ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.06.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1085/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Сахарова, буд. 23 А, м.Івано-Франківськ, 76014
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня", вул.Пекарська, 3, м. Івано-Франківськ, 76018
про відшкодування шкоди заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2821003,51 грн,
за участі:
від позивача: Голубчак Наталія Вікторівна;
від відповідача: Карач Марія Мар"янівна; Голуб Григорій Степанович.
встановив: Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" про відшкодування шкоди заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 3031609,16 грн.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 03.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив: здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання; встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання документально-обґрунтований відзиву на позов, всіх письмові доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
20.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" до суду надійшов відзив на позовну заяву від 16.02.2023 (вх.№ 2756/23) з заявою про поновлення процесуального строку від 16.02.2023 (вх.№2757/23).
Ухвалою суду від 21.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" від 16.02.2023 (вх.№2757/23 від 20.02.23) про поновлення процесуального строку задоволено, поновлено процесуальний строк для подання відзиву на позов та прийнято відзив на позовну заяву.
24.02.2023 від Державної екологічної інспекції Карпатського округу до суду надійшла заява про продовження строку на подання відповіді на відзив вих.№ 07-09/611 (вх.№3041/23).
Ухвалою суду від 28.02.2023 заяву Державної екологічної інспекції Карпатського округу №07-09/611 від 24.02.2023 (вх.№3041/23 від 24.02.2023) про продовження процесуального строку задоволено, продовжено Державній екологічній інспекції Карпатського округу процесуальний строк для надання відповіді на відзив.
08.03.2023 від Державної екологічної інспекції Карпатського округу до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих.№ 07-09/717 від 07.03.2023 (вх.№3683/23), а також заява №07-09/716 від 07.03.2023 (вх.№2861/23 від 08.03.2023) про зменшення позовних вимог, в якій просила суд зменшити суму позовних вимог та стягнути на користь держави з Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" шкоду в сумі 2821003,51 грн.
22.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку від 21.03.2023 (вх.№ 4389/23), разом з запереченнями від 21.03.2023 (вх.№ 4390/23).
Також, 22.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" до суду надійшло клопотання про проведення експертизи від 21.03.2023 (вх.3411/23), в якому просить суд провести у справі судову інженерно-екологічну експертизу.
В судовому засіданні 22.03.2023, судом протокольними ухвалами, без виходу до нарадчої кімнати задоволено заяву Державної екологічної інспекції Карпатського округу про зменшення позовних вимог, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" про поновлення процесуального строку від 21.03.2023 (вх.№ 4389/23) для подання заперечення.
В судовому засіданні 22.03.2023 Державна екологічна інспекція Карпатського округу подала заперечення на клопотання про проведення експертизи вих.№ 07-09 від 22.03.2023 (вх.№4457/23).
06.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" до суду надійшло клопотання про проведення експертизи від 05.04.2023 (вх.№4080/23).
10.04.2023 від Державної екологічної інспекції Карпатського округу до суду надійшли письмові пояснення по справі вих.№ 07-09/1235 від 10.04.2023 (вх.№5520/23).
11.04.2023 від Державної екологічної інспекції Карпатського округу до суду надійшло заперечення на клопотання про проведення експертизи вих.№ 07-09/1258 від 11.04.2023 (вх.№ 5645/23).
Ухвалою суду від 11.04.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" про проведення експертизи від 21.03.2023 (вх.№3411/23 від 22.03.2023), від 05.04.2023 (вх.№4080/23 від 06.04.2023) - задоволено. Призначено у справі комплексну судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
16.08.2023 від Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи від 14.08.2023 № СЕ-19/109-23/5272-ЕЛ, матеріали справи повернуто до суду.
13.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 13.09.2023 (вх.№13292/23).
30.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" до суду надійшло клопотання про проведення експертизи (вх.№12488/23 від 30.10.2023), в якому просить суд призначити інженерно-екологічну (судову експертизу) у справі №909/1085/22, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
03.11.2023 від Державної екологічної інспекції Карпатського округу до суду надійшло заперечення на клопотання про проведення експертизи вих.№ 07-09/3569 від 03.11.2023 (вх.№15953/23).
Ухвалою суду від 16.11.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" про проведення експертизи від 30.10.2023 (вх.№12488/23 від 30.10.2023) задоволено. Призначено у справі комплексну судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання: 1. Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наданих вимірів (даних) ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Карпатського округу Тарасом Гундяком на суму 2 821 003,51грн? 2. Якщо не підтверджується, то в яких даних є розбіжності? 3. Який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерел викиду №1, №2, №3, №4, №5, №6 ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року? Провадження у справі № 909/1085/22 зупинено на час проведення експертизи.
01.04.2025 від Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру до суду надійшов лист (вх. № 5375/25), з яким направлено висновок експерта від 20.03.2025 № 4750/24-63 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи та повернуто матеріали справи.
02.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" до суду надійшли додаткові пояснення у справі від 02.05.2025 (вх.№ 7351/25).
07.05.2025 від Державної екологічної інспекції Карпатського округу до суду надійшли заперечення від 07.05.2025 (вх.№7636/25).
В судовому засіданні 07.05.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 27.06.2025 розгляд справи по суті завершено; суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог вказує на порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 10, ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу в період з 14.05.2018 по 08.03.2021, внаслідок чого, державі завдано шкоди в розмірі 2821003,51 грн (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог).
Необхідні документи для отримання висновку державної санітарно-епідемічної експертизи з метою отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, серед яких заява ТОВ “Залізнична пекарня» до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області відповідачем було подано лише 30.07.2020, тобто після спливу більше, ніж 2 років після початку вчинення ним порушення з 14.05.2018 та здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу та експлуатації ним джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, після закінчення терміну дії дозволу №2610100000-153.
Щодо розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті діяльності ТОВ “Залізнична пекарня» зазначає, що порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами регулюється Методикою розрахунку розмірів відшкодування і збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 07.05.2020 за №414/34697.
Підставою для нарахування Державною екологічною інспекцією Карпатського округу шкоди є не факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу, що в розумінні пункту 2.1.2 Методики і є наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Інспекція не погоджується із проведеним відповідачем розрахунком розміру відшкодування збитків в розмірі 586790,42 грн (який проведений з похибками) та визначенням часу роботи стаціонарних джерел, що здійснювали викиди за час відсутності дозволу в період з 14.05.2018 по 08.03.2021, із застосуванням необґрунтованих розрахунків та норм ДСТУ та ГОСТ, а не фактичного часу роботи джерел викиду за період відсутності дозволу. Тому як розрахунок розміру шкоди, так і розрахунок часу роботи джерел викидів здійснених ТОВ "Залізнична пекарня" є необґрунтованими, безпідставними, неналежними та непідтвердженими ні документально, ні нормативно та не ґрунтуються на фактичних даних.
Позиція відповідача.
Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав наведених у відзиві на позов, запереченні на відповідь на відзив, поясненнях по справі. Зазначає, що на момент закінчення дії дозволу №2610100000-153 від 13.05.2013, виконати вимогу законодавства було неможливим не з вини Товариства. Товариство у 2018 році розпочало підготовку документів згідно вищевказаного переліку, який вимагався для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Проте всупереч зусиллям відповідача, отримати необхідні документи, зокрема погодження Головного санітарного лікаря України було не можливим, оскільки такої посади на той час не було (а.с. 128-133,т. 1; а.с. 221-223, т.2).
Вказує, що зазначити час роботи кожного стаціонарного джерела, що здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є можливим тільки шляхом визначення кількості виробленої продукції, періоду випікання продукції, характеристик печі, використаного палива (природного газу), кількості використаної сировини. Зважаючи на наведений час роботи кожного джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, сума збитків мала б становити 586520,91 грн (а.с. 133-137, т. 1;а.с. 225-227, т. 2 ).
Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Товариства не перевищував норм, які були встановлені умовами, які встановлюються в дозволі та дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які додавались до дозволу №2610100000-153 від 13.05.2013 року та дозволу №2610103850-2 від 09.03.2021 року. На підтвердження вказаного, за наслідком відповідних лабораторних досліджень, інформація про викиди стаціонарними джерелами Товариства міститься у Звітній технічній документації за результатами робіт по визначенню викидів шкідливих речовин в атмосферу у відхідних газах хлібопекарської печі типу "ФТЛ-20" ТзОВ "Залізнична пекарня" від 2018 року, Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" від 16.01.2020 року, Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-4/1733 від 04.02.2021, документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 05.02.2021.
Також зазначає, що оскільки ймовірне порушення було триваючим та період зазначений з 14 травня 2018 року по 09 березня 2021 року, то слід застосовувати Методику №639, яка діяла на момент виникнення правопорушення, а отже і застосовувати фактично відпрацьований час джерел викиду забруднюючих речовин, а не максимальне значення, як вказує Держекоінспекція.
Згідно п. 3.11. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
На думку відповідача, висновок експерта містить чіткий та розрахований розмір ймовірних збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Залізнична пекарня", яка становить 589544,55 грн за результатами екологічної перевірки інспектор зобов'язаний зафіксувати в акті перевірки реальний час роботи кожного джерела в режимі наднормативного викиду (у годинах). Це є прямою вимогою Методики і необхідною умовою правильного визначення маси викидів. У даному випадку, акт перевірки не містив точних відомостей про години роботи джерел, і інспекція фактично не зібрала таку інформацію під час перевірки.
Обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Залізнична пекарня» є суб'єктом господарювання основною діяльністю якого є: 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.
Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, на виконання наказу Державної екологічної інспекції України від 28.11.2019 №320 "Про затвердження Плану здійснення заходів держ нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2020 рік" проведено плановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю “Залізнична пекарня» на підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 13.02.2020 та направлення на проведення планового заходу від 13.02.2020 року №102.
У ході здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, проведеного в період 18.02.2020 по 24.02.2020 на ТОВ “Залізнична пекарня» державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Карпатського встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема, підприємством здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу на викиди.
У відповідача був наявний дозвіл на викиди забруднюючих речовин №2610100000-153 від 13.05.2013, термін дії якого: 5 років з 13.05.2013 по 13.05.2018.
На час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) підприємство здійснювало діяльність після закінчення терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
На усунення вищевказаних порушень, зафіксованих актом перевірки від 24.02.2020 №39, Інспекцією винесено припис від 26.02.2020 №102, пунктом 1 якого зобов'язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин атмосферного повітря стаціонарними джерелами та здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за наявності дозволу.
24.02.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу складено протокол про адміністративне правопорушення №000239, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.02.2020 №000239, якими визнано винною директора ТОВ "Залізнична пекарня" Карач Марію Мар'янівну у вчиненні адміністративного правопорушення, за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 78 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн, яка порушником визнана та сплачена в добровільному порядку, що підтверджується квитанцією від 28.02.2020 №38.18932.2/203023291.
З метою перевірки виконання вимог припису від 26.02.2020 №102, на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 24.07.2020 №303 та направлення на проведення позапланового заходу від 24.07.2020 №281, Інспекцією проведено позапланову перевірку відповідача.
За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що ТОВ "Залізнична пекарня" пункт 1 припису, яким зобов'язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за наявності дозволу до 17.07.2020, не виконано. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідачем не отримано, викиди здійснюються без дозволу.
27.07.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу складено протокол про адміністративне правопорушення №001174, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.07.2020 №001174, якими визнано винною директора ТОВ "Залізнична пекарня" Карач Марію Мар'янівну у вчиненні адміністративного правопорушення, за невиконання п.1 припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу №102 від 26.02.2020, а саме: не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, яка порушником визнана та сплачена в добровільному порядку, що підтверджується квитанцією від 30.07.2020 №0.0.1786249478.1.
На усунення вищевказаних порушень, зафіксованих актом перевірки від 27.07.2020 №248, Інспекцією винесено припис від 27.07.2020 №281, пунктом 1 якого зобов'язано відповідача до 27.10.2020 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за наявності дозволу.
З метою перевірки виконання вимог припису від 27.07.2020 №281, на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 10.03.2021 та направлення на проведення позапланового заходу від 10.03.2021 №105, Інспекцією проведено позапланову перевірку відповідача.
За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що ТОВ "Залізнична пекарня" отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації №2610103850-2 від 09.03.2021 з терміном дії до 09.03.2031.
12.03.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу складено протокол про адміністративні правопорушення №000271, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.03.2021 №000271, якими визнано винною директора ТОВ “Залізнична пекарня» Карач Марію Мар'янівну у вчиненні адміністративного правопорушення, за невчасне виконання припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу №281 від 27.07.2020, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн, яка порушником визнана та сплачена в добровільному порядку, підтверджується квитанцією.
Отже, відповідачем здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 14.05.2018 по 08.03.2021.
Факт правопорушення, яке вчинено ТОВ "Залізнична пекарня" зафіксоване актом планового заходу від 24.02.2020 №39, а також актами позапланових заходів від 27.07.2020 року №248 та від 12.03.2021 №58 та матеріалами перевірки, які складені за результатами проведення планового і позапланових заходів держав нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що містяться в матеріалах справи.
Позивач звертався з запитами від 17.03.2021 №02.4-13/1000 та від 08.04.2021 №02.4013/1412 до ТОВ "Залізнична пекарня" про отримання інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду без дозволу (в годинах) окремо по кожному стаціонарному джерелу підприємства.
Однак, відповідач листами від 25.03.2021 №9 та від 20.04.2021 №12 відмовив Інспекції у наданні інформації про час роботи стаціонарних джерел без дозволу, посилаючись на відсутність наднормативних викидів забруднюючих речовин.
Позивачем надіслано відповідачу претензію від 03.10.2022 №27/22 про сплату шкоди в розмірі 3031609,16 грн, яку відповідач заподіяв державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка залишилася відповідачем без задоволення.
Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 07.05.2020 року за №414/34697.
Враховуючи те, що відповідач не надав інформацію про час роботи джерел в режимі наднормативного викиду на запити позивача, позивачем здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виходячи з визначеного часу роботи джерел викидів на підставі п. 3.11 Методики, як 24 години на добу.
Згідно уточненого розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ “Залізнична пекарня» від 07.03.2023 становить 2821003,51 грн.
Ухвалою суду від 16.11.2023 у справі призначено комплексну судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання: 1. Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наданих вимірів (даних) ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Карпатського округу Тарасом Гундяком на суму 2 821 003,51грн? 2.Якщо не підтверджується, то в яких даних є розбіжності? 3. Який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерел викиду №1, №2, №3, №4, №5, №6 ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року?
У Висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 20.03.2025 №4750/24-63, надано наступні відповіді:
По 1, 2 питаннях: “Відповідно до наданих матеріалів, розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наданих вимірів (даних) ТОВ “Залізнична пекарня», виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища проведений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, та арифметично підтверджується».
По 3 питанні: "Оскільки, клопотання експерта задоволено частково, встановити фактичний розмір збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерел викиду №1, №2, №3, №4, №5, №6 ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року, не вбачається за можливе".
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
За змістом ст. 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.
Частиною 5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За приписами абз. 5-6, 13 ст. 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; джерело викиду об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Системне тлумачення ст. 10, ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" свідчить, що суб'єкти господарювання (незалежно від їх групи) можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише за наявності в них дозволу, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади.
Тобто законодавцем встановлено обов'язок суб'єктів господарювання (незалежно від їх групи) отримувати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до п. 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років.
Положеннями ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно зі ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Враховуючи наведене, відсутність у суб'єктів господарювання дозволу на викиди стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про порушення нормативно визначених умов викидів таких речовин в атмосферу, зокрема ч. 1 ст. 10, ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та є протиправною формою поведінки в результаті якої завдано шкоду навколишньому природному середовищу, одним із природних ресурсів якого є атмосферне повітря.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а також цивільно-правової відповідальності, як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст.1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.
Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі № 909/131/24 вказав на те, що протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно, суди, розглядаючи спори про стягнення шкоди (збитків), мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.
Разом з тим, у деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про охорону атмосферного повітря» нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин.
Як встановлено судом, відповідач допустив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме - здійснював наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у період з 14.05.2018 по 08.03.2021.
Факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу на викиди забруднюючих речовин підтверджується матеріалами справи, та не спростований відповідачем.
Порушення відповідачем законодавства про охорону атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу мало місце з 14.05.2018.
На час початку вчинення відповідачем порушення вимог природоохоронного законодавства діяла Методика, затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639.
Однак, наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 затверджено нову Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2020.
Здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу на викиди забруднюючих речовин тривало з 14.05.2018 по 08.03.2021, що свідчить про триваючий характер правопорушення.
Триваюче порушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
На час складання актів позапланових заходів від 27.07.2020 №248 та від 12.03.2021 №58 та на час припинення відповідачем триваючого порушення (тобто на час отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря 09.03.2021), діяла Методика № 277.
Встановлені статтею 5 Цивільного кодексу України правила дії актів цивільного законодавства у часі, вказують на необхідність застосування положень тієї методики, яка діяла на час здійснення спірного порушення.
Крім того, принцип прямої дії нормативно-правового акту у часі (ст.58 Конституції України) означає, його здатність регулювати не тільки відносини, що виникли після набарання ним чинності, а також відносини, які виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати (стосовно прав та обов'язків суб'єктів правовідносин, що виникли після набрання ним чинності).
Безпідставними є посилання відповідача на судову практику Верховного суду викладену у постановах від 02.06.2022 у справі №924/519/21, від 22.11.2022 у справі №906/840/21, від 04.05.2022 у справі №922/3228/20, від 06.07.2018 у справі №920/570/17 щодо застосування Методики №639, оскільки, хоча у вказаних постановах предмет спору є подібним до предмету спору у даній справі, однак обставини вказаних справ не є аналогічними/тотожними даній справі (на час вчинення та усунення порушення у вказаних справах, ще не діяла Методика №277).
Отже, посилання відповідача на необхідність застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 №639, яка діяла тільки на момент виникнення правопорушення та вже не була чинною на момент припинення правопорушення є необґрунтованим.
З огляду на наведене, позивачем при здійсненні розрахунку правомірно застосовано Методику №277.
Пунктом 2.2 Методики передбачено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єкта господарювання та/або розрахунковими методами.
Відповідно до п. 2.1.2 Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
У відповідності до п. 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю та розрахунковими методами.
Пунктом 2.8. Методики передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках зокрема, викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб'єкта господарювання без дозволу (п.п. 2.8.1.).
Враховуючи вказане, підставою для нарахування позивачем шкоди є не факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу, що в розумінні пункту 2.1.2 Методики і є наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тому доводи відповідача щодо відсутності понаднормового викиду забруднюючих речовин є необґрунтованими.
Згідно п. 3.7 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва).
Відповідно до п.3.11 Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб'єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб'єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.
Як встановлено судом, позивач звертався з запитами від 17.03.2021 №02.4-13/1000 та від 08.04.2021 №02.4013/1412 до відповідача про отримання інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду без дозволу (в годинах) окремо по кожному стаціонарному джерелу підприємства. Однак, відповідач листами від 25.03.2021 №9 та від 20.04.2021 №12 відмовив у наданні інформації про час роботи стаціонарних джерел без дозволу, посилаючись на відсутність наднормативних викидів забруднюючих речовин.
Доказів надання відповідачем протягом 15 календарних днів інформації про фактичний відпрацьований час роботи джерел викиду забруднюючих речовин на запити позивача матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів суду не надано.
Матеріали справи також не містять інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) по кожному джерелу викиду відповідача.
Щодо тверджень відповідача на те, що висновок експерта містить чіткий та розрахований розмір ймовірних збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Залізнична пекарня", які становить 589544,55 грн, суд зазначає про те, що вказане не відповідає висновкам зробленим експертом, оскільки експертом зазначено: “Отже, відповідно до наданих матеріалів, уточнений розрахунок розміру відшкодування ймовірних збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ “Залізнична пекарня» із зазначеним часом фактичної роботи джерел в годинах, проведено з похибками. Оскільки, клопотання експерта задоволено частково, встановити фактичний розмір збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерел викиду №1, №2, №3, №4, №5, №6 ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року, не вбачається за можливе".
