про повернення позовної заяви
07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3801/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Охременка А.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:
- визнати протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час його мобілізації;
- визнати протиправними та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2022 року про призов на військову службу під час його мобілізації.
Ухвалою судді від 13.06.2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 КАС України та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, надавши відповідні докази (зокрема докази перебування/проходження військової служби в районах введення бойових дій у період з квітня 2022 року по червень 2025 року, тощо);
- оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.03.2022 року про призов позивача на військову службу під час його мобілізації, або ж обґрунтоване клопотання про його витребування (вказати заходи, які представник позивача вжив для його отримання самостійно, докази звернення до відповідача за його отриманням тощо).
Ця ухвала направлена представнику позивача в електронній формі в його електронний кабінет із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з довідкою від 16.06.2025 року документ доставлено до електронного кабінету представника позивача 13.06.2025 року о 17:15 год.
За правилами частин 6, 7 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
У встановлений 10-денний строк (до 26.06.2025 року) позивач та його представник недоліки позовної заяви не усунули.
Між тим, 01.07.2025 року через підсистему "Електронний суд" надійшла заява адвоката Охременка А.В. від 30.06.2025 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну (військову) службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, який обчислюються з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів відповідними рішеннями/діями/бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Цей спір виник у зв'язку з прийняттям позивача на публічну (військову) службу у березні 2022 року, а на нього поширюється місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
З цим позовом позивач звернувся до суду 09.06.2025 року, значно пропустивши місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Представник позивача у заявах про поновлення строку звернення до суду посилався на воєнний стан, введений в Україні з 24.02.2022 року, тривалі повітряні тривоги та постійні відключення світла. Вказав, що позивач не має юридичної освіти та необізнаний з правових питань, був незаконно мобілізований у березні 2022 року та проходив військову службу на режимній території, що значно обмежувало реалізацію його права на звернення до суду. Вказав, що позивач самовільно залишив військову частину та 22.04.2025 року був затриманий органами досудового розслідування, після чого уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Охременком А.В., тобто тільки 22.04.2025 року позивач реалізував право на отримання належної правової допомоги.
Суд зазначає, що факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року є загальновідомим, проте сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.
Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 року у справі № 120/359/24 сформував такий правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Щодо обставин проходження позивачем військової служби, то згідно з відомостями його військового квитка позивач на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" у березні 2022 року призваний на військову службу по мобілізації. Представник позивача не надав жодних доказів того, що позивач у 2022 - 2025 роках приймав безпосередню участь у бойових діях, перебував в районах введення бойових дій чи в інший спосіб виконував обов'язки військової служби, що унеможливлювало/ускладнювало йому звернення до суду з цим позовом у встановлений місячний строк та у зв'язку з чим він зволікав з його поданням аж до червня 2025 року. Натомість у позові та у заявах про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що позивач самовільно залишив військову частину, у зв'язку з чим у квітні 2025 року був затриманий правоохоронними органами. Матеріали позову не містять відомостей про те, у якій військовій частині позивач проходив військову службу та коли він самовільно залишив військову частину.
Суд критично оцінює посилання заявника на те, що пропуск строку звернення до суду з цим позовом пов'язаний зі значною кількістю повітряних тривог та відключеннями електроенергії.
Суд зазначає, що повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, не носять постійного та безперервного характеру. Кіровоградська область не належить до території, що є тимчасово окупованою, території, що знаходиться в оточенні (блокуванні) та/або території, на якій ведуться активні бойові дії.
Зміст позову, обсяг долучених до нього доказів та спосіб його направлення до суду не свідчать про те, що підготовка позовної заяви потребувала тривалого часу, значних затрат електроенергії.
Інші аргументи заявника, як-то: відсутність у позивача юридичної освіти та необізнаність з правових питань є суб'єктивною обставиною та не доводить існування об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку. Те, що позивач тривалий час не звертався за правовою допомогою, свідчить про пасивність поведінки позивача щодо захисту своїх прав у судовому порядку.
Відповідно до частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; 2) у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач та його представник в установлений судом строк недоліки позовної заяви не усунули, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, а у заявах про поновлення цього строку представник позивача не навів поважних підстав для його поновлення, тому позовну заяву слід повернути згідно з ч.2 ст.123, п.1, п. 9 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