22.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/138/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.
Представники сторін:
від позивача: Русанова Вікторія Вікторівна (поза межами приміщення суду) - від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця - адвокат, довіреність № б/н від 09.12.2024р.
інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 (про ухвалення додаткового рішення) у справі №904/138/21 (суддя Рудь І.А.)
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровської області;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян у сумі 6 212 218 грн 95 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
У січні 2021 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради 6 212 218 грн 95 коп. збитків за пільгові перевезення громадян.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивачем з січня по грудень 2018 надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян. При цьому, відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян, відповідно до вимог пунктів 2,3,5,6,7,8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, внаслідок чого позивачу спричинені збитки у заявленому розмірі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021, позов задоволено повністю, стягнуто з Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради на користь АТ Укрзалізниця 6 212 218 грн 95 коп. збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2018 рік, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 93 183 грн 28 коп.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 касаційну скаргу Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради задоволено частково; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі №904/138/21 скасовано; справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян у сумі 6 212 218 грн 95 коп. - відмовлено повністю.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради 326 141 грн 48 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі № 904/138/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 у справі № 904/138/21- залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 904/138/21 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі № 904/138/21.
11.09.2024р від Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради через систему електронний суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 у справі №904/138/21 заяву Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі - залишено без розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що під час прийняття судом рішення витрати відповідача на професійну правничу допомогу судом не розподілялись, оскільки станом на час ухвалення рішення відповідачем не було подано доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем докази на підтвердження понесених судових витрат у строк, визначений ч.8 ст.129 ГПК України, до суду не надані. Втім, відповідач звернувся з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу з доказами понесення відповідних витрат лише 11.09.2024 (документ сформований в системі "Електронний суд" 11.09.2024).
Господарським судом констатовано, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення подана до суду поза межами встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку на подання такої заяви, а зазначені ним причини про поновлення пропущеного процесуального строку не є поважними, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою, через систему "Електронний суд", Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 у справі № 904/138/21 скасувати і передати справу для продовження розгляду заяви про відшкодування витрат на правову допомогу до суду першої інстанції.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що умовами договору про надання правової допомоги № 18 від 08.02.2022 не були окреслені питання щодо направлення АБ «Герман і партнери» заяви про ухвалення додаткового рішення та враховуючи, що акт приймання-передачі наданих послуг № 105/22 був підписаний сторонами 05.10.2022, а повний текст рішення був складений 10.10.2022, це унеможливило Відповідачу в рамках зазначеного договору скористатись правовою допомогою адвокатів, оскільки 05.10.2022 сторонами було підтверджено факт виконання робіт (28.09.2022 на користь Відповідача було ухвалено рішення, проголошено вступну та резолютивну частину).
Апелянт посилається на обставини, які, на його думку, ускладнюють або унеможливлюють належну участь у судовому процесі. Зокрема, зазначається, що з 09 березня 2016 року в Управлінні соціальної політики відсутня посада юрисконсульта, що, на переконання апелянта, створює перешкоди для своєчасного та якісного підготування процесуальних документів, необхідних для розгляду справи.
Крім того, скаржник вказує на наявність непереборних обставин, пов'язаних із введенням на території України воєнного стану. Як підтвердження, посилається на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №?309, яким Нікопольську міську територіальну громаду включено до Переліку територій, де ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією.
Також апелянт зазначає, що у зв'язку зі змінами у законодавстві та відповідними економічними умовами, щорічно скорочуються надходження до бюджету громади, що обумовлює відсутність вільного фінансового ресурсу. У зв'язку з цим, на переконання скаржника, відповідач та третя особа були змушені вжити відповідних заходів, з огляду на що вважають наявним передбачене законом право на повернення відповідних коштів.
Разом з тим, приписи ч. 8 ст. 129 ГПК України не вказують на виключне залишення відповідної заяви без розгляду. Натомість, такий процесуальний строк може бути поновлений судом у кожному конкретному випадку та за індивідуальних обставин справи - згідно ст. 119 ГПК України.
З огляду на наведене, скаржник просить суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 у справі №904/138/21 скасувати і передати справу для продовження розгляду заяви про відшкодування витрат на правову допомогу до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
15.11.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив АТ «Українська залізниця» на апеляційну скаргу, за змістом яокго останній зазначає наступне:
Відсутність в Управлінні соціальної політики посади юрисконсульта з 09.03.2016, а також введений в Україні 24.02.2022 воєнний стан, про які зазначає Відповідач, жодним чином не вказують на поважність причин незвернення до суду із відповідною заявою про розподіл судових витрат, яка повинна бути поданою до закінчення судових дебатів.
Наведені Відповідачем причини пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення не є поважними, а отже відсутні підстави для його поновлення.
Звертаючись до суду із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу майже через 2 роки після винесення Господарським судом рішення по справі, Відподач порушив не тільки імперативні приписи ч.8 ст. 129 ГПК України, а й норми ч. 1 ст. 43 ГПК України, якою визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи той факт, що Управлінням соціальної політики не дотримано сукупності умов, визначених ч.8 ст. 129 ГПК України, заява Відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу залишена Господарським судом без розгляду цілком законно.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.
Ухвалою суду від 14.10.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/138/21. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/138/21.
18.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/138/21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 904/138/21 апеляційну скаргу Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 у справі №904/138/21 залишено без руху.
28.10.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 (про ухвалення додаткового рішення) у справі №904/138/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.04.2025 об 12:30 годин.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників учасників справи.
22.04.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
У січні 2021 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради 6 212 218 грн 95 коп. збитків за пільгові перевезення громадян.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивачем з січня по грудень 2018 надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян. При цьому, відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян, відповідно до вимог пунктів 2,3,5,6,7,8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, внаслідок чого позивачу спричинені збитки у заявленому розмірі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021, позов задоволено повністю, стягнуто з Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради на користь АТ “Укрзалізниця» 6 212 218 грн 95 коп. збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2018 рік, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 93 183 грн 28 коп.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 касаційну скаргу Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради задоволено частково; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі №904/138/21 скасовано; справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2022 справу № 904/138/21 передано на розгляд судді Рудь І.А.
Ухвалою господарського суду від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян у сумі 6 212 218 грн 95 коп. - відмовлено повністю.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради 326 141 грн 48 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі № 904/138/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця» в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця» акціонерного товариства “Українська залізниця» - залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 у справі № 904/138/21- залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 904/138/21 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі № 904/138/21.
11.09.2024 від Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради через систему електронний суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме на правничу допомогу.
Крім того, у вказаній заяві Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради просить суд поновити припущенний процесуальний строк, встановлений законом (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Під час прийняття судом рішення витрати відповідача на професійну правничу допомогу судом не розподілялись, оскільки станом на час ухвалення рішення відповідачем не було подано доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до частин 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах: право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (п. 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19); ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку з розглядом справи (п. 20 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 911/4670/13, постанова від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19). Заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску.
Отже, для реалізації права на отримання компенсації витрат на професійну правничу допомогу, а також для подання відповідних додаткових доказів, відповідач був зобов'язаний виконати свій процесуальний обов'язок - подати такі докази у строк, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду. У разі пропуску зазначеного строку, на відповідача покладався обов'язок обґрунтувати поважність причин його пропуску.
З огляду на положення ч. 5 ст. 240 ГПК України та вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідач повинен був подати докази понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу до 03.10.2022 включно. Водночас, як вже зазначалось, 01.09.2024 до суду надійшла заява Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення та заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом.
Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами ст. 119 ГПК України, згідно з ч. 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів звертає увагу, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Скаржник обґрунтовує пропуск строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення низкою обставин, які, на його думку, об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду першої інстанції, зокрема: «… Відповідач розуміє, що пропущений строк для направлення заяви про ухвалення рішення є достатньо тривалим, однак існують обставини, які створюють перешкоди у вчасному підготовленні процесуальних документів.
Такими обставинами є відсутність посади юриста в управлінні та введений відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України» Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 воєнний стан, який діє і по нині.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169 Нікопольську міську територіальну громаду було включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Нікопольську міську територіальну громаду включено до Переліку територій, де ведуться активні бойові дії.
Слід зауважити, що:
- місто Нікополь з липня 2022 щодоби постійно перебуває під артилерійськими обстрілами агресора;
- сигнал «тривога» по місту триває щодоби (в тому числі і в робочий час);
- під час сигналу «тривога» працівники виконавчих органів перебувають в укритті (без можливості виконувати свої посадові обов'язки).
Сигнал артобстрілу лунає по факту вибухів на території міста, і в цей період існує реальна загроза життю та здоров'ю (щодня руйнується інфраструктура, нерухомість, наявність поранених, в тому числі і загиблих).
Вказана обставина є непереборною, тобто такою, що не залежить від волевиявлення особи, створює перешкоди та труднощі у вчасному підготовленні, направленні процесуальних документів, у строки, що встановлені кодексом господарського судочинства.
Нікопольська міська територіальна громада знаходиться в зоні активних бойових дій. Кожного дня місто потерпає від обстрілів російських терористів. Значний обсяг фінансових ресурсів спрямовується на подолання їх наслідків.
У 2024 році видатки на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру з бюджету міста було спрямовано 73,4 млн. грн.
За перше півріччя поточного року на ремонт житлових будинків спрямовано 38,2 млн. грн. або 65% до річного плану на дану мету.
Внаслідок змін у законодавстві відбувається щорічне скорочення надходжень до бюджету міста. Вільний фінансовий ресурс відсутній.
Тобто, будь-яке надходження коштів спрямовується та використовується у зв'язку з жахливими викликами діючого воєнного стану та його наслідків.
Також, Відповідач є установою для забезпечення захисту потреб найбільш вразливих верств населення.
Більше того, вказана судова справа викликана (виникла) внаслідок відповідних дій самого Позивача, який як з'ясувалось був неправий, про що свідчать судові рішення у справі по суті спору.
І тільки у зв'язку з необхідністю вжиття заходів та зусиль Відповідачем та Третьою особою - останні мають повне та передбачене законом право на повернення відповідних коштів. …».
Колегії суддів зауважує, що викладені скаржником причини пропуску строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення носять характер логічної хиби «non causa pro causa» ( лат.) - яка полягає в помилковому прийнятті чогось як причини певної події, що насправді не є її причиною. Невчасне звернення до суду першої інстанції із заявою про розподіл судових витрат на професійсну правничу допомогу, згідно фактичних обставин даної справи, знаходиться виключно у площині дій заявника і не свідчать про наявність поважних причин, які об'єктивно виключали можливість вчинити процесуальної дії у визначений законом строк. Саме лише зазначення Управлінням соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про наявність таких обставин не є безумовною підставою для поновлення строку на звернення з заявою про відшкодування судових витрат, оскільки послуги, які, за твердженням апелянта були йому надані Адвокатським об'єднанням «ГЕРМАН І ПАРТНЕРИ» (т. 8 а.с. 89), яке згідно розділу « 10.РЕКВІЗИТИ СТОРІН» Договору про надання правової допомоги (т. 4 а.с. 124), відповідно, територіально знаходиться в місті Дніпро вул.Європейська, 10 оф.10.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Поняття “справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, колегія суддів виснує правомірність висновку суду першої інстанії щодо наявності правових підстав для залишення без розгляду заяви Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення, оскільки така заява подана з пропуском установленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України п'ятиденного строку, без належного обґрунтування поважності причин його пропуску, а відтак - за відсутності правових підстав для його поновлення.
Доводи апелянта по суті його скарги свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні, яке є предметом апеляційного оскарження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 у справі №904/138/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради на неї, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2422,40 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 (про ухвалення додаткового рішення) у справі №904/138/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 (про ухвалення додаткового рішення) у справі №904/138/21 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.07.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус