08 липня 2025 рокуСправа №160/12047/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.03.2025 №045550028970.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період навчання з 01.09.1990 по 29.06.1991 згідно диплому серії НОМЕР_2 до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільгове призначення пенсії відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788, періоди роботи водієм трамваю з 01.07.1991 по 07.06.1993, з 24.05.1994 по 07.02.2004, з 08.02.2004 по 31.01.2007, з 03.04.2008 по 04.12.2009, з 17.06.2020 по 10.03.2022 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 та здійснити призначення пенсії за віком на пільгових умовах з моменту звернення, тобто з 01.03.2025 на підставі пункту «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2 20 від 23.01.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 10.03.2025 року відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу, а також недосягненням пенсійного віку. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою від 01.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 05.07.1991 з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відсутня інформація про роботу за вказаний період; період догляду за дитиною до 3-х річного віку з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутня довідка з УСЗН про період отримання допомоги по догляду за дитиною. Підстав для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 розділу XIV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач не набула встановленого законодавством віку, а також необхідного страхового та пільгового стажу. Головне управління діяло в межах та в спосіб передбачений чинним законодавством України, тому вважати протиправними дії Головного управління не має підстав.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 10.03.2025 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за №045550028970 у зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж. До розрахунку страхового стажу позивача не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 05.07.1991 з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відсутня інформація про роботу за вказаний період. Також не зараховано період догляду за дитиною до 3-х річного віку з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутня довідка з УСЗН про період отримання допомоги по догляду за дитиною. З огляду на викладене вище, загальний страховий стаж позивача, за наслідками розгляду поданих документів, склав 22 роки 7 місяців 10 днів, пільговий стаж - відсутній.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась 01.03.2025 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту восьмого частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням ПФУ у Київській області.
Рішенням Головного управління ПФУ у Київській області від 10.03.2025 №045550028970 про відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Так, в рішенні Головного управління ПФУ у Київській області від 10.03.2025 №045550028970 зазначено зокрема наступне.
Вік заявниці 52 роки.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятими у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв,- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для жінок не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі Порядок) період догляду у 2004 році особою за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про отримання (неотримання) допомоги, передбаченою додатком 10 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2006 року за № 1098/12972.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах додається довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (додаток 5).
Страховий стаж, на момент звернення, становив 22 роки 7 місяців 10 днів.
Пільговий стаж - відсутній.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 05.07.1991 з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відсутня інформація про роботу за вказаний період;
- період догляду за дитиною до 3-х річного віку з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутня довідка з УСЗН про період отримання допомоги по догляду за дитиною.
Відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно доп.8 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не набула встановленого законодавством віку, а також необхідного страхового та пільгового стажу.
19.03.2025 року представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із запитом з питання пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
Листом від 09.04.2025 року №0400-010307-8/70540 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло запит представника позивача та повідомило зокрема наступне.
01.03.2025 заявниця звернулась засобами вебпорталу ПФУ.
Згідно наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 , зарахований по 02.08.2024, складає 22 роки 7 місяців 10 днів.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 розділу II Порядку до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах додається довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (додаток 5).
Зазначена довідка в матеріалах електронної пенсійної справи заявниці відсутня.
До загального страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.1990 по 25.03.1991 - згідно диплому серії НОМЕР_2 від 19.06.1991, періоди роботи з 01.07.1991 по 02.08.2024 - згідно наданої трудової книжки серії НОМЕР_3 та згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі період перебування на обліку по безробіттю з 03.07.2024 по 02.08.2024.
Період догляду за дитиною 26.11.2003 р.н. до досягнення нею 3-річного віку за період з 01.01.2004 по 31.12.2024 необхідно зараховувати на підставі довідки з Управління праці та соціального захисту населення.
З огляду на зазначене, за заявою від 01.03.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення від 10.03.2025 №045550028970 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058 в зв'язку з відсутністю необхідного загального страхового та пільгового стажу роботи.
Також судом досліджено копію диплома НОМЕР_2 від 19.06.1971р., копію свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 10.12.2003р., копію свідоцтва про одруження НОМЕР_5 від 16.06.2001р., копію трудової книжки серії НОМЕР_3 від 05.07.1991р.,
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Щодо не зарахування до пільгового стажу період навчання з 01.09.1990 по 29.06.1991 згідно диплому серії НОМЕР_2 до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільгове призначення пенсії відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788, періоди роботи водієм трамваю з 01.07.1991 по 07.06.1993, з 24.05.1994 по 07.02.2004, з 08.02.2004 по 31.01.2007, з 03.04.2008 по 04.12.2009, з 17.06.2020 по 10.03.2022 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 .
Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Постанова №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком №637.
Так, згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 05.07.1991:
- запис №1 з 01.09.1990 по 29.06.1991 навчання СПТУ №18 м.Вінниця (диплом В 789328);
- запис № 2 від 01.07.1991 прийнята водієм трамвая 3 класу на підприємство «Дніпроміськелектротранс» (наказ №0175 к від 01.07.1991);
- запис № 3 містить відомості про присвоєння 2 класу водія трамвая
- запис №4 від 07.06.1993 звільнена за власним бажанням (наказ №188 від 07.061993);
- запис №5 від 24.05.1994 прийнята водієм трамвая 2 класу на підприємство «Дніпроміськелектротранс» трамвайне депо №3 (наказ №177 від 25.05.1994);
- запис №6 від 27.03.1995 переведено кондуктором;
- запис №7 від 25.04.1995 містить відомості про переведення на посаду водія трамвая;
- запис №8 від 07.03.2003 містить відомості щодо присвоєння 4 розряду водія трамвая згідно довідника кваліфікаційних характеристик професій (наказ №227 від 28.03.2003);
- запис №9 від 07.02.2004 звільнена за переведенням в депо №3 ГКП «Дніпропетровський електротранспорт», відповідно до п.5 ст.36 КЗпП (наказ №1494 к від 07.02.2004);
- запис №10 від 08.02.2004 прийнята по переводу з депо №3 водієм трамвая 4 го розряду по перевезенню пасажирів (наказ №032 к від 09.02.2004);
- запис №11 від 01.01.2005 містить відомості про присвоєння чергового класу водія трамвая;
- запис №12 від 03.07.2006 переведено прибиральницею службових приміщень (наказ 27к від 04.07.2006);
- запис №13 від 31.01.2007 звільнена за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП (наказ №059 від 30.01.2007);
- запис №14 від 03.04.2008 прийнята водієм трамвая по перевезенню пасажирів 2 класу до Депо №3 підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» (наказ №204к від 03.04.2008);
- запис №15 від 04.12.2009 звільнена за власним бажанням (наказ №704 від 07.12.2009);
- запис №22 від 17.06.2020 прийнята водієм трамвая 2 класу до Депо №3 КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (наказ №242 к від 16.06.2020);
- запис №23 від 01.08.2021 переведено водієм трамвая з маневрених робіт 2 класу;
- запис №24 від 10.03.2022 звільнена за власним бажанням (наказ №135 к від 10.03.2022).
Суд зазначає, що зазначені записи містять підписи посадових осіб та печатки підприємств. Також зазначені періоди зараховані до страхового стажу позивача, що відповідачами не заперечується.
Відповідачем не враховано періоди роботи позивача водієм трамвая оскільки в матеріалах справи відсутня довідка про підтвердження пільгового стажу.
Слід зазначити, що трудова книжка позивача містить усі необхідні відомості, як то періоди роботи, професія та посада (водій трамвая з перевезення пасажирів) із зазначенням класу та розряду, посилання на Довідник кваліфікаційних характеристик професій, та присвоєння відповідних розрядів (класів) водія трамваю, місце роботи та печатки підприємств, посилання на первинні документи.
Відомості щодо розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи в цьому випадку не застосовується, оскільки посада «водій міського пасажирського транспорту» визначається згідно класифікатору професій «Підклас КП 8323 Водії тролейбусів, трамваїв та робітники з обслуговування тролейбусів та трамваїв, та не входить до Списків №1 №2 виробництв, робіт, професій.
Відтак, пенсійний органом протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди її роботи на посаді водія трамваю з 01.07.1991 по 07.06.1993, з 24.05.1194 по 27.03.1995, з 25.04.1995 по 07.02.2004, з 08.02.2004 по 02.07.2006, з 03.04.2008 по 04.12.2009, з 17.06.2020 по 10.03.2022. Період роботи на посаді прибиральниці до пільгового стажу зарахуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно - технічну) освіту» №103/98 ВР, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно - технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788- ХІІ навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі - зараховується до стажу роботи.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98 ВР, до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Так, згідно диплому серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 в період з 01.09.1990 по 29.06.1991 навчалась в Професійно-технічному училищі №18 м.Вінниці, закінчила повний курс професійного навчання на базі середньої освіти за професією водій трамваю з вмінням виконувати слюсарні роботи.
По спірному періоду позивача наявні записи в трудовій книжці, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять, містять підписи відповідальних осіб.
Таким чином, оскільки позивач проходила навчання у закладі професійної освіти, такий час навчання зараховується до трудового стажу, як здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
ОСОБА_1 була працевлаштована по спеціальності водієм трамваю 3 класу до трамвайного депо №3 ДТТУ з 01.07.1991, що не перевищує трьох місячний термін після закінчення навчання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що час навчання з 01.09.1990 по 29.06.1991 (9 місяців 29 днів) підлягає зарахуванню до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільгове призначення пенсії відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788.
