Рішення від 03.07.2025 по справі 640/7248/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року ЛуцькСправа № 640/7248/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (далі - позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» (далі - ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ», відповідач), в якому просить зобов'язати протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення будинок прибутковий Вертипороха, розташовану на розі вул. Межигірської та вул. Щекавицької, 33/19 в м. Києві на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768; зобов'язати виконати вимоги припису Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо забезпечення проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації пам'ятки архітектури місцевого значення - будинку прибуткового Вертипороха, розташованої на розі вул. Межигірської та вул. Щекавицької, 33/19 в м. Києві, шляхом здійснення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на підставі розробленої та узгодженої у встановленому порядку науково-проектної документації, яка відповідає вимогам, зокрема, розділу 7 Склад та зміст науково-проектної документації на протиаварійні або невідкладні консерваційні роботи ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будинок прибутковий Вертипороха на розі вул. Межигірської та вул. Щекавицької, 33/19 наказом Міністерства культури України від 06.12.2016 №1162 занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури місцевого значення (адреса за наказом: вул. Межигірська, 33/19 у м. Києві).

Вказаний прибутковий будинок зведено у кінці 19 сторіччя коштом власниці садиби Г. Вертипорох. Триповерховий, цегляний, пофарбований, Г-подібний, зі зрізаним наріжжям, що відіграє роль основного акценту в архітектурному вирішенні будинку. Оформлений в стилі неоренесанс. Споруда - характерний зразок прибуткового будинку оригінального архітектурного вирішення.

Вказаний об'єкт розташований у Центральній планувальній зоні м. Києва, в межах Центрального історичного ареалу м. Києва, визначеного Історико-архітектурним опорним планом м. Києва (межі ареалу затверджено у складі Генерального плану м. Києва рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804) та в межах археологічної та архітектурної охоронних зон (відповідно до діючого Генерального плану міста Києва та його приміської зони на період до 2020 року, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві»), на території пам'ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 у редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 №453/0/15-11).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежилих приміщень (в літ. А) загальною площею 1198,1 кв.м (підвалу, І, ІІ III поверхів) по вул. Щекавицькій, 19/33 у місті Києві з 24.05.2019 є ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» (далі - товариство) на підставі акту приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу товариства.

За інформацією Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - департамент) від 30.12.2020 охоронний договір щодо пам'ятки культурної спадщини із ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» на даний час не укладено.

З огляду на вказане прокурор просить позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження за правилами, встановленими статтями 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 задоволенні клопотання Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін - відмовлено.

22.07.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що здійснення представництва першим заступник керівника Київської міської прокуратури є незаконним, оскільки він уповноважений представляти прокуратуру лише у разі відсутності керівника, однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо перебування керівника у відпустці або інших відомостей щодо його відсутності, тобто позовна заява у справі №640/7248/21 підписана посадовою особою яка не має процесуальної дієздатності.

Представник відповідача зазначив, що ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» є власником приміщень розташованих за адресою: м. Київ, Щекавицька, 19/33, та відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Відповідачу належать лише нежилі приміщення (в літ. А) - підвалу І, ІІ, III поверхів зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 19/33, загальною площею - 1198,1 кв.м.

Так, при розгляді питання щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації та надання переліку містобудівних обмежень у використанні земельної ділянки, що мають бути враховані при розробці документації та землеустрою стосовно відведення земельної ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУДІНВЕСТ», для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Щекавицькій, 19/33, м. Києва, було отримано відповідь від Департаменту містобудування та архітектури київської міської державної адміністрації, в якій зазначено, що у власності ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» перебувають лише нежилі приміщення в літ. А - підвал, у будівлі по вул. Щекавицькій, 19/33, м. Києва.

Однак ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» передбачає укладення охоронюваного договору з власником об'єкту культурної пам'ятки, тобто з власником всієї будівлі.

Таким чином, вимога позивача щодо укладення охоронюваного договору та вимоги припису є безпідставними.

Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

02.08.2021 до суду від Першого заступника керівника Київської міської прокуратури

Р. Нагальнюка надійшло клопотання, в якій останній заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та необхідністю розгляду справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Так, клопотання вмотивоване складністю даної справи, її значенням для сторін, а також значним суспільним інтересом.

