30.06.2025 м.Дніпро Справа № 904/6160/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.,
секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Скляр Н.М. (власні засоби);
від відповідача: Штефан В.О. (в залі суду); адвокат Лісовий Д.О. (в залі суду);
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Криворізької міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №904/6160/17
за позовом: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до: Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
У травні 2017 року Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, в якому просила зобов'язати ФОП Штефана В.О. усунути перешкоди у користуванні Криворізькою міською радою власністю, а саме: земельною ділянкою кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, загальною площею 0,2991 га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, мкр-н 5-й Зарічний, шляхом знесення за власний рахунок всіх збудованих споруд та огорож, також зобов'язати звільнити вказану ділянку.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач всупереч рішення Криворізької міської ради №1634 від 28.12.2012 та умовам договору оренди земельної ділянки, продовжує користуватись об'єктом оренди після закінчення терміну дії договору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 (головуючий суддя - Кеся Н.Б., судді: Петрова В.І., Красота О.І.) позовні вимоги задоволені.
Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Штефана Владислава Олександровича усунути перешкоди у користуванні Криворізькою міською радою власністю, а саме: земельною ділянкою кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, загальною площею 0,2 га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, мкр-н 5-й Зарічний, шляхом знесення за власний рахунок всіх збудованих споруд та огорож, також зобов'язано звільнити вказану ділянку.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на користь Криворізької міської ради 1600,00 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи доведений факт неправомірного користування відповідачем спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, тому позовні вимоги визнані правомірними.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення у справі скасувати, у задоволенні позову відмовити. Також просив задовольнити клопотання відповідача, що було подане 30.11.2017 та залишилося судом першої інстанції не розглянутим, зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної справи №904/9718/13; застосувати позовну давність.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №904/6160/17 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 у справі №904/6160/17 задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 у справі №904/6160/17 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.
Стягнуто з Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг на користь Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича, м. Кривий Ріг витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 2400,00 грн.
Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право власності на нерухоме майно, а саме: літ. А-2 - будівля сторожки загальною площею 21,0 кв.м, зі сходами літ. а, з прибудовою літ. аі; літ. Б-вбиральня; поз. №1, №3 - огорожа; поз. №2 - ворота, розміщене буд. 76а, мкрн. 5-й Зарічний м. Кривій Ріг на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, площею 0,2991га, знести яке просить позивач для усунення перешкод у користуванні майном - земельною ділянкою, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування №1210 від 20.08.2018 зареєстроване за Штефаном Олександром Захаровичем.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що не можуть бути задоволені вимоги Криворізької міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення за власний рахунок всіх збудованих споруд та огорож і звільнення вказаної ділянки, оскільки їх власником є інша особа, ніж відповідач, вимоги до якої не заявлені, права власності якої на спірні споруди не спростоване в установленому порядку.
При цьому, зауважено, що в межах спірних позовних вимог суд не може самостійно надавати оцінку вище наведеним фактам щодо законності/незаконності набуття права власності на вказане нерухоме майно, що може бути предметом окремого спору, зокрема і доводам позивача, що спірна реєстрація прав власності здійснена під час дії ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 у цій справі щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Виконавчому комітету Криворізької міської ради реєструвати право власності за ФОП Штефан В.О. об'єктів нерухомості на земельній ділянці за кадастровим номером 1211000000:04:223:0192, що знаходиться за адресою мкрн. 5-й Зарічний м. Кривій Ріг.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.06.2021 у цій справі касаційну скаргу Криворізької міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі № 904/6160/17 повернуто заявнику.
20.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду звернулась Криворізька міська рада з заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та ухвалити нове рішення, яким залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018.
Підставою звернення до суду, заявник зазначає ухвалення Дніпровським апеляційним судом постанови від 22.01.2025 у справі №212/7107/21 за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Меньшикова Кристина Олександрівна, про визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності, якою апеляційна скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 березня 2024 року залишено без змін.
В свою чергу, рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.03.2024 та постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.01.2025 у справі №212/7107/21 встановлена обставина незаконності набуття права власності на об'єкт нерухомості, розташований на спірній в рамках даного спору земельній ділянці, що не могла бути встановлена в рамках справи №904/6160/17, а також скасована державна реєстрація права власності на вказаний об'єкт.
Заявник наголошує, що вказане впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 24.02.2021 у справі №904/6160/17, адже спростовують обставини покладені в основу постанови.
Отже, заявник обґрунтовує необхідність перегляду судового рішення (постанови) п.1 ч.1 ст.320 ГПК України.
Одночасно у змісті заяви викладене клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд постанови, яке мотивовано тривалим розглядом справи №212/7107/21, який у свою чергу зумовив пропуск Криворізькою міською радою строку звернення до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови від 24.02.2021 у справі №904/6160/17 за нововиявленою обставиною, в свою чергу, пов'язаний із складністю справи та обставинами непереборної сили, що не залежали ні від суду, ні від учасників справи, поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 19.12.2020 та введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022.
У відзиві на заяву відповідач вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки у рамках судової справи №212/7107/21 не було заявлено вимог про реституцію чи витребування майна, тощо.
Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.03.2024 у справі Ме212/7107/21 було вирішено лише скасувати первісну реєстрацію права власності, визнано недійсними укладені правочини та скасовано подальші реєстрації права власності. Однак, варто зауважити, ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке на підставі договору дарування перейшло до ОСОБА_2 , а у подальшому було відчужено ОСОБА_3 , який наразі є титульним власником будівель та споруд на спірній земельній ділянці. При цьому, зауважує, що із моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов'язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).
Посилаючись на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, звертає увагу, що якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.
Стверджує, що навіть за умови задоволення заяви Позивача у частині перегляду за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №904/6160/17 неможливо задовольнити позовні вимоги Позивача по суті господарського позову, оскільки будівлі та споруди, які просить знести Позивач перейшло до титульного володільця (іншої особи) - Штефана О.З., що свідчить про обрання Позивачем, як неналежного складу відповідачів так і неналежного і неефективного способу захисту своїх прав.
Наголошує, що пред'явлення позову до неналежного відповідача чи неналежного складу Відповідачів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №555/1289/14-ц, від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, від 08 липня 2020 року у справі № 200/5153/15-ц, від 08 липня 2021 року у справі №264/632/19, від 26 вересня 2023 року у справі № 910/2392/22 та інших).
Додатково, звертає увагу, що безпосереднє задоволення заяви Позивача призведе до порушення права власності іншої особи, яка взагалі не є стороною спору у даному судовому процесі.
Посилання Позивача у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного суду від 24.02.2021 у справі №904/6160/17 на певні обставини щодо реєстрації Штефаном В.О. права власності на підставі неналежних документів, відчуження права власності близькому родичу, тощо є фактично посиланням Заявника на певні преюдиційні обставини, а не на нововиявлену обставинну, яка передбачена пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України - істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідач наголошує, що, подаючи заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, Позивач продовжує нав'язувати власну надуману позицію відносно неправомірності дій Відповідача для прийняття судом незаконного рішення у спорі, який виник саме через неправомірні дії посадових осіб виконавчого комітету Криворізької міської ради, які у 2010 році допустили грубі порушення положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» при прийнятті рішення Криворізької міської ради Хо3884 від 14.05.2010 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яке у подальшому стало підставою для нарахування цим ж посадовими особами виконавчого комітету Криворізької міської ради незаконної заборгованості із орендної плати за землю, що підтверджено у мотивувальній частині постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 по справі №2а-423/10/0408.
З поміж зазначеного вище, звертає увагу на додаткові обставини, які свідчать про неправомірність дій Криворізької міської ради щодо нарахування Відповідачу заборгованості з орендної плати за землю та як наслідок незаконної відмови у поновленні (продовженні) дії договору оренди. Так, у рамках іншої судової справи №804/9016/15, яка розглядалась за участі ФОП Штефана В.О. та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, вирішувалось питання про визнання протиправним дій суб'єкта владних повноважень - управління Держземагенства у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, щодо видачі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №25-р2 від 07 лютого 2011 року, яка була покладена Криворізькою міською радою в основу нарахування мені заборгованості із орендної плати за землю. За результатами розгляду такої справи №804/9016/15 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року позов ФОП Штефана В.О. було задоволено та визнано протиправними дії управління Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області щодо формування та видачі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №25-р2 від 07 лютого 2011 року. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі №804/9016/15 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі №804/9016/15 було залишено без змін. У касаційному порядку зазначені судові рішення не оскаржувались. За таких обставин, з огляду на неправомірну видачу довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №25-р2 від 07 лютого 2011 року, яка була підготовлена та видана на підставі незаконного (нечинного) рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», слід дійти висновку, що Відповідачу було незаконно нараховано заборгованість з орендної плати за землю та як наслідок незаконно відмовлено у поновленні (продовженні) дії оренди по вул. 5-й Зарічний м. Кривого Рогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
26.02.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення стосовно поновлення заявнику строку на подачу заяви та щодо прийняття її до розгляду, відповідач просить повернути її заявнику без розгляду. Штефан В.О. наголошує, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частини другої статті 321 Господарського процесуального кодексу України); а строки, визначені в частині 2 цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України).
