04 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8069/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді К.М. Притули, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Фудстор» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 68, ЄДРПОУ 43249048) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43995486, 25005, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство «Фудстор» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.11.2024 №00175890704 про застосування штрафних санкцій у розмірі 61 369,26 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП «Фудстор» вказує, що на його думку, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки наказ про проведення фактичної перевірки не відповідає критеріям, що вказані в статті 80 ПК України, а отже відсутні правові підстави для проведення такої перевірки.
Щодо суті виявлених порушень позивач зауважив, що обґрунтуванням встановленого у акті порушення є перевищення грошових коштів у касах магазину на загальну суму 202,50 грн., яку відповідач кваліфікує як не видачу фіскальних чеків на цю суму.
Зазначає, що в акті фактичної перевірки не зазначено назви товару, його вартості та кількості, який було продано без використання РРО, що унеможливлює застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за це порушення.
Також позивач вказує, що відповідач під час перевірки 16.10.2024 порахував всі готівкові кошти, які знаходились у магазині, де крім ПП «Фудстор» здійснюють діяльність ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , не встановивши при цьому хто із суб'єктів підприємницької діяльності можливо реалізував товар без проведення операцій через РРО.
Позивач вважає, що в п.1 ст.17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документу РРО, в якому не відображається цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку. Звертає увагу, що застосовуючи до поштрафні санкції в розмірі 61065,51 грн. (150% від загальної суми вартості алкогольної продукції, при реалізації якої у фіскальних чеках нібито зазначені невірні штрих-коди на цей вид продукції), відповідач не наводить доказів, що ним правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції, як за повторне порушення.
Крім того, на думку позивача, відповідач протиправно застосував протиправні санкції лише на підставі податкової інформації, яка знаходиться в електронних базах даних податкового органу, а також зазначає про те, що відповідач взагалі не мав права перевіряти, під час проведення фактичної перевірки, діяльність позивача за минулий період.
18.12.2024, ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою судді від 04.06.2025 витребувано від ГУ ДПС у Кіровоградській області докази.
На адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду від представника ГУ ДПС у Кіровоградській області надійшов відзив, в якому представник відповідача вимоги позову не визнає, зазначаючи, що фактична перевірка позивача проводилась на виконання листа ДПС України від 11.10.2024 №28395/7/99-00-07-03-02-07 (вх. ГУ ДПС в області від 14.10.2024 №3065/8) щодо проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, з питань порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), зокрема стосовно господарської діяльності ПП «Фудстор».
Відповідач зазначає, що оскаржуване ППР прийнято у зв'язку з встановленням під час перевірки наступних порушень: вимоги п.2 розд. ІІ Наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2016 №13, затверджене «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів»; не зазначення у фіскальних чеках при реалізації алкогольних напоїв цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а саме при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та, як наслідок, видача розрахункового документу (фіскального чеку) покупцям не встановленого зразка, згідно електронних копій виданих фіскальних чеків з реалізації алкогольних напоїв, зазначених у Додатку до акта фактичної перевірки, на загальну суму 40 710,34 грн.; не проведення розрахункових операцій з реалізації товарів через РРО та не видача покупцеві розрахункового документу встановленої форми та зразка (відповідно до встановленої під час перевірки розбіжності сум коштів на місці проведення розрахунків у сумі 202,50 грн.), на загальну суму 202,50 гривень, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
13.01.2025, на адресу суду надішла відповідь позивача на відзив, в якому останній зазначає, що жоден з доводів позивача, викладених в позовній заяві, відповідачем у відзиві не спростовано, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
11.06.2025 представником позивача подано до суду додаткові пояснення по справі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
14 жовтня 2024 року в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області, на підставі ст.19-1, п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.3, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України від 21.06.2012 № 5007-VI «Про ціни і цінноутворення», прийнято наказ за №791-п «Про проведення фактичних перевірок» (далі також - Наказ).
За змістом цього Наказу вирішено провести протягом жовтня 2024 року фактичні перевірки суб'єктів господарювання (згідно з додатком 3, зокрема й ПП «Фудстор», адреса об'єкта: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Онуфріївка, вул. Центральна, буд.9 магазин Маркетопт) з метою перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
У свою чергу, відповідно до листа Державної податкової служби України від 11 жовтня 2024 року №28395/7/99-00-07-03-02-07 (вх.до ГУ ДПС у Кіровоградській області №3065/8 від 14.10.2024), за результатами проведеного аналізу встановлено ризики ПП «Фудстор» та за наявності підстав, відповідно до вимог статті 80 Кодексу, організувати не пізніше 15.10.2024 проведення фактичних перевірок господарських об'єктів платника податків.
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Як зазначалось раніше, наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області призначено фактичну перевірку ПП «Фудстор» на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, суд вважає, що лист Державної податкової служби України від 11 жовтня 2024 року №28395/7/99-00-07-03-02-07 в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/9909/23 (постанова від 26 березня 2024 року).
Щодо твердження позивача про те, що відповідач не мав права при проведені фактичної перевірки перевіряти діяльність позивача за минулий період часу, суд зазначає наступне.
Фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).
Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року).
Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 24 жовтня 2024 року №15712/11/28/РРО/ НОМЕР_1 .
За висновками акту фактичної перевірки встановлені наступні порушення: порушення п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вимоги п.2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів»., затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 року №13.
Відповідно до п. 2.2.8. акту перевірки зафіксовано:
« - не проведення розрахункових операцій через РРО, а саме, загальна сума розрахункових операцій на початок перевірки склала 10386,50 грн. (у готівковій формі), при цьому через РРО проведено 10184,00 грн. (Х-звіти РРО додаються до акту перевірки). Таким чином через РРО не проведено 202,50 грн;
- вибірковим аналізом аналітичної системи СОД РРО встановлено, що в магазині «Маркетопт» через РРО ф.№3001073501 та ф.№3001073502 роздруковуються невідповідні розрахункові документи, в яких відсутні відповідні до баз даних основні реквізити - цифрове значення марки акцизного податку на алкогольні напої і які не відповідають вимогам Положення Про форму та зміст розрахункових документів…
До акту перевірки додається перелік невідповідних розрахункових документів в яких відсутній (некоректно відображено в чеку) зазначений вище обов'язковий реквізит на загальну суму 40710,34 грн».
На підставі вказаного акту фактичної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 року № 00175890704, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 61369,26 грн на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і пункту 1 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).
Згідно розрахунку фінансових санкцій, розмір фінансової санкції 61369,26 грн визначений як, 303,75 грн. за непроведення розрахункової операції через РРО на суму 202,50 грн (150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення) та 61065,51 грн. за невидачу розрахункового документу встановленого зразку на загальну суму 40710,34 грн (150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.
Щодо висновку відповідача про порушення п.1 ст.3 Закону№ 265/95-ВР, в частині не проведення розрахункової операції через РРО на загальну суму 202,50 грн., та на підставі абз.3 п.1 ст.17 Закону№ 265/95-ВР застосовано до позивача фінансові санкції на 303,75 грн., суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту фактичної перевірки, висновок про те що позивачем через РРО не проведено 202,50 грн зроблено з тих підстав, що загальна сума розрахункових операцій на початок перевірки склала 10386,50 грн. (у готівковій формі), при цьому через РРО проведено 10184,00 грн. (Х-звіти РРО додаються до акту перевірки).
За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Як встановлено судом, під час проведення фактичної перевірки відповідач провів опис усіх готівкових грошових коштів, які знаходились у магазині на трьох касах та встановив перевищення суми готівкових грошових коштів на 202,50 грн, які знаходились у магазині, від суми залишку грошових коштів, яка вказана у фіскальній пам'яті трьох ЕККА (РРО), що належать ПП «Фудстор».
Доводи позивача про те, що на момент проведення перевірки відповідальність за перевищення залишку готівкових грошових коштів у касі суб'єктів підприємницької діяльності відсутня, не зазначення в акті перевірки назви товару, його вартості та кількості який було продано без РРО, а також те що в магазині, де крім ПП «Фудстор» здійснюють діяльність інші суб'єкти господарювання, суд не приймає у зв'язку з наступним.
Факт розходження суми готівки в місці проведення розрахунків з Х-звітом на суму 202,50 грн гривень підтверджений актом перевірки, а здійснення діяльності у магазині також і ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 жодним чином не спростовує встановленого перевищення суми готівкових грошових коштів на 202,50 грн, які знаходились у магазині, від суми залишку грошових коштів, яка вказана у фіскальній пам'яті трьох ЕККА (РРО), що належать саме ПП «Фудстор».
Суд звертає увагу на те, що не зазначення в акті перевірки назви товару, його вартості та кількості який було продано без РРО, а також інші обставини вчинення порушення, не мають вирішального значення в даній ситуації. Факт невідповідності зафіксовано 24.10.2024.
Так, відповідно до п.3 розділу IIІ «Порядок застосування РРО» Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 № 547 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за № 918/29048 (далі Порядок №547) РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО, а тому інспекторами зроблено правомірний висновок про те, що розходження суми готівки мало місце саме на об'єкті, що перервірявся.
Окрім цього, відповідно до п. 6 розділу ІІІ «Порядок застосування РРО» Порядку №547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій:
- операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;
- операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.
Тому, у випадку необхідності внесення готівки до каси РРО суб'єкта господарювання, останнім повинна була бути використана операція «службове внесення». Однак, в даному випадку цього зроблено не було.
Враховуючи правило, відповідно до якого сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків повинна відповідати даним РРО, суд вважає, що податковий орган дійшов правильного висновку про допущене порушення.
Також, в ході проведення фактичної перевірки, та згідно отриманих електронних копій розрахункових документів - фіскальних чеків, згідно баз даних СОД РРО за перевіряємий період (Додаток 1 до акта перевірки) по РРО (ф.н. 3001073501 та ф.н.3001073502), які використовує ПП «ФУДСТОР», на даній ГО - магазину «Маркетопт», встановлені наступні порушення: вимоги п.2 розд. ІІ Наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2016 №13, затверджене «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів». Не зазначення у фіскальних чеках при реалізації алкогольних напоїв цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а саме при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та, як наслідок, видача розрахункового документу (фіскального чеку) покупцям не встановленого зразка, згідно електронних копій виданих фіскальних чеків з реалізації алкогольних напоїв, зазначених у Додатку до акта фактичної перевірки, на загальну суму 40 710,34 грн.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).
Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов'язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного вище Положення, тому відсутність обов'язкових реквізитів у фіскальних касових чеках на товари (послуги) є свідченням створення суб'єктом господарювання невідповідних розрахункових документів, відповідно, проведення розрахункових операцій через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування фінансової санкції, передбаченої Законом № 265/95-ВР.
Суд не приймає дводи позивача про те, що відповідач не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції на підставі лише податкової інформації, яка знаходиться в електронних базах даних Державної податкової служби України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).
Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:
72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;
72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23.
Враховуючи вищевикладене, відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 113.3 пункту 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Як вже зазначалося, до позивача застосовано, крім іншого, штрафні санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Тобто, положення профільного Закону № 265/95-ВР є спеціальними нормами щодо тлумачення сутності здійснюваних операцій та їх подальшої кваліфікації.
Зокрема, стаття 2 Закону № 265/95-ВР чітко визначає поняття розрахункової операції, розрахункового документу та вбудованого електронного контрольно-касового реєстратора, а також встановлення належного виконання кожного з обов'язків, встановлених статтею 3 цього Закону.
З огляду на об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта, суб'єктивну сторону кожного конкретного правопорушення вони є закінченими з моменту проведення розрахункової операції (продажу підакцизних товарів без зазначення у фіскальних касових чеках цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку на алкогольні напої) тощо.
За першу з таких операцій потрібно застосовувати штраф як за порушення, вчинене вперше, а за кожну наступну - як за повторне (у підвищеному розмірі). Наведене слідує із змісту статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Отже, кожен встановлений контролюючим органом факт продажу підакцизних товарів з видачею фіскальних касових чеків, в яких відсутній штриховий код марок акцизного податку на алкогольні напої є окремим правопорушенням.
При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є наступність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Таким чином, розмір фінансових санкцій у даному випадку слід визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Отже, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.11.2024 №00175890704 є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то підстави для розподілу судових витрати згідно статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Фудстор» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 68, ЄДРПОУ 43249048) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43995486, 25005, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА