Справа № 761/25233/25
Провадження № 1-кс/761/16883/2025
30 червня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.11.2024 (справа № 761/42632/24) у кримінальному провадженні № 12024110000000599 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
установив:
17.06.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід. № 61770) клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.11.2024 (справа № 761/42632/24) у кримінальному провадженні № 12024110000000599 від 01.11.2024, а саме якою накладено арешт на автомобіль марки «AUDI Q 7», державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися.
Заявник зазначила у клопотанні, що слідчими СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000599 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На думку ОСОБА_3 , відпала потреба у накладенні зазначеного арешту майна, оскільки автомобіль оглянуто спеціалістом в галузі автотехніки та трасології, а також всі експертні дослідження проведені, при цьому проведення додаткових експертиз чи досліджень не планується.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 18.06.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 19.06.2025 клопотання передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, при цьому у прохальній частині клопотання заявник просила проводити розгляд справи без її участі.
Прокурор Київської обласної прокуратури у судове засідання також не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Водночас на електронну адресу суду надійшли заперечення прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в яких остання просила розглянути справу без її участі, зазначивши, що арешт майна накладено обґрунтовано та потреба у застосуванні такого заходу забезпечення не відпала, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває (зокрема триває експертиза), а тому просила відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, слідчими СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000599 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.11.2024 (справа № 761/42632/24) накладено арешт на автомобіль марки «AUDI Q 7», державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту майна.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000599 від 01.11.2024 наразі триває.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що матеріали клопотання не містять достатнього документального підтвердження, що арешт накладено необґрунтовано або відпала потреба в арешті майна.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що заявником не доведено, що потреба у застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт накладено з метою забезпечення збереження речового доказу. Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань матеріали, з урахуванням вищенаведеного, вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.11.2024 (справа № 761/42632/24) у кримінальному провадженні № 12024110000000599 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1