Справа № 163/2795/23 Провадження №11-кп/802/506/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Любомльського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року щодо нього,
Вказаним вироком суду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Одеси, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, вищої освіти, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий,
засуджений за ч.4 ст.358 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік .
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з дня приведення цього вироку до виконання.
ОСОБА_7 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України визнано невинуватим у зв'язку з недоведеністю складу злочину у його діях та виправдано.
На вказаний вирок обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Любомльського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року Вказує, що при оголошенні вироку він не зрозумів та не дочув його зміст, також ому не було роз'яснено порядок апеляційного оскарження. Зазначає, що копію вироку ні він, ні його адвокат не отримували. Вказує на те, що він з поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи зазначені в клопотанні, обвинуваченого та його захисника, які підтримували клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, думку прокурора, яка заперечувала клопотання і просила відмовити в його задоволенні, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Частиною 1 статті 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру може бути подана протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.
За приписами ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст.116 КПК України.
Правило дотримання строку у встановленому розмірі має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів щодо того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст.117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку, якими є лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Наведене відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року; «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року).
Апеляційним судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 брав участь у розгляді кримінального провадження 25 жовтня 2024 року, в тому числі і під час проголошення оскаржуваного вироку, що підтверджується журналом судового засідання (т.1 а.к.п.253-254).
Крім того, ОСОБА_7 в своєму клопотанні, а також під час розгляду клопотання апеляційним судом не заперечував той факт, що він був присутній під час проголошення оскаржуваного вироку.
Подавши апеляційну скаргу 10 червня 2025 року на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року, ОСОБА_7 суттєво (більше ніж на шість місяців) пропустив строк апеляційного оскарження, який з врахуванням неробочих днів для нього закінчився 25 листопада 2024 року. Між тим, апелянт не навів поважних причин, які би позбавляли його можливості своєчасно подати апеляційну скаргу в установлений строк.
Посилання апелянта як на обставину поновлення строку на апеляційне оскарження, що при оголошенні вироку він не зрозумів та не дочув його зміст, а також не отримував копію вироку, не може слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вони повністю суперечать положенням п.3 ч.2 ст.395 КПК України.
Так, обвинувачений був присутній під час проголошення оскаржуваного вироку і жодних запитань з приводу вироку не ставив, що підтверджується відеозвукозаписом судового засідання.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що в день проголошення вироку його копія була надіслана на електронну пошту захисника ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та адресу ОСОБА_7 (т.1 а.к.п.259).
Крім того, в даній справі прокурором було подана апеляційну скаргу на вирок щодо ОСОБА_7 , яка була призначена до розгляду у Волинському апеляційному суду на 10-00 год 27 лютого 2025 року, про що були повідомлені захисник ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (т.2 а.к.п.31). Проте сторона захисту в судове засідання апеляційного суду з'явилась.
Також слід відмітити, що з моменту отримання копії вироку строк на апеляційне оскарження обраховується лише для осіб, які перебувають під вартою або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, ч.3 ст.395 КПК України.
Оскільки в даному провадженні обвинувачений ОСОБА_7 був присутній під час проголошення оскаржуваного вироку, на момент подання апеляційної скарги і на час розгляду клопотання під вартою не перебував, вирок було ухвалено в загальному порядку, а не в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, тому він не належить до кола осіб, для яких строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
З огляду на викладене вище, ОСОБА_7 мав можливість оскаржити вирок суду у межах строку апеляційного оскарження, який визначений положеннями п.1 ч.2 ст.395 КПК України. Поважних причин у розумінні ст.117 КПК України (об'єктивно непереборних обставин, тобто не залежних від волевиявлення апелянта, пов'язаних дійсно з істотними перешкодами чи труднощами), які би унеможливили чи могли унеможливити реалізацію права захисника на апеляційне оскарження ухвали в порядку та строки, визначені законом, ініціатором клопотання не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено, у зв'язку з чим є відсутніми підстави для поновлення зазначеного строку.
Будь-яких обставин, які б об'єктивно унеможливлювали подачу ОСОБА_7 апеляційної скарги у передбачений законом строк, апелянтом не наведено і апеляційним судом не встановлено. Причини пропуску вказаного строку, зазначені у клопотанні, не можуть визнаватись поважними.
Тому клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Любомльського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року щодо нього до задоволення не підлягає.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Отже, апеляційну скаргу слід повернути ОСОБА_7 як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження, і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 399 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Відмовити ОСОБА_7 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Любомльського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року щодо нього.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію даної ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді: