07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/9698/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання рішення в адміністративній справі на заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2024, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025, з урахуванням ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 про внесення виправлень у судове рішення, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо включення у довідку від 19.04.2023 року №20-238/201 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 р. відомостей про надбавку за особливості проходження служби в розмірі 66% та премії в розмірі 44%; зобов'язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/3604/22, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом 01.01.2022 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії (січень 2022 року) за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Через систему «Електронний суд» позивач 26.05.2025 надіслав суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі №340/9698/23.
Ухвалою від 04.06.2025 суд задовольнив заяву позивача про встановлення судового контролю задовольнити та зобов'язав Державну службу України з надзвичайних ситуацій подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №340/9698/23 у строк - 30 днів з дня отримання ухвали суду про встановлення судового контролю.
03.07.2025 на адресу суду надійшов звіт відповідача про виконання рішення суду.
У звіті зазначено, що Державною службою України з надзвичайних ситуацій складено нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2022 за вих. №30-224/30 від 02.07.2025, копію якої додано до звіту.
Суд убачає, що згідно вказаної довідки про розмір грошового забезпечення позивача відповідачем було включено наступні складові:
- посадовий оклад - 11710,00 грн.
- оклад за військовим званням (полковник) - 2080,00 грн.
- надбавка за вислугу років 50% - 689500 грн.
- надбавка за особливості проходження служби 98% - 19650,75 грн.
- премія 130% - 15223,00 грн. Усього 5558,75 грн.
Дослідивши поданий звіт про виконання рішення суду, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами 2-4 статті 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Такі ж вимоги передбачені статтею 14 КАС України.
Крім того, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у рішенні від 26.06.2013 року Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява №60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Поряд з цим суд здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку та на підставах, визначених нормами процесуального права.
Так, частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з першою частиною статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Судом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення в цій справі виконано в повному обсязі, що підтверджується наданою суду копією довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2022 №30-224/30 від 02.07.2025, а тому поданий відповідачем звіт підлягає прийняттю.
Керуючись статтями 245, 248, 256, 293-297, 382 КАС України, суд, -
Прийняти звіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2024, з урахуванням ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 про внесення виправлень у судове рішення, у адміністративній справі №340/9698/23.
Копію ухвали суду направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК