61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
Справа №22-а- 2660\07 Головуючий 1 інстанції:Жельне С.Ч.
Категорія :стягнення суми Доповідач: Подобайло З.Г.
Ухвала
Іменем України
06 грудня 2007 рокум. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Мельнікової Л.В.
Суддів - Подобайло З.Г., Сіренко О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Спесивцевої О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника СТОВ «1-Мая» С.А.Страхова на постанову господарського суду Харківської області від 14 серпня 2007року по справі № АС-38/301-07
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харкова
до СТОВ «1-Мая»
про стягнення 11877,51 грн.
встановила :
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, просить стягнути з відповідача, СТОВ «1-Мая» 11877,51 грн. штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2006р.
Постановою господарського суду Харківської області від 14 серпня 2007року по справі № АС-38/301-07 за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харкова до СТОВ «1-Мая» про стягнення 11877,51 грн. позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
СТОВ «1-Мая» не погодившись з постановою господарського суду Харківської області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області по адміністративній справі № АС-38/301-07 та закрити провадження по справі, посилаючись на обставини викладенні в апеляційній скарзі.
Позивач та відповідач про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені , але представники в судове засідання не з'явилися. Поважні причини неявки не встановлені, ухвалою та повістками про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися за адресами вказаними в апеляційній скарзі. Поштові повідомлення свідчать про отримання вищевказаних документів та повісток про виклик в судове засідання, що свідчить про належне повідомлення судом про дату та час слухання справи.
Позивачем до суду надано клопотання в якому він просить суд розглядати та вирішити справу без участі представника відділення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2006 рік, що наданий відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідач у 2006 році становила 178 осіб.
В добровільному порядку штрафні санкції відповідачем не сплачено.
Відповідно ст. 19 Закону, відповідач у 2006 році повинен був створити одне робоче місце для працевлаштування інвалідів. Фактично, згідно даних, зазначених відповідачем у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р., середньооблікова кількість працівників - інвалідів у відповідача - 0 осіб.
Отже, відповідачем не виконано норматив по створенню одного робочого місця для працевлаштуванню інвалідів.
Середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2006 р. становила 5874,72 грн.
Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році становить 11749,44 грн. Пеня становить 128,07 грн.
Доказів добровільної сплати вказаної заборгованості або наявності підстав для звільнення його від відповідальності відповідачем суду не надано.
Відповідно до копії листа центру зайнятості вбачається, що відповідач не звертався з проханням направити інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі за текстом - Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця .
Ст. 20 Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форм власності і господарювання, де середньооблікова кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
П. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, встановлено, що суми адміністративно-господарських перераховуються роботодавцями на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулось порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно ст. 18 закону, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, які спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.
Колегія суддів зазначає, що згідно відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
Доказів направлення центру зайнятості листа з проханням направити інвалідів для працевлаштування, або ж звітів з зазначенням відомостей про потребу у направленні для працевлаштування інвалідів та доказів створення робочого місця для працевлаштування інваліда у встановленому законодавством порядку відповідачем не надано.
Таким чином, за наявності офіційно оприлюднених нормативних актів, про які керівництво відповідача зобов'язано було знати, відповідач протиправно не вчинив передбачених законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2006р. обґрунтовані та правомірні, а позовні вимоги підлягають задоволенню .
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника стосовно того, що такі позови не повинні розглядатися адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства , оскільки позивач звернувся до господарського суду з позовом 24.05.2006 р. До початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України (п. 6 розділу 7 прикінцевих та перехідних положень КАС України.), відносини викладені у позовній заяві та позовна заява по суб'єктному складу підпадають під дію цього кодексу (ст. 2, ст. 17, ст. 50 КАС України перехідними та прикінцевими Положеннями). Відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в інших випадках, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника СТОВ «1-Мая» С.А.Страхова на постанову господарського суду Харківської області від 14 серпня 2007року по справі № АС-38/301-07 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 14 серпня 2007року по справі № АС-38/301-07 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено та підписано 11 грудня 2007р.
Головуючий Подобайло З.Г.
Судді Сіренко О.І.
Мельнікова Л.В.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Подобайло З.Г.