Провадження № 11-сс/803/1285/25 Справа № 199/8038/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 липня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12025042220000622 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме: домашній арешт (цілодобовий або у нічний час доби), та/або визначити ОСОБА_8 розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник посилається на те, що підозра та ризики, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необґрунтованими.
Зазначає, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, так як на його утриманні перебуває хвора матір та бабуся, має постійне місце проживання, де позитивно характеризується, працює не офіційно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Також захисник вказує, що слідчий суддя необґрунтовано не визначив щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 червня 2025 року було задоволено клопотання старшого слідчого та застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.08.2025 року, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, врахував особу підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу слідчого судді, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника , перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Відповідно до наданих матеріалів, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого відомості свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якої для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі«Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 09.06.2025;
- протоколом огляду трупа від 09.06.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.06.2025, відповідно до якого він працює фельдшером та 09.06.2025 року о 08:00 годині надійшло повідомлення на лінію “103» про те, що за адресою: м.Дніпро, вул. Галини Мазепи, 55, біля 5-го під'їзду знаходиться чоловік без свідомості, якого попередньо побили інші чоловіки, після чого карета швидкої допомоги прибула на місце та виявила невідомого чоловіка, приблизно 35 років, з гострим алкогольним отруєнням, ознаки тілесних ушкоджень та відкритих ран не виявлено, в подальшому в кареті швидкої медичної допомоги було констатовано смерть вказаного чоловіка;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.06.2025 , відповідно до якого о 00:00 - 01:00 годині 09.06.2025 до його місця проживання прийшли його знайомий ОСОБА_11 та чоловік на ім'я ОСОБА_12 , вони вживали алкогольні напої, після чого вирішили піти до магазину, однак у дворі натрапили на працівників поліції;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 09.06.2025 , відповідно до якого о 23:58 годині 08.06.2025 вона, перебуваючи за місцем свого проживання, бачила із вікна як невідомий чоловік бив іншого чоловіка, потім підішли ще двоє чоловіків та продовжила побиття, висловлювались нецензурною лайкою та просили надати якийсь “пін-код». Свідок викликала працівників поліції;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 09.06.2025 , відповідно до якого о 23:58 годині 08.06.2025 він, перебуваючи за місцем свого проживання, вийшовши на балкон, побачив як три чоловіка б'ють іншого чоловіка, висловлювались нецензурною лайкою та просили надати якийсь “пін-код»;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 09.06.2025, відповідно до якого 08.06.2025 він разом із ОСОБА_8 випивали алкогольні напої, потім до них підійшли ОСОБА_11 та чоловік на ім'я ОСОБА_16 , вони стояли та розмовляли навпроти будинку АДРЕСА_3 , в подальшому чоловік на ім'я ОСОБА_16 почав висловлювались нецензурною лайкою в бік ОСОБА_8 , та між ними виник словесний конфлікт, потім почув звук удару, далі ОСОБА_16 впав на спину та ОСОБА_8 з ОСОБА_17 почали бити його ногами по тулубу та голові ( близько 10 ударів);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.06.2025 року;
- протоколом огляду речі від 09.06.2025року, а саме: мобільного телефону, який належить свідку ОСОБА_13 де вона зняла на мобільний телефон обставини, що мали місце о 23:58 годині 08.06.2025 з прив'язкою до вулиці Галини Мазепи, Амур-Нижньодніпровського району, м.Дніпра;
- CD-R диск, де знаходиться відеозапис місця події, що мала місце о 23:58 годині 08.06.2025;
- лікарське свідоцтво про смерть №1075 від 09.06.2025.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять наявність обґрунтованої підозри, так як дії ОСОБА_8 не правильно кваліфіковані, колегією суддів не можуть бути взяті до уваги, оскільки встановлення обставин суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення є задачею судового розгляду, відповідно до якого, у випадку встановлення відсутності складу злочину постановляється виправдувальний вирок.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з'ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Отже, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення ОСОБА_8 є доведеною.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, при цьому місце вчинення кримінального правопорушення залишив.
Також підозрюваний може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. До клопотання долучені покази свідків, а тому зазначене підтверджує наявність ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик , передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, офіційно не працевлаштований, тобто відсутнє джерело доходу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні слідчого та встановлені в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: - особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення за частиною п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки підозрюваного не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміноване кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , не є дійовим запобіжним заходом щодо підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, тобто відсутнє джерело доходу.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Тому слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, що спричинило спричинив загибель людини.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Однак в ході апеляційного перегляду встановлено, що слідчим суддею не правильно визначено строк тримання під вартою.
Згідно із ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу
Згідно із матеріалами провадження ОСОБА_8 , в порядку ст.208 КПК України, був затриманий о 07:15 годині 09.06.2025, тобто строк тримання під вартою підозрюваного закінчується 07.08.2025, однак слідчий суддя, в порушення вимог кримінального процесуального закону, перевищив цей строк, зазначивши строк тримання під вартою до 08.08.2025, що є підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.08.2025 без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 червня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 серпня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4