1Справа № 335/3547/25 2-а/335/70/2025
27 червня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засіданні Колесник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа інспектор відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції Лєвін Дмитро Сергійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.03.2025 року серії БАД №868985,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого вказує, що 26.03.2025 року інспектором СРПП ВП з Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Лєвіним Д.С. відносно нього було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №868985, якою на підставі ч.2 ст.122 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
У постанові зазначено, що: «с. Преображенка по вул. Гагаріна 2 Преображенського ОТГ Пологівського р-н Запорізької області ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 31105 д/р НОМЕР_1 під час зупинки на вимогу поліцейського не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію чим порушив п.п. 9.9.б ПДР України, зафіксовано на бодікамеру АР00098».
Позивач вважає, що винесена постанова не відповідає вимогам закону, оскільки винесена з порушеннями установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. Ніяких належних доказів щодо порушення ПДР матеріли справи не містять.
На підставі викладеного позивач просить:
1) скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №868985 від 26.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП, провадження по справі закрити.
2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Ухвалою судді від 16.04.2025 року позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено до розгляду.
03.05.2025 року представником відповідача надано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на правомірність винесеної постанови.
16.05.2025 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому наполягає на тому що спірна постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення має бути закрито з підстави відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено інспектора ВП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Левіна Дмитра Сергійовича.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача та третя особа в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши доводи представника та третьої особи, перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною другою ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122 .
Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (ст.122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.
З оскаржуваної постанови серії БАД №868985 від 26.03.2025 року вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до оскаржуваної постанови «с. Преображенка по вул. Гагаріна 2 Преображенського ОТГ Пологівського р-н Запорізької області ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 31105 д/р НОМЕР_1 під час зупинки на вимогу поліцейського не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію чим порушив п.п. 9.9.б ПДР України, зафіксовано на бодікамеру АР00098».
Підпунктом «б» пункту 9.9. ПДР передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Отже, ч.2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема у випадку порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Відповідно до положень п.9.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, попереджувальним сигналом є, в тому числі, увімкнення аварійної сигналізації.
Згідно ч.2 ст.122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
За приписами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Суд враховує, що в оскаржуваній постанові зазначено, що до неї додаються відео з бодікамери АР00098.
Проте, у відповідності до вимог ст.77 КАС України відповідні відеозаписи або інші докази в розумінні ст.251 КУпАП, що підтверджують факти вчинення позивачем адміністративного правопорушення при зазначених в постанові обставинах, до відзиву не долучено.
В той час, як позивач такий факт заперечував.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про недоведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, що є підставою для скасування рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі.
В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню та оскаржувану постанову відповідно до ст.286 КАС України слід скасувати із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача, з урахуванням подачі позову в електронній формі та положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.2,5,6,9,72-78,241-248,194,205,229,250,268,286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа інспектор відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції Лєвін Дмитро Сергійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.03.2025 року серії БАД №868985 - задовольнити повністю.
Постанову серії БАД №868985 від 26.03.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) РНОКПП НОМЕР_2 )) витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 27 червня 2025 року.
Суддя А.В. Воробйов