Щодо підстави для відмови у призначенні пенсії - недосягнення пенсійного віку.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону №1058-IV, пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Загальні умови призначення пенсії за віком визначені в частині 1 статті 26 Закону №1058-IV. Водночас відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульовані статтею 114 Закону №1058-IV.
Так, відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим-третім цього пункту, у період до 01.04.2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім-тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п'ятнадцятим-двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім-тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.
Таким чином, пункт 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV (в редакції чинній на момент звернення позивачки за призначенням пенсії) визначав, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам за наявності у сукупності таких обов'язкових умов:
- досягнення особою 55-річного віку;
- наявності у особи загального страхового стажу: не менше 30 років для чоловіків та не менше 25 років для жінок;
- наявності у особи стажу роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту (автобуса, тролейбуса, трамвая): не менше 12 років 6 місяців для чоловіків та не менше 10 років для жінок.
Поряд з цим суд зазначає, що відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах врегульовані також і нормами Закону України №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788-XII).
Пунктом "з" статті 13 Закону №1788-XII (в редакції, що діяла до 01.04.2015 року) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
01.04.2015 року набрав чинності Закон України №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року, яким статтю 13 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 року "Про пенсійне забезпечення" викладено в новій редакції.
Пункт "з" статті 13 Закону №1788-XII після змін, внесених Законом України №213-VIII від 02.03.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", передбачає, що на пільгових умовах право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1.04.2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим-двадцять третім пункту "б" частини першої цієї статті.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім-тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті.
З наведеного вбачається, що пункт "з" статті 13 Закону №1788-XII (після змін, внесених Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII) в якості обов'язкових умов для призначення особі пенсії за віком на пільгових умовах визначав досягнення такою особою 55-річного віку та наявність для жінок загального страхового стажу не менше 25 років, з яких не менше 10 років стаж роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту.
Разом з тим, 23.01.2020 року Конституційний Суд прийняв Рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), яким статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього Рішення.
Крім того, пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15) визначено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років".
Таким чином, з 23.01.2020 року, тобто з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), для осіб, які до 01.04.2015 року працювали на посадах водіїв міського пасажирського транспорту, діють положення пункту "з" статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII, які визначають умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з тим чинними залишилися й відповідні положення пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Відтак, починаючи з 23.01.2020 року діють два нормативно-правові акти, котрі одночасно але по різному регламентують умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах для осіб, які до 01.04.2015 працювали на посадах водіїв міського пасажирського транспорту, а саме:
- пункт "з" статті 13 Закону №1788-XII (у редакції до внесення змін Законом від 02.03.2015 року №213-VIII), який передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв): чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років;
- пункт 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV (у редакції Закону від 03.10.2017 року №2148-VIII), який передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Таким чином, норми вказаних законів містять розбіжність щодо віку, який надає особі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вирішуючи питання про те, який закон необхідно застосовувати до спірних правовідносин при вирішення питання щодо наявності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд враховує принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року по справі №360/3611/20 зазначила, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі "Щокін проти України").
Отже, у даній справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-XII з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-IV.
З огляду на викладене, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач повинна досягти 50-річного віку, мати страховий стаж не менше 20 років, у тому числі на відповідних роботах не менше 10 років.
Судом встановлено, що на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії вік позивача становить 52 роки, страховий стаж 22 роки 7 місяці 10 днів.
При цьому до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.07.1991 по 07.06.1993, з 24.05.1194 по 27.03.1995, з 25.04.1995 по 07.02.2004, з 08.02.2004 по 02.07.2006, з 03.04.2008 по 04.12.2009, з 17.06.2020 по 10.03.2022 та період навчання з 01.09.1990 по 29.06.1991, що визнано судом протиправним.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №045550028970 від 10.03.2005 року про відмову в призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає, що за правилами статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною 1статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова № 25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 за № 339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови №25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, яке прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії.
При цьому, після надання відповіді електронна пенсійна справа була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Отже, належним захистом порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року №1-р/2020 та висновків суду у даній справі, зарахувавши до пільгового стажу спірні періоди роботи.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 08500, Україна, Київська обл., місто Фастів(з), вулиця Саєнка Андрія, будинок, 10), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.03.2025 року №045550028970 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди її роботи на посаді водія трамваю з 01.07.1991 по 07.06.1993, з 24.05.1194 по 27.03.1995, з 25.04.1995 по 07.02.2004, з 08.02.2004 по 02.07.2006, з 03.04.2008 по 04.12.2009, з 17.06.2020 по 10.03.2022 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 05.07.1991 року та період навчання з 01.09.1990 по 29.06.1991 згідно диплому серії НОМЕР_2 до стажу роботи за спеціальністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року №1-р/2020 та висновків суду у даній справі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 08500, Україна, Київська обл., місто Фастів(з), вулиця Саєнка Андрія, будинок, 10) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 302,80 грн. (триста дві гривні 80 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 302,80 грн. (триста дві гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова