Справа № 483/936/25
Провадження № 1-кс/483/91/2025
Іменем України
04 липня 2025 року м. Очаків
Слідча суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, -
02 липня 2025 року слідча СВ ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 звернулася до слідчої судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з клопотанням, погодженим з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна.
Своє клопотання слідча обґрунтувала тим, що СВ ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025152100000091 від 01 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 липня 2025 року близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито викрав мобільний телефон E240 POWER DS BLASK, що належить ОСОБА_6 , після чого викраденим розпорядився на власний розсуд.
01 липня 2025 року при прибутті на місце події СОГ ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого за заявою про добровільну видачу вилучено сокиру з дерев'яною рукояткою, яку упаковано до спецпакету № WAR 1687093. Вказаний об'єкт на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_6 .
Крім того, 01 липня 2025 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою про добровільну видачу вилучено мобільний телефон марки Е240 POWER DS BLACK imei: НОМЕР_2 іmei: НОМЕР_3 , з сім-карткою НОМЕР_4 чорного кольору в розбитому стані, який упаковано до спецпакету № PSP 1065808. Вказаний об'єкт на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_6 ..
Постановою слідчої від 02 липня 2025 року зазначене майно визнано речовими доказами.
Посилаючись на те, що вилучене в ході огляду місця події майно визнано речовими доказами, з метою його збереження та проведення подальших слідчих дій, слідча просила накласти арешт на вказане майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та використання.
Слідча у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши долучені до клопотання документи, слідча суддя дійшла такого.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що СВ ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025152100000091 від 01 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України.
01 липня 2025 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою про добровільну видачу вилучено сокиру з дерев'яною рукояткою (спецпакет № WAR 1687093) та мобільний телефон марки Е240 POWER DS BLACK imei: НОМЕР_2 іmei: НОМЕР_3 , з сім-карткою НОМЕР_4 чорного кольору в розбитому стані (спецпакет № PSP 1065808).
Постановою слідчої від 02 липня 2025 року зазначене майно визнано речовим доказом.
Розглядаючи в порядку ст.ст. 170-173 КПК України клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на положення ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
В розумінні ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, слідча посилається на те, що вилучене в ході огляду місця події майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчою доведено існування ризиків, визначених у абзаці другому ч. 1 ст. 170 КПК України, та достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, а також обґрунтовано мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, а також того, що слідчою доведено необхідність збереження речового доказу шляхом заборони відчуження, розпорядження та використання, слідча суддя дійшла висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170-174, 372, 376 КПК України, -
Клопотання слідчої СВ ВП № 7 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на сокиру з дерев'яною рукояткою, яку упаковано до спецпакету № WAR 1687093; мобільний телефон марки Е240 POWER DS BLACK imei: НОМЕР_2 іmei: НОМЕР_3 , з сім-карткою НОМЕР_4 чорного кольору в розбитому стані, який упаковано до спецпакету № PSP 1065808, що на праві приватної власності належать потерпілому ОСОБА_6 , шляхом встановлення заборони на їх відчуження, розпорядження та користування з метою збереження як речових доказів.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідча суддя: