046:001 площею 4 897,46 кв.м. За результатом розгляду листа №1 від 29.01.2015 земельна ділянка з обліковим кодом №79:046:001 зареєстрована за ТОВ «Компанія «Реал Груп» та відомості про вказану земельну ділянку внесені до бази даних земельного кадастру ПК «Кадастр». Таким чином, відповідач самостійно визначив, що нежитлові будівлі, які наразі належать позивачу, розташовані на земельній ділянці з обліковим код №79:046:001, а отже позивач є єдиним законним землекористувачем земельної ділянки. Також представник позивача вказав, що товариство сплачує плату за землю за користування земельною ділянкою з обліковим кодом №79:046:001, а отже є законним її користувачем.
Стверджує, що при ухваленні оспорюваного рішення відповідач знав про те, що позивач є законним користувачем земельних ділянок з обліковим кодом №79:046:0090к та №79:046:0091к, які входять до меж земельної ділянки з обліковим кодом №79:046:001. Отже, у КМР були відсутні правові підстави для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для КО «Київзеленбуд». Передання земельних ділянок з обліковим кодом №79:046:0090к та №79:046:0091к для розміщення земельних насаджень є порушенням вимог ст. 19 ЗК України, п. 2.5. Порядку та відповідно до ст. 123 ЗК України є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Реал Груп» про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2021 заяви про залучення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залишено без розгляду.
14.01.2022 від представника позивача надійшли письмові пояснення, мотивовані тим, що 04.11.2021 Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо земельної ділянки № 79:046:0091к внесено відомості до Державного земельного кадастру. Зокрема, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 8000000000:79:046:0007, визначено цільове призначення «земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень». 29.11.2021 Відділом в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо земельної ділянки № 79:046:0090к внесено відомості до Державного земельного кадастру,присвоєно кадастровий номер 8000000000:79:046:0008, визначено аналогічне цільове призначення. Вважає, що у зв'язку з ухваленням Рішення №55/96 третьою особою розроблено проект відведення земельних ділянок з обліковим кодом № 79:046:0091к та №79:046:0090к. До того ж, сформовано (визначено межі, площу) земельних ділянок з обліковим кодом № 79:046:0091к та №79:046:0090к, внесено інформацію про них до Державного земельного кадастру. Зазначені обставини додатково підтверджують порушення прав позивача у зв'язку з прийняттям і виконанням Рішення № 55/96.
Представник позивача пояснив, що 21.12.2021, на замовлення ТОВ «Компанія «Реал Груп», складено Висновок експерта за результатами проведення земельно - технічної експертизи в адміністративній справі № 640/19253/21 від 21.12.2021, яким підтверджено наступні обставини:
1. Земельна ділянка з обліковим кодом №79:046:0090к є тотожною земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:046:0008, а земельна ділянка з обліковим кодом Мо79:046:0091к тотожна земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:046:0007.
2. Земельна ділянка з обліковим кодом №79:046:0090к (кадастровий номер 8000000000:79:046:0008) нашаровується (накладається) на земельну ділянку з обліковим кодом 79:046:0001. Площа нашарування (накладання) становить 1373.6 кв.м.
Земельна ділянка з обліковим кодом №79:046:0091к (кадастровий номер 8000000000:79:046:0007) нашаровується (накладається) на земельну ділянку з обліковим кодом 79:046:0001. Площа нашарування (накладання) становить 598.7кв.м.
3. Межі земельних ділянок з обліковим кодом №79:046:0090к (кадастровий номер 8000000000:79:046:0008) та з обліковим кодом №79:046:0091к (кадастровий номер 8000000000:79:046:0007) фактично проходять впритул до складів позивача. В деяких місцях межа земельної ділянки з обліковим кодом 79:046:0091к накладається на розташування будівлі позивача.
4. У разі розташування скверу на земельних ділянках з обліковими кодами №79:046:0090к (кадастровий номер 8000000000:79:046:0008) та №79:046:0091к (кадастровий номер 8000000000:79:046:0007), під'їзд автотранспорту, в тому числі пожежного автомобіля до частини будівель позивача буде можливий лише за умови влаштування на території скверу під'їзних шляхів, що відповідають вимогам ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та ДБН В.2.3- 5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів».
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судові справи Окружного адміністративного суду міста Києва передано, зокрема Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 адміністративна справа №640/19253/21 передана для розгляду головуючому судді Гомельчуку С.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу №640/19253/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Реал Груп» до Київської міської ради, за участю третьої особи Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про визнання протиправним та скасування рішення. Призначено підготовче засідання на 29.04.2025 о 10:30 год. Запропоновано учасникам справи у разі зміни фактичних обставин у цій справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень.
17.04.2025 від третьої особи надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що 01.04.2025 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справі № 910/3208/24 залишив у силі рішення Господарського суду міста Києва від 25 червня 2024 року, яким повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «Реал Груп» щодо визнання протиправними та скасування рішень Київської міської ради про передачу земельних ділянок у постійне користування Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» по вул. Ігоря Брановицького, 7А. Предметом зазначеної справи були рішення Київської міської ради, ухвалені вже після прийняття рішення № 55/96 від 23.02.2021, а саме рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у користування. Оспорюване у даній справі рішення не було предметом розгляду у господарській справі № 910/3208/24. Водночас воно виступило процесуальною підставою для подальших рішень Київської міської ради, зокрема про затвердження проєкту землеустрою та передачу земельних ділянок у постійне користування третій особі.
Представник третьої особи вважає, що оспорюване у даній справі рішення № 55/96 реалізувало свій правовий потенціал і не є джерелом чинних правовідносин. Скасування цього рішення не вплине на вже затверджену документацію, не породить правових наслідків для чинних правовідносин і є юридично безпредметним. Просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «Компанія «Реал Груп» у повному обсязі.
У судовому засіданні 29.04.2025 задоволено письмове клопотання позивача та відкладено підготовче судове засідання на 15.05.2025.
15.05.2025, у зв'язку із неявкою належним чином повідомлених сторін, розгляд відкладено на 05.06.2025.
05.06.2025 належним чином повідомлені сторони у судове засідання не з'явились. Від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без його участі.
Ухвалою суду від 05.06.2025 підготовче провадження закрито. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.06.2025 о 10:30 год.
У судове засіданні 24.06.2025 з'явився представник позивача. Належним чином повідомлені представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Від представника Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» надійшла заява про розгляд справи без його участі. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Суд перейшов до стадії прийняття судового рішення. Вступна та резолютивна частини рішення суду проголошені 01.07.2025.
Відтак, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши та проаналізувавши пояснення сторін, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, інші заяви та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, суд встановив таке.
ТОВ «Компанія «Реал Груп» на підставі договору купівлі-продажу нежилих будівель від 30.03.2012, укладеного із Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), володіє на праві приватної власності комплексом нежитлових приміщень, що розташовані на земельній ділянці площею 4897,51 кв.м. обліковий код № 79:046:001, за адресою: м. Київ, вул. Ігоря Брановицького (Перспективна), 7А. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу:11089070 від 17.10.2013) право власності ТОВ «Компанія «Реал Груп» на майно (нежилі будівлі) зареєстровано 07.10.2013.
Земельна ділянка з обліковим кодом №79:046:001, до меж якої входять земельні ділянки з обліковим кодом №79:046:0090к та №79:046:0091к, сформована на підставі Акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 1993 р, який складено на виконання рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів «Про проведення в м. Києві інвентаризації земель і ведення державного земельного кадастру» від 17.02.1992 р. №163.
Позивач розпочав розроблення документації із землеустрою (за принципом мовчазної згоди Київської міської ради) щодо відведення земельної ділянки площею 0,6723 га з обліковим кодом №79:046:034 для будівництва житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями, підземними та наземними паркінгами та об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Перспективній, 7А у Печерському районі м. Києва. Межі земельної ділянки з обліковим кодом №79:046:034 включають в себе земельну ділянку з обліковим кодом №79:046:001.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з обліковим кодом №79:046:034 погоджено Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) висновком від 16.11.2015 N 060-6339, Міністерством культури України висновком від 17.06.2016 N 526/10/61-16, ГУ Держгеокадастру у Львівській області висновком від 19.11.2020 №20645/82-20.
13.02.2020 Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» звернулось до відповідача із клопотанням № 449011782 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельних ділянок № 79:046:0090 та № 79:046:0091, які входять в межі земельної ділянки з обліковим кодом №79:046:001.
Рішенням Київської міської ради від 23.02.2021 № 55/96 «Про надання Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень на вул. Ігоря Брановицького, 7А у Печерському районі міста Києва» надано третій особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,06 га та 0,15 га у постійне користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень на вул. Ігоря Брановицького, 7А у Печерському районі міста Києва за рахунок земель комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з план-схемою (додаток до рішення) (справа №449011782).
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає про таке.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ст. 13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з ч. 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
За приписами ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень шляхом прийняття рішень.
Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України (далі також - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
За приписами ст. 9 ЗК України до повноважень, зокрема Київської міської ради у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками комунальної власності у випадках, передбачених цим Кодексом; е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; з) організація землеустрою; ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; л) вирішення земельних спорів; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з п. 34, п. 36 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про припинення дії такого дозволу.
Пунктом 2 ст. 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право: встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до статті 377 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення у позивача права власності на нерухоме майно) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
За приписами частин 1, 2 ст. 116 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 127 ЗК України).
Частинами 1, 2 ст. 83 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
За приписами ч.1, ч.2 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
Право користування земельною ділянкою регулюється Главою 15 Земельного кодексу України. Право користування може бути як постійним, так і строковим (право оренди).
Так, ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
За приписами ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Виходячи із системного аналізу вищевикладених норм законодавства, суд доходить висновку, що право власності на земельну ділянку із визначеним та обумовленим у договорі розміром та кадастровим номером одночасно переходить від відчужувача об'єкта до набувача у разі набуття останнім права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщений на такій земельній ділянці. При цьому така умова не розповсюджується на землі державної або комунальної власності, які можуть бути передані у власність або надані у користування на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення у позивача права власності на нерухоме майно) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
При цьому відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, а також у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 173/1744/19, особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об'єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості, розташованого на ній.
Втім Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 виснувала про те, що за відсутності в попереднього власника належним чином оформленого права користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, положення статей 120 ЗК України, 377 ЦК України в частині переходу прав на земельну ділянку до нового власника в тому ж обсязі застосуванню не підлягають.
Як встановлено судом, ТОВ «Компанія «Реал Груп» відповідно до договору купівлі-продажу від 30.03.2012 (а.с.12-15, т.1) було придбано нежилі будівлі загальною площею 1532,60 кв.м., що належать територіальній громаді міста Києва на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08 лютого 2012 року, на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 91-В від 08 лютого 2012 року, та зареєстрованого комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 29 лютого 2012 року, реєстраційний номер: 36111192 та записаного в реєстрову книгу № 762-з за реєстровим № 11з-231, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 29 лютого 2012 року.
Придбаний об'єкт приватизації розташований на земельній ділянці площею 4897,51 кв.м., обліковий код 79:046:0001. Відомості щодо зазначеного кадастрового номеру земельної ділянки договором не встановлено. При цьому, відповідно п.1.3 Договору вказано, що питання землекористування та землевідведення вирішується новим власником самостійно у встановленому чинним законодавством України порядку.
Матеріали справи не містять доказів передачі ТОВ «Компанія «Реал Груп» у власність, користування чи в оренду земельної ділянки, на якій розташовано комплекс нежитлових приміщень, як того вимагає частина перша ст. 116 Земельного кодексу України. До того ж, у попереднього власника будівель - Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) також було відсутнє належним чином оформлене право користування оспорюваною земельною ділянкою.
Таким чином, станом на момент прийняття спірного рішення щодо надання третій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень на вул. Ігоря Брановицького, 7А у Печерському районі міста Києва позивач не набув цивільних прав на земельну ділянку під нерухомим майном.
З огляду правових висновків, викладених, зокрема в постанові Верховного Суду у справі № 154/3345/16 від 18.05.2022, вбачається, що дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки треба надавати усім, хто звернувся. Як наслідок, проект можуть розробляти одночасно декілька замовників, а хто з них отримає ділянку, - визначатиметься на стадії затвердження проекту та надання її у власність.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.
Відповідно до частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як слідує із дослідженого судом оскаржуваного рішення відповідача від 23.02.2021 №55/96 (а.с.199-200, т.1), даний розпорядчий акт ухвалено відповідно до статей 9, 123 Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», після розгляду клопотання третьої особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та доданих документів.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та не суперечить нормам, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України.
Орган місцевого самоврядування не обмежений у праві надання дозволу на розроблення проекту землеустрою усім заявникам на підставі поданих ними документів у встановленому законом порядку. При цьому реалізація права юридичної особи на оформлення користування/власності на земельну ділянку територіальної громади, що відноситься до земель комунальної власності, на якій розташовано належний особі об'єкт нерухомості, можлива в результаті передачі в користування чи відчуження у власність на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, з урахуванням дотримання умов, визначених законодавством.
Суд зауважує, що наявність приватної будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності, не призводить до автоматичного переходу права власності на цю землю до власника такого об'єкта нерухомості.
Крім того, як встановлено судом, 04.11.2021 Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо земельної ділянки № 79:046:0091к внесено відомості до Державного земельного кадастру. Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 8000000000:79:046:0007, визначено цільове призначення «земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень». 29.11.2021 Відділом в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо земельної ділянки № 79:046:0090к внесено відомості до Державного земельного кадастру, присвоєно кадастровий номер 8000000000:79:046:0008.
Таким чином, щодо земельних ділянок № 79:046:0090к площею 0,0644 га та № 79:046:0091к площею 0,1549 га, за якими зареєстровано право власності відповідача, та які входять до оспорюваної земельної ділянки № 79:046:0001 за адресою вул. Ігоря Брановицького (Перспективна), 7А, вчинено державну реєстрацію із присвоєнням кадастрових номерів.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реал Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок та рішень про державну реєстрацію речових прав, а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради II сесії IX скликання від 13 липня 2023 року № 7004/7045 "Про надання Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень на вул. Ігоря Брановицького, 7-А у Печерському районі міста Києва";
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:046:0007 площею 0,1549 га по вулиці І. Брановицького, 7-а у Печерському районі міста Києва у Державному земельному кадастрі;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:046:0008 площею 0,0644 га по вулиці І. Брановицького, 7-а у Печерському районі міста Києва у Державному земельному кадастрі;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69014127 від 24.08.2023, яким за Київською міською радою (код ЄДРПОУ: 22883141), зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:046:0008, номер відомостей про речове право: 51489262;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69014127 від 24.08.2023, яким за Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (код ЄДРПОУ: 03362123), зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:046:0008, номер запису про інше речове право: 51489307;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69014365 від 24.08.2023, яким за Київською міською радою (код ЄДРПОУ: 22883141), зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:046:0007, номер відомостей про речове право: 51489466;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69014365 від 24.08.2023, яким за Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (код ЄДРПОУ: 03362123) зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:046:0007, номер запису про інше речове право: 51489488.
У задоволенні даного позову рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/3208/24 відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 910/3208/24 рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 року у справі № 910/3208/24 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
Надалі постановою Верховного Суду від 01.04.2025 у справі № 910/3208/24 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 910/3208/24 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/3208/24 залишено в силі.
Рішення Господарського суду міста Києва набрало законної сили 01.04.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд звертає увагу, що принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов'язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 813/2646/18). Велика Палата Верховного Суду робить акцент, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, має характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля (постанови від 28 лютого 2018 року у справі № 800/284/17; від 22 травня 2018 року у справі № 800/474/16 (П/9901/197/18); від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17; від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц; від 03 липня 2019 року у справі № 127/2209/18).
За вищенаведеного правового регулювання з урахуванням практики Верховного Суду та встановлених у справі обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради №55/96 від 23.02.2021 «Про надання Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації зелених насаджень на вул. Ігоря Брановицького, 7А у Печерському районі міста Києва».
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зауважує, що обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Вищенаведений висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 07 лютого 2023 року у справі №160/3164/22.
З огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" РЕАЛ ГРУП" до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", про визнання протиправним та скасування рішення № 55/96 від 23.02.2021, слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.
Повний текст судового рішення складено 09.07.2025.