номер провадження справи 19/50/25
04.07.2025 Справа № 908/1170/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справі
за позовом: Регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик» (85142, Донецька обл., Краматорський р-н., с. Олександро-Калинове(з), вул. Шкільна, буд.3, ідентифікаційний код 31222274)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11А, каб. №8, ідентифікаційний код 40308189)
про стягнення 555 450,00 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1276/08-07/25 від 29.04.2025) Регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» про стягнення заборгованості за непоставлений товар за Договором № 12-КБ купівлі-продажу нафтопродуктів в розмірі 555 450,00 грн, з яких бензин А95 (по талонах) 4 350 л на суму 240 120,00 грн, дизельне паливо (по талонах) 6 180,00 л на суму 315 180,00 грн, штраф у розмірі 150,00 грн за кожен випадок відмови від відпуску палива.
Позов обґрунтовано приписами ст. ст. 526, 610, 667,669,670,693,712 ЦК України, ст. 193 ГК України та мотивовано невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів №12-КБ від 14.11.2024, в частині відпуску оплаченого товару.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.04.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1170/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Оскільки, предметом спору у даній справі є зокрема стягнення з відповідача суми в розмірі 555 450,00 грн, справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, дана справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.05.2025 позовну заяву Регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» м. Запоріжжя про стягнення 555 450,00 грн прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1170/25, присвоєно справі номер провадження 19/50/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; запропоновано відповідачу подати до суду не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи (з описом вкладення). Суд також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/1170/25 від 05.05.2025, до електронного кабінету відповідача 07.05.2025.
Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи №908/1170/25 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.07.2025.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
14.11.2024 між Регіональним ландшафтним парком «Клебан-Бик» (позивач, покупець) та ТОВ «Інкам Фінанс» (відповідач, продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 12-КБ (далі Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Подавець зобов'язується передати паливо у власність Покупцеві, бензин А95(по талонах), Дизельне паливо (по талонах). (Класифікація за ДК 021%2015%-9130000-9 Нафта і дистеляти) згідно специфікації (додаток 1), а Покупець зобов'язується прийняти паливо й сплатити за нього певну грошову суму у строки й на умовах, встановлених даним Договором. З моменту переходу права власності на паливо, паливо залишається на зберіганні у продавця. Відпустка палива зі зберігання Покупцеві здійснюється на підставі пред'явлених талонів на паливо на АЗС. Талони на паливо - спеціальний талон, обумовленого номіналу, придбаний на умовах і за відпускною ціною, що підтверджує право його власника на одержання на АЗС фіксованої кількості нафтопродуктів певного найменування й марки, які позначені в ньому.
Згідно з п.1.3 Договору сторони домовилися про те, що момент переходу права власності на паливо (факт його продажу), який наступає при передачі палива, документально підтверджується видатковою накладною, оформленою між покупцем і Продавцем, заповненої відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Продавець видає Покупцеві (представникові Покупця) талони в момент видачі видаткової накладної, і інформація про видані талони вказується в цій накладній.
Пунктом 1.4 Договору сторони визначили, що у момент пред'явлення талона для відпустки палива на АЗС здійснюється фіксація відпустки палива зі зберігання Покупцеві, шляхом обліку й погашення пред'явленого талона, причому дана фіксація підтверджує виконання Продавцем своїх зобов'язань за цим Договором (відпуск палива зі зберігання Покупцеві).
Згідно з п.1.5 Договору належним чином оформлений талон на відпустку палива виготовляється Продавцем і містить наступні реквізити: марку палива; кількість палива, що підлягає відпустці; штрих-код для комп'ютерної обробки інформації; відбиток печатки Покупця, а вразі необхідності - відбиток печатки Продавця «Для документів» із вказівкою від руки назви Покупця; номер талон.
Відповідно до п.2.1 Договору ціна на паливо, а також його кількість указується Продавцем у видатковій накладній на паливо, а також у рахунку-фактурі. Покупець здійснює оплату палива в строк не пізніше 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на паливо (дата підписання збігається з датою її формування). У вартість палива входить вартість послуг зберігання (звичайний строк зберігання, а також зберігання понад звичайний строк), а також інших витрат Продавця, пов'язаних зі зберіганням та відпусткою палива Покупцеві по талонах.
Пунктом 2.4 Договору сторони узгодили, що загальна вартість договору становить 614 970,00 грн, у тому числі ПДВ 102 495,00 грн.
Згідно з п.3.2 Договору, у випадку необґрунтованої відмови в заправленні (передачі палива) автомобілів Покупця, Продавець сплачує Покупцеві штраф у розмірі 50 грн за кожен випадок такої відмови. Обґрунтованою відмовою вважається неможливість здійснити відпустку палива у зв'язку з відключенням електроенергії на АЗС, технічною перервою ( у тому числі приймання нафтопродуктів) і особливостями графіка роботи АЗС, проведення ремонтних робіт на АЗС і т.п. У випадку відмови здійснити відпустку палива з інших причин, представником Покупця в Продавця складається відповідний акт із вказівкою причини такої відмови. Наявність складеного і підписаного представниками Покупця і Продавця відповідного акту є підставою для пред'явлення Покупцем претензії про стягнення штрафу, передбаченого цим пунктом.
Термін дії Договору з дати його підписання по 31 грудня 2024 року, а в частині договірних зобов'язань до повного виконання ( п.4.1 Договору).
Покупець здійснив оплату за паливно-мастильні матеріали, що підтверджується платіжними інструкціями № 220 від 20.11.2024 на суму 614 970,00, в т.ч ПДВ 102 495,00 грн.
Сторонами договору підписана видаткова накладна № 0006/0001139 від 15.11.2024 на суму 614 970,00 грн.
Покупець у відповідності до умов Договору отримав частину товару на АЗС Постачальника на суму 59 670,00 грн, залишок палива, не отриманого Покупцем складає бензин А95 (по талонах) - 4350 літрів вартістю 240120,00 грн, дизпаливо (по талонах) 6180літрів вартістю 315 180,00 грн, що підтверджено довідкою ОЛП «Клебан-Бик».
На час звернення позивача до суду товар у кількості 4350 літрів Бензину А95 та 6180 літрів дизпалива на загальну суму 555 300,00 грн відповідачем позивачу не надано.
З метою фіксації фактів необґрунтованої відмови в заправленні (передачі палива) автомобілів Покупця, останнім було складено акти про відмову видачі пального на АЗС, а саме : акт про відмову видачі пального на АЗС №21 «Новакс Трейд», розташованої за адресою: вул.Донецька, 1, с.Білокузминівка Донецької області; акт про відмову видачі пального на АЗС №13 «Новакс Трейд», розташованій за адресою: вул.Танкістів 108, м.Краматорськ Донецької області; акт про відмову видачі пального на АЗС №17 «Новакс Трейд», розташованій за адресою: вул.Хабаровська(Хортицька), 2, м.Краматорськ, Донецька область.
Наведені акти підписані співробітниками ОЛП «Клебан-Бик» Бутко О.І., Затєєвим К.І., ОСОБА_1 , представники відповідача відмовились від підпису та пояснень причин відмови відпуску пального, про що позивачем зроблено відповідний запис у актах.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов відпуску нафтопродуктів за талонами, позивач, з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачу претензію вих. № 124/03-01 від 25.02.2025 про передачу товару - бензину та дизпалива на суму 555 300,00 грн за талонами та сплатити штраф відповідно до п.3.2 Договору розмірі 150 грн.
Проте, претензію залишено відповідачем без належного реагування, зобов'язання щодо надання товару не виконано.
Отже відповідач висунуті вимоги позивача не задовольнив - товар не надав, штраф не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з даними вимогами про стягнення 555 450,00грн.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, ст. 509 Цивільного кодексу України.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України.
Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше, ч. 3 ст.173 Господарського кодексу України.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України.
Статтею 655Цивільного кодексу України визначено, 1за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського Договору поставки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (зі змінами) затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (АЗС), абзац 2 п. 3 Правил.
Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери, п. п. 10.3.3.1; заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП, п.п.10.3.3.2.
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Із змісту зазначеної норми права, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі №5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.
Часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань підтверджується наданими позивачем доказами.
Таким чином, з викладених обставин вбачається невиконання відповідачем умов поставки товару та виникнення у нього зобов'язання із повернення позивачу передоплати за непоставлений товар.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо недопоставки ПММ, не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови поставки товару в повному обсязі, оскільки позивачем не отримано товару на 555 300,00 грн, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 555 300,00 грн за пальне, вартість якого сплачена, але не поставлена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем попередньо оплачено товар, однак відповідач товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 555 300,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також, на підставі п.3.1 Договору заявлено до стягнення з відповідача штрафу в розмірі 50 грн за кожен випадок необґрунтованої відмови в заправленні автомобілів позивача.
Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.3.2 Договору, у випадку необґрунтованої відмови в заправленні (передачі палива) автомобілів Покупця, Продавець сплачує Покупцеві штраф у розмірі 50 грн за кожен випадок такої відмови. Обґрунтованою відмовою вважається неможливість здійснити відпустку палива у зв'язку з відключенням електроенергії на АЗС, технічною перервою ( у тому числі приймання нафтопродуктів) і особливостями графіка роботи АЗС, проведення ремонтних робіт на АЗС і т.п. У випадку відмови здійснити відпустку палива з інших причин, представником Покупця в Продавця складається відповідний акт із вказівкою причини такої відмови. Наявність складеного і підписаного представниками Покупця і Продавця відповідного акту є підставою для пред'явлення Покупцем претензії про стягнення штрафу, передбаченого цим пунктом.
На підтвердження відмови відпуску пального на АЗС відповідача РЛП «Клебан-Бик» складено акти про відмову видачі пального від 19.02.2025: на АЗС № 13 «Новакс Трейд»(постачальника ТОВ «Інкам Фінанс»), розташованої за адресою : вул.Танкістів, 108, м.Краматорськ, Донецька область, на АЗС №21 «Новакс Трейд»(постачальника ТОВ «Інкасм Фінанс»), розташованій за адресою: вул.Донецька, 1, с.Білокузминівка, Донецька область, на АЗС № 17 «Новакс Трейд»(постачальника ТОВ «Інкасм Фінанс»),розташованій за адресою: вул.Хабаровська (після перейменування-Хортицька), 2, м.Краматорськ, Донецька область. Акти підписані фахівцями позивача Бутко О.І., Затєєвим К.І., Федорічєвим А.М., представники відповідача від підпису та пояснень відмовились, про що зроблено відповідний запис у актах.
За розрахунком позивача загальний розмір штрафу складає 150 грн (50 х 3), за три факти необґрунтованої відмови відповідача відпустити пальне на АЗС.
Відповідачем не спростовано наведений розрахунок та факт відмови відпуску пального.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача розмірі 6665,40 грн.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 180, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд. 11А, каб.8, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик» (85142, Донецька обл., Краматорський р-н., с. Олександро-Калинове(з), вул. Шкільна, буд.3, ідентифікаційний код 31222274) заборгованість в розмірі 55530 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять) грн 00 коп., штраф в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд. 11А, каб.8, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик» (85142, Донецька обл., Краматорський р-н., с. Олександро-Калинове(з), вул. Шкільна, буд.3, ідентифікаційний код 31222274) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6665 (шість тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 40 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці, рішення складено та підписано 07.07.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.