03 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/5799/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025
у справі за позовом Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамен адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 ,
про усунення перешкод у користуванні майном,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 904/5799/23.
За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.
Право на касаційне оскарження закріплено у статті 287 Господарського процесуального кодексу України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку касаційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, строки подання скарги - статтею 288 цього Кодексу.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу.
За статтею 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 зазначено, що відповідне право касаційного оскарження не є абсолютним, і у будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу на те, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник з метою оскарження судового рішення та, відповідно, чи є в його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, і мотивувати підстави поновлення цього строку.
Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій касаційного господарського суду при виявленні недоліків, зокрема, касаційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку касаційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - касаційна скарга залишається без руху.
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025, повний текст якої складено 28.04.2025, строк на оскарження сплив 19.05.2025. Відповідач із касаційною скаргою до Верховного Суду звернувся 28.05.2025, тобто з пропуском строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України для подання касаційної скарги, заявивши при цьому про його поновлення.
Пропуск строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей" 02.05.2025 звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у цій справі, за нововиявленими обставинами, з проханням скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 та постановити нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі та вважає, що причини пропуску строку касаційного оскарження з цих підстав є поважними для поновлення строку на касаційне оскарження. Також у додаткових поясненнях щодо поновлення строку на касаційне оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Грінвей» посилається на те, що директор товариства є єдиною особою, уповноваженою на вчинення будь-яких дій, у тому числі подання будь-яких процесуальних заяв до суду від імені ТОВ «Фірма Грінвей». Інших спіробітників чи представників на підприємстві немає. На підтвердження перебування на лікарняному директора ТОВ «Фірма Грінвей» Ободенко В. В. надає довідку з медичної установи від 27.05.2025, відповідно до якої, директор ТОВ «Фірма Грінвей» Ободенко В. В. перебував на лікарняному з 16.05.2025 року по 27.05.2025 року.
Дніпровською міською радою 29.05.2025 через підсистему «Електронний суд» подано заперечення проти відкриття касаційного провадження. Також 02.06.2025 Дніпровською міською радою були подані доповнення до заперечення проти відкриття касаційного провадження щодо питання поважності пропуску звернення до суду у зв'язку із перебуванням особи на амбулаторному лікуванні що вже було предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.06.2019 та Верховного Суду у постановах від 17.07.2019 у справі № 815/1175/17, від 20.02.2020 у справі № 560/3070/19, від 26.03.2020 у справі № 805/2688/18-а, від 25.05.2023 у справі № 640/16276/21.
Розглянувши вказані в клопотанні та доповненнях до нього обґрунтування пропуску скаржником строку на касаційне, Верховний Суд зазначає про ненаведення ним переконливих аргументів щодо того, що саме позбавило його можливості звернутися із касаційною скаргою раніше, ніж 28.05.2025, враховуючи, що постанова апеляційного господарського суду від 22.04.2025, повний текст якої складено 28.04.2025, була 28.04.2025 надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень, який є відкритим, і 30.04.2025 - оприлюднена, що свідчить про можливість скаржника ознайомитись з повним текстом цієї постанови у вказаному реєстрі з 30.04.2025 та у встановлені законом строки звернутись із цією касаційною скаргою.
Крім того, судом встановлено, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей" через електронний суд 28.04.2025 о 16:52, що підтверджуються довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду скаржника.
Судом також встановлено, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей" про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у цій справі залишено без руху для усунення недоліків заяви, а саме для надання суду доказів доплати судового збору, у розмірі 6 441,60 грн та доказів надсилання вказаної заяви на адресу третім особам.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі №904/5799/23 повернуто заявникові, оскільки заявником не усунуто недоліки поданої ним заяви у строк, встановлений судом.
При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що не було зроблено позивачем у цьому випадку.
Отже, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду.
Водночас скаржником не наведено у клопотанні переконливих аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися із касаційною скаргою раніше, ніж 28.05.2025, оскільки посилання на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей" 02.05.2025 звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у цій справі, за нововиявленими обставинами не є поважними підставами для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, наведені скаржником обставини щодо перебування на лікарняному директора ТОВ «Фірма Грінвей» Ободенко В. В. залежать від ефективної організації роботи на підприємстві, неналежне здійснення якої не може визнаватися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Скаржник може на власний розсуд здійснювати організацію внутрішньої діяльності, залучати до участі у справі представників, однак несвоєчасне звернення із касаційною скаргою внаслідок таких заходів не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об'єктивний характер, у зв'язку з чим підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання та скаржником не подано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, вказані ним підстави поновлення строку визнані судом неповажними то ця касаційна скарга залишається без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому необхідно здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, попереднім судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Звертається увага скаржника, що неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу касаційного оскарження судових рішень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей" у касаційній скарзі хоча і зазначає що суд не врахував висновки Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, проте чітко не зазначає всі пункти частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, на яких подається касаційна скарга, зокрема однією з підстав касаційного оскарження, скаржником зазначено пункт 3 частини другої статті 287, а по суті викладених у касаційній скарзі підстав зазначено про не дослідження судом апеляційної інстанції доказів та не надання їм належної оцінки.
Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає, з урахуванням наведеного відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу слід залишити без руху.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначити інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з підтвердженням відповідними доказами та надати нову (уточнену) редакцію касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали, тобто чітко вказати пункти на яких подається касаційна скарга), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги іншим сторонам у справі.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 904/5799/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак