09 липня 2025 року Справа № 280/2805/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м. Дніпро, вул. Коксохіічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 44729283),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663),
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 20 березня 2025 року №1311/08/01/09/2527722883/ДПС/ТД/ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Шкабурою О.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1233785 від 11.04.2025.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 20.03.2025 відносно позивача винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1311/08/01/09/2527722883/ДПС/ТД/ФС. В якості підстави для винесення постанови зазначено, що під час проведення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області фактичної перевірки кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність позивач, підприємець використовує працю найманої особи без оформлення трудових відносин та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття його на роботу, а саме: директора закладу ОСОБА_3 . Позивач не погоджується зі встановленими порушеннями, та зазначає, що працівниками податкового органу не було взято до уваги, шо ОСОБА_3 діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом ЗМНО Білою Т.С. від 05.07.2023, якою було уповноважено Нікогасяна Г.А. представляти інтереси ОСОБА_1 при проведенні заходів контролю та нагляду за суб'єктами господарювання будь якими державними органами та установами, в тому числі при проведенні планових, позапланових та інших видів перевірок органами ДПС, та їх структурними підрозділами. Зазначена довіреність під час перевірки не досліджувалась. Крім того, існування такої посади як директор фізичної особи - підприємця взагалі не передбачено нормами діючого законодавства. Отже жодних аргументованих доказів виконання ОСОБА_3 обов'язків працівника матеріали перевірки не містять, оскільки єдиним аргументом ГУ ДПС у Запорізькій області є підпис про отримання документів, що за умови наявності нотаріально посвідченої довіреності (що була складена до початку проведення перевірки) та відсутності будь-яких інших доказів виконання обов'язків працівника - не може вважатись виконанням обов'язків працівника. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 21.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - третя особа, ГУ ДПС у Запорізькій області); витребувано від ГУ ДПС у Запорізькій області докази по справі.
07.05.2025 представником третьої особи подано витребувані документи на виконання ухвали суду.
08.05.2025 представником позивача подано клопотання про долучення доказів.
15.05.2025 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначає, що під час проведення фактичної перевірки наймана особа ОСОБА_3 виконував обов'язки директора кафе, отримав копію наказу на проведення перевірки та ознайомився з направленням. Водночас повідомлення про прийняття ОСОБА_3 на роботу до ГУ ДПС у Запорізькій області не надходило. На підставі зазначеного відповідач вважає, що позивачем в порушення ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) допущено ОСОБА_3 до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття їх на роботу. Крім того, відповідач зауважує, що ні на момент перевірки, ні під час розгляду справи позивачем не було надано письмових пояснень на адресу Управління з посиланням на довіреність, якою було уповноважено Нікогасяна Г.А. представляти інтереси ОСОБА_1 . Крім того, на момент прийняття оскаржуваної постанови відповідачу не було відомо про оскарження позивачем акту перевірки. Також податковим органом не було направлено на адресу відповідача документи щодо скасування акту перевірки. На підставі зазначеного, відповідач вважає, що підстави для скасування постанови про накладення штрафу відсутні. Просить у позові відмовити.
22.05.2025 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що в силу п.п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) заперечення подані платником податків є невід'ємною частиною матеріалів перевірки, а тому мали бути або надіслані до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці разом з висновком на заперечення позивача, яким скасовано висновки акту про результати фактичної перевірки, або взагалі акт перевірки не повинен був надсилатись відповідачу з боку ГУ ДПС у Запорізькій області до моменту закінчення строку для подачі заперечень, оскільки Порядком взагалі не врегульовано питання, щодо дій ДПС. Просить позов задовольнити.
На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.
23.01.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області видано наказ №129-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , з 23 січня 2025 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.10.2024 по день закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні.
23.01.2025 з метою проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 видано направлення № 178.
28.01.2025 ОСОБА_3 (директор ресторану) вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки від 23.01.2025 №129-п та направлення від 23.01.2025 №178, про що свідчить відповідний запис про отримання.
За результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Запорізькій області складено Акт від 28.01.2025 №1311/08/01/09/2527722883 про результати фактичної перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операції; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні (далі - Акт).
У вказаному Акті перевіркою, окрім іншого, встановлено, що п.4) в порушення вимог ст. 24 КЗпП встановлено використання праці найманої особи без оформлення трудових відносин, а саме - директор ОСОБА_3 , який виконував обов'язки директора кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » отримав копію наказу на проведення фактичної перевірки кафе, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 та власноручно ознайомився з направленням на проведення фактичної перевірки, де зазначив посаду директора. Але в супереч цього повідомлення про прийняття на роботу до ГУ ДПС у Запорізькій області не надходило.
Листом від 13.02.2025 №6226/6/08-01-07-08-13 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про встановлені факти порушення використання праці найманої особи без оформлення трудових відносин викладених в Акті для вжиття заходів відповідно чинного законодавства в межах компетенції.
На підставі отриманої інформації відповідачем направлено на адресу позивача рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №1311/08/01/09/2527722883/ДПС/ТД від 21.02.2025. Розгляд справи призначено на 20.03.2025, про що позивача повідомлено засобами поштового зв'язку, яке він отримав 09.03.2025.
Скориставшись правом, передбаченим п.86.7 ст.86 ПК України, 26.02.2025 позивачем було подано до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення на Акт фактичної перевірки.
Листом від 27.02.2025 №10331/6/08-01-09-01-07 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило позивача, що розгляд заперечення відбуватиметься 10.03.2025.
Листом від 12.03.2025 №11576/6/08-01-09-01-07 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило позивача, що розглянувши заперечення ФОП ОСОБА_1 від 26.02.2025 б/н (вх.. ГУ 26.02.2025 №12659/6) Комісія з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок платників податків ГУ ДПС у Запорізькій області дійшла висновку, що порушення, які викладені в акті фактичної перевірки №1311/08/01/09/2527722883, в частині порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення державної податкової служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» та статті 24 КЗпП України підлягають скасуванню, а заперечення ФОП ОСОБА_1 від 26.02.2025 в цій частині задоволено.
20.03.2025 начальником Управління Тригубенко В.О. прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1311/08/01/09/2527722883/ДПС/ТД/ФС, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 80 000,00 грн. за порушення абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Частинами 1-2 ст. 259 КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ч. 1 ст. 259 КЗпП України постановою від 21.08.2019 №823 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю".
Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин, порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю чинним законодавством не визначений.
Водночас, відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпунктом 4 п.4 цього Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" від 12.01.2022 №14 (далі - Постанова №14) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.
Підпунктом 1 п. 3 Постанови №14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структуру, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
В аспекті зазначеного, суд вважає за необхідне вказати, що згідно з ч.2 ст.259 КЗпП України центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Отже, право здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з метою перевірки дотримання податкового законодавства закріплено за податковими органами згідно з ч. 2 ст. 259 КЗпП України.
Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, та відповідно до якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (пункт 80.6 статті 80 ПК України).
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Відповідно до підпункту 20.1.47 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.
Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, повноваження на проведення перевірки стосовно дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю, виявлення, оформлення і фіксацію відповідних порушень (зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)) належать податковому органу відповідно до закону.
Одночасно з цим, повноваження щодо притягнення до відповідальності за вищевказані правопорушення у спосіб накладення штрафу за законом (частина четверта статті 265 КЗпП України) надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Отже, суд зазначає, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки і надання останнього Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб'єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509), у пункті 1 та 2 якого визначено механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2-7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».
Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи, серед іншого, накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий-надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункт 4 Порядку №509).
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку (абз.5 п.4 Порядку №509).
Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Таким чином, акт перевірки територіального органу ДПС, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є самостійною підставою для накладення штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою від 20.03.2025 №1311/08/01/09/2527722883/ДПС/ТД/ФС накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 80 000,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в частині фактичного допуску працівників до роботи без належного оформлення трудових відносин на підставі висновків Акту, складеного ГУ ДПС у Запорізькій області за результатами проведеної фактичної перевірки.
Водночас, судом встановлено, що за результатами розгляду заперечень на Акт фактичної перевірки від 28.01.2025 №1311/08/01/09/2527722883, ГУ ДПС у Запорізькій області листом від 12.03.2025 №11576/6/08-01-09-01-07 повідомило про скасування висновків, які викладені в акті фактичної перевірки №1311/08/01/09/2527722883, в частині порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення державної податкової служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» та статті 24 КЗпП України.
Враховуючи наведене, за відсутності фактичної підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, відповідне рішення, прийняте відповідачем на підстави висновків акту перевірки, які були скасовані уповноваженим контролюючим органом, також підлягає скасуванню як протиправне.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 20 березня 2025 року №1311/08/01/09/2527722883/ДПС/ТД/ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Коксохіічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 44729283;
Третя особа - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663.
Повне судове рішення складено 09.07.2025.
Суддя М.О. Семененко