При цьому, експертом також здійснено арифметичний розрахунок розміру ймовірних збитків відповідно до наданих відповідачем матеріалів, з використанням наданих ним даних щодо фактичного часу роботи джерел забруднення, встановленого шляхом визначення кількості виробленої продукції, періоду випікання продукції, характеристик печі, використаного палива (природного газу), кількості використаної сировини. Розрахунок проведено за Методикою №639, та встановлено, що його проведено з похибками.
Таким чином, вказані доводи відповідача є безпідставними.
Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивачем обґрунтовано застосовано п. 3.11 Методики в частині застосування в розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря часу роботи джерела викиду - 24 години на добу.
Доводи відповідача щодо здійснення розрахунку з використанням даних часу роботи кожного стаціонарного джерела, що здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря шляхом визначення кількості виробленої продукції, періоду випікання продукції, характеристик печі, використаного палива (природного газу), кількості використаної сировини, не приймаються судом до уваги враховуючи п. 3.11 Методики та не надання відповідачем інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) на запити позивача.
Зважаючи на вищевикладене, розрахунок розмірів відшкодування збитків за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами наданий ТОВ “Залізнична пекарня» не ґрунтується на фактичних даних та проведений із порушенням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 року №277.
Згідно п. 4.1. Методики, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
Розмір збитків розраховується за формулою:
З = mі * 1,1П * Aі * Кт * Кзі
де З - розмір збитків, грн;
mі - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;
Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Правильність та відповідність розрахунків позивача підтверджується також висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 20.03.2025 №4750/24-63.
Щодо наявності вини у діях відповідача, суд зазначає про те, що обов'язок щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до законодавства лежить саме на суб'єкті господарювання як і обов'язок здійснювати викиди тільки після отримання відповідного дозволу. Тому, відповідач повинен був усвідомлювати наслідки невчасного звернення за відповідним дозволом та повинен був завчасно вчинити дії з метою отримання відповідного дозволу з метою уникнення негативних наслідків у вигляді стягнення збитків за наднормові викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря без дозволу.
Доводи відповідача щодо відсутності вини у здійсненні наднормових викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря з посиланням на вчинення дій спрямованих на отримання дозволу та надану суду документацію, не свідчить про вжиття відповідачем необхідних заходів для запобігання шкоді, адже, як вбачається з наданих відповідачем документів, дії з метою отримання нового дозволу вжито ним несвоєчасно (після закінчення терміну дії дозволу). При цьому, відповідачем не надано суду доказів неможливості своєчасного отримання дозволу. Суд погоджується з доводами позивача щодо несвоєчасності здійснених відповідачем дій з метою отримання необхідних документів для нового дозволу, викладеними у відповіді на відзив (а.с. 193-197, т.2).
Отже, відповідачем не доведено відсутності своєї вини у заподіянні шкоди.
За таких обставин, суду вважає доведеною вину відповідача у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу до моменту отримання відповідного дозволу. При цьому, вказані дії призвели до завдання шкоди державі, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та завданою шкодою.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, у даному випадку, наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка відповідача, що підтверджується матеріалами перевірки; сама шкода, яка розрахована відповідно до вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28 квітня 2020 року № 277; причинний зв'язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача.
Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що шкода заподіяна наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2821003,51 грн підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи встановлені судом обставини, позов слід задовольнити.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" про відшкодування шкоди заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2821003,51 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня", вул.Пекарська, 3, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32076992) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Сахарова, буд. 23 А, м.Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 42702233) 2821003 (два мільйони вісімсот двадцять одну тисячу три) грн 51 коп. шкоди заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської міської ТГ на: р/р UА918999980333189331000009612, отрамувач: ГУК в Ів.-Фр.об.ТГ Ів.-Фр./ 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня", вул.Пекарська, 3, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32076992) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Сахарова, буд. 23 А, м.Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 42702233) 42315 (сорок дві тисячі триста п'ятнадцять) грн 05 коп. судового збору (на р/р: UА308201720343140003000095363 в ДКСУ м. Київ, Код ЄДРПОУ 42702233).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.07.2025.
Суддя Неверовська Л. М.