Зауважує, що з огляду на прямі приписи ч.3 ст. 321 ГПК України вбачається, що за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк (три роки) є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску, тощо.
Відтак, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості поновити присічний трирічний строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення (постанови) суду, відновити присічний строк чи визнати строки такими, що пропущені із поважних причин, тощо.
Звертає увагу, що аналогічна позиція з даного приводу була викладена, зокрема, у постановах Верховного суду від 13.02.2025 у справі №2-1083/2001, від 11.12.2024 у справі №2-747/11, від 10.10.2020 у справі №914/2964/13, та в ухвалі Верховного суду від 12.05.2022 у cправі №904/3615/14, яка розглядалась за участі тих самих сторін - Криворізької міської ради та ФОП Штефана В.О.
Звертає увагу, що постанова Центрального апеляційного суду від 24.02.2021 у справі №904/6160/17 набрала законної сили - 24.02.2021, отже, з урахуванням приписів пункт 1 частини другої статті 321 Господарського процесуального кодексу України та частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, могла бути переглянута за відповідною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка подана лише у строк до 24.02.2024 включно.
21.03.2025 суддею Парусніковим Ю.Б. заявлено заяву про самовідвід, який задоволено ухвалою суду від 21.03.2025. Справу передано для визначення складу суду відповідно до ст.32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі № 904/6160/17 поновлено Криворізькій міській раді строк на звернення із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами; відкрито провадження стосовно перегляду за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №904/6160/17 за заявою Криворізької міської ради; розгляд справи № 904/6160/17 призначено у судовому засіданні на 30.06.2025 на 17:15 год.; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
04.04.2025 до суду надійшов відзив на заяву позивача.
Одночасно з відзивом відповідачем заявлені клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду Верховним Судом пов'язаної цивільної справи № 212/7107/21 та розгляду Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративної справи №212/2276/16-а.
10.06.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача Скляр Н.М. про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Також представником позивача 10.06.2025 подане клопотання про визнання поданих відповідачем клопотань про зупинення провадження у цій справі зловживанням процесуальними правами та залишення їх без розгляду.
11.06.2025 до суду від представника позивача надійшли заперечення щодо задоволення клопотань відповідача про зупинення провадження у справі.
30.06.2025 до суду від відповідача надійшли:
- відповідь на клопотання позивача від 10.06.2025 та на заперечення від 11.06.2025;
- клопотання про закриття апеляційного провадження, яке з посиланням на постанову Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №910/9928/19, мотивовано тим, що поновлення провадження у справі було помилковим, як і прийняття відповідної заяви позивача, оскільки рішення Конституційного суду не має ретроспективної дії та застосовується до правовідносин, які виникли після його ухвалення і виключно до особи, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою;
- клопотання про вирішення питання щодо судових витрат відповідача після розгляду заяви позивача;
- заява про надання дозволу на фіксування та здійснення транслювання і зберігання усіх судових засідань на сайті «Судова влада України».
У судовому засіданні 30.06.2025 колегією суддів протокольною ухвалою задоволено клопотання відповідача про здійснення трансляцій судового (і наступних) засідань.
У судовому засіданні 30.06.2025 позивач під тримав доводи свої заяви, а відповідач підтримав доводи заяви про закриття апеляційного провадження.
В судовому засіданні 30.06.2025 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали про закриття провадження з розгляду заяви позивача щодо перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції від 24.02.2021 у цій справі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи поданих заяв, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження з наступних підстав.
Частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Статтею 321 ГПК України визначено порядок і строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п.1 частини 1 вказаної статті, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
За положеннями ч.2 ст.321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв'язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Відповідні зміни (щодо присічності строку, наведеного у ч.1 ст.321 ГПК України) внесені до Господарського процесуального кодексу України Законом України від 11.03.2025 №4283-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини», що набув чинності 09.04.2025.
Так, предметом заяви Криворізької міської ради є перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2021, якою, в свою чергу, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 у справі №904/6160/17 скасовано і прийнято нове рішення про відмову в позові. Зазначена постанова набрала чинності в цей же день.
Відтак, в силу приписів ч.1 ст.321 ГПК України, останнім днем подання заяви про її перегляд за нововиявленими обставинами є 24.02.2024.
В свою чергу, позивач (заявник) з заявою про її перегляд за нововиявленими обставинами звернувся 20.02.2025, тобто з пропуском відповідного строку.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2025 по справі №910/9928/19, на яку послався відповідач у заяві про закриття апеляційного провадження, та в якій переглядалась ухвала місцевого господарського суду, якою заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду на підставі п.1 ч.1 ст.320 ГПК України було залишено без розгляду з підстав пропуску процесуальних строків, які є преклюзивними, та постанова суду апеляційної інстанції, якою наведену ухвалу було скасовано, наведено наступне:
«40. Верховний Суд у постанові від 08.08.2022 у справі № 925/2073/13 зазначав, що строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається.
41. Наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у справах № 911/3730/16, № 911/1482/17, № 914/927/19, 907/113/18.
42. Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
43. Верховний Суд констатує, що статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлені наслідки пропуску процесуальних строків.
44. Так, за вказаною нормою, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
45. Таким чином, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що заява Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 подана після спливу більше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, врахувавши, що визначені в частині другій статті 321 ГПК України строки не можуть бути поновлені, правомірно залишив таку заяву без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.
46. Натомість апеляційний господарський суд, переглянувши ухвалу місцевого господарського суду, прийняту за результатами розгляду заяви за нововиявленими обставинами, помилково дійшов висновку щодо наявності у заявника права звертатись із заявою про поновлення строку на подання заяви для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, з огляду на рішення Конституційного Суду № 1-р(II)/2024 від 14.02.2024.
47. З цього приводу Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
48. Так, дійсно Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 у справі № 3-41/2023(87/23) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють: 1) подання заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду; 2) поновлення строку судом на подання заяви про перегляд рішення національного суду.
49. Цим же рішенням Конституційного Суду України встановлено, що приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
50. Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі норми, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
51. У Рішенні від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України зазначив про те, що: "незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність".
52. Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроспективної дії та поширюється лише на правовідносини, які виникли після його ухвалення.».
Відтак, з урахуванням внесених змін до ГПК України та наведених висновків Верховного Суду (яких не існувало на час вирішення питання про поновлення строку на подання заяви Криворізької міської ради щодо перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду), заявнику (позивачу) було помилково поновлено строк, який є преклюзивним (припиняючим) і що сплив на час подання заяви та, відповідно, помилково відкрито провадження з розгляду заяви Криворізької міської ради.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Аналогічні положення закріплено у частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
За приписами ст.264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Втім, хоча стаття 264 ГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, яке помилково відкрите апеляційне провадження, однак згідно усталеної практики, яка викладена у чисельних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від 08.01.2019 у справі №922/1906/18, від 13.08.2019 у справі №5002-17/2743-2009, від 20.08.2019 у справі №910/1702/15-г, від 05.11.2019 у справі №926/767-б/15, від 29.04.2020 у справі №917/1185/18, від 25.02.2021 справі №15/81, від 26.02.2021 у справі №29/5005/6381/2011, від 11.05.2023 у справі №908/1324/21, та інших в цьому випадку процесуально правильними є дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
Застосування цього процесуального запобіжника задля дотримання принципу юридичної визначеності узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010, "Принц Ліхтенштейну ГансАдамс II проти Німеччини" від 12.07.2001, "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" від 19.12.1997 та інші).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі №761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформулювала правову позицію, згідно з якою якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, тому у зв'язку з цим касаційне провадження у справі належить закрити. Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.
У подальшому, усі вищенаведені правові висновки були також застосовані у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі №2-562/2003, згідно якої підтверджено попередню усталену судову практику щодо можливості закриття апеляційного провадження, як такого, що було помилково відкрито.
З урахуванням наведеного, з метою застосування висновків Верховного Суду до правовідносин у цій справі, з огляду на встановлену судом апеляційної інстанції присічність строків на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, поданої в порядку п.1 ч.1 ст.320 ГПК України та помилкове поновлення строку на подання такої заяви у період наявної правової прогалини, колегія суддів вважає необхідним заяву відповідача задовольнити та закрити провадження у справі щодо перегляду за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2021.
З огляду на закриття провадження у справі судом апеляційної інстанції не розглядаються клопотання сторін з процесуальних питань (зокрема, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі і клопотання позивача про визнання цих клопотань зловживанням правами).
Крім того, заява відповідача про розподіл судових витрат виноситься на розгляд в окремому порядку згідно зі ст.221 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 231, 234, 235, 264, 281 ГПК України, суд, -
Клопотання Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича №б/н від 30.06.2025 про закриття провадження у справі №904/6160/17 - задовольнити.
Провадження з перегляду за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №904/6160/17 за заявою Криворізької міської ради - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з моменту складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 07.07.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя А.Є. Чередко