Справа № 761/22652/25
Провадження № 1-кс/761/15242/2025
02 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ЄВРОСУРРОГАСІ» (код ЄДРПОУ 39810403), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.08.2018 (справа № 757/39168/18-к) у кримінальному провадженні № 42016101100000244 від 19.07.2016,
установив:
Через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (55527/25-Вх) клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ЄВРОСУРРОГАСІ» (код ЄДРПОУ 39810403), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.08.2018 (справа № 757/39168/18-к) у кримінальному провадженні № 42016101100000244 від 19.07.2016, а саме якою накладено арешт на банківські рахунки ТОВ «ЄВРОСУРРОГАСІ» (код ЄДРПОУ 39810403) в АТ «ПIРЕУС БАНК МКБ» (МФО 300658) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_2 (євро) та грошові кошті, що знаходяться на них.
Адвокат у клопотанні зазначив, що слідчими Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016101100000224, при цьому досудове розслідування триває з 19.06.2016, і дотепер нікого з керівників, бухгалтерів чи інших працівників жодного разу не викликались до органу досудового розслідування і не допитувалися слідчим, бухгалтерські чи банківські документи не випробовувались та не вилучались.
Крім того, адвокат у клопотанні зазначив, що ТОВ «ЄВРОСУРРОГАСІ» завжди здійснювало і здійснює свою діяльність у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, не допускає порушень чинного законодавство та є сумлінним платником податків. При цьому представники ТОВ «ЄВРОСУРРОГАСІ» направляли до органу досудового розслідування всі документи, що підтверджують законність походження та перебування на банківських рахунках товариства грошових коштів.
Також адвокат зазначив, що арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у цьому кримінальному провадженні № 42016101100000224 скасовані іншими слідчими суддями під час розгляду відповідних клопотань заявників про скасування арештів майна.
Таким чином, на думку адвоката, відпала потреба застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки майно не відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України, а з моменту накладення арешту органом досудового розслідування пройшло більше 8 (восьми) років під час чого не зібрано достатньої кількості доказів, щоб виправдати таке втручання у право власності товариства, а тому просить скасувати вищезазначений арешт майна.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 03.06.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 04.06.2025 клопотання передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримав та просив задовольнити.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання адвоката та просив відмовити у його задоволенні, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, слідчим Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016101100000244 від 19.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 149, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.08.2018 (справа № 757/39168/18-к) накладено на майно ТОВ «ЄВРОСУРРОГАСІ» (код ЄДРПОУ 39810403), а саме на банківські рахунки в АТ «ПIРЕУС БАНК МКБ» (МФО 300658) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_2 (євро) та грошові кошті, що знаходяться на них.
Крім того, заборонено службовим особам ТОВ «ЄВРОСУРРОГАСІ» (код ЄДРПОУ 39810403) та АТ «ПIРЕУС БАНК МКБ» (МФО 300658) проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на рахунках, відкритих в АТ «ПIРЕУС БАНК МКБ» (МФО 300658) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_2 (євро) крім обов'язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту майна.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016101100000244 від 19.07.2016 наразі триває.
Слідчий суддя зазначає, що арешт на майно, яке є предметом клопотання, накладено з метою забезпечення речових доказів, а з урахуванням особливостей кримінального провадження, зокрема обставин, які досліджуються під час досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такий арешт є доцільним, у тому числі і на цей момент.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що матеріали клопотання не містять достатнього документального підтвердження, що арешт накладено необґрунтовано або відпала в ньому потреба.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що заявником не доведено, що потреба у застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань матеріали, з урахуванням вищенаведеного, вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ЄВРОСУРРОГАСІ» (код ЄДРПОУ 39810403), про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ЄВРОСУРРОГАСІ» (код ЄДРПОУ 39810403), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.08.2018 (справа № 757/39168/18-к) у кримінальному провадженні № 42016101100000244 від 19.07.2016 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1