У відповіді на відзив від 04.08.2021 представник позивача заперечує проти тверджень представника відповідача викладених у відзиві з підстав зазначених в адміністративному позові. Крім того додав, що Київська міська прокуратура повідомляла Департамент, що у разі невжиття останнім відповідних заходів, прокуратурою буде вирішуватися питання про вжиття представницьких заходів на захист інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас з відповідей Департаменту на адресу прокуратури від 30.12.2020 та 22.02.2021 вбачається, що пред'явлення позову зобов'язального характеру, який би у повній мірі забезпечив виконання товариством вимог чинного законодавства України, збереження та відновлення пам'ятки місцевого значення, цим Департаментом не планується.

Одночасно, необхідно зазначити, що факт незвернення до суду відповідного органу влади з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави.

Крім того представник позивача зауважив, що статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» визначено статус прокурора. Так, прокурором органу прокуратури є, зокрема, керівник обласної прокуратури, перший заступник керівника обласної прокуратури, заступник керівника обласної прокуратури, прокурор обласної прокуратури.

За ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання)в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Таким чином, перший заступник керівника Київської міської прокуратури в силу прямої вказівки Закону України «Про прокуратуру», діючи в статусі прокурора, має право на подачу адміністративного позову в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою захисту саме інтересів держави. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2021 у задоволенні клопотання Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін - відмовлено.

Відповідно до частини третьої статті 29 КАС України у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон №3863-ІХ, який набрав чинності 26.09.2024) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом №3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом №3863-ІХ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/7248/21 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 цю справу передано для розгляду судді Шепелюку В.Л.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято до провадження дану адміністративну справу.

05.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, у якому зазначив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником пам'ятки є товариство.

За наявною інформацією товариством порушення вимог пам'яткоохоронного законодавства не усунуто, вимоги припису Департаменту від 06.06.2019 щодо укладення охоронного договору на пам'ятку, а також забезпечення проведення першочергових заходів, спрямованих на зупинення її подальшого руйнування шляхом здійснення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на підставі науково-проектної документації - не виконано.

Таким чином, наразі фактичні обставини, які викладені у позовній заяві прокурора не змінилися, а тому підстави для захисту інтересів держави шляхом зобов'язання товариства у судовому порядку виконати вимоги пам'яткоохоронного законодавства не відпали.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що будинок прибутковий Вертипороха на розі вул. Межигірської та вул. Щекавицької, 33/19 наказом Міністерства культури України від 06.12.2016 №1162 занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури місцевого значення (адреса за наказом: вул. Межигірська, 33/19 у м. Києві).

Вказаний прибутковий будинок зведено у кінці 19 сторіччя коштом власниці садиби Г. Вертипорох. Триповерховий, цегляний, пофарбований, Г-подібний, зі зрізаним наріжжям, що відіграє роль основного акценту в архітектурному вирішенні будинку. Оформлений в стилі неоренесанс. Споруда - характерний зразок прибуткового будинку оригінального архітектурного вирішення.

Вказаний об'єкт розташований у Центральній планувальній зоні м. Києва, в межах Центрального історичного ареалу м. Києва, визначеного Історико-архітектурним опорним планом м. Києва (межі ареалу затверджено у складі Генерального плану м. Києва рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804) та в межах археологічної та архітектурної охоронних зон (відповідно до діючого Генерального плану міста Києва та його приміської зони на період до 2020 року, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві»), на території пам'ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 у редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 №453/0/15-11).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежилих приміщень (в літ.А) загальною площею 1198,1 кв.м (підвалу, І, ІІ III поверхів) по вул. Щекавицькій, 19/33 у місті Києві з 24.05.2019 є ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» на підставі акту приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу товариства.

За інформацією Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.12.2020 охоронний договір щодо пам'ятки культурної спадщини із ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» на даний час не укладено.

За результатами проведення Департаментом оглядів вказаної пам'ятки установлено, що будинок перебуває в аварійному стані. На території пам'ятки неодноразово виникали пожежі. Відсутній дах, наявна динаміка руйнації як окремих елементів, так і конструкції будинку в цілому, тріщини на стінах. Спостерігається значних нахил торцевої стіни в бік вул. Щекавицької, що може привести до падіння частини будинку та повного руйнування пам'ятки.

З огляду на викладене, Департаментом на адресу товариства 06.06.2019 направлено припис із вимогами у місячний термін з дня його отримання укласти охоронний договір та забезпечити проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації пам'ятки шляхом здійснення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на підставі розробленої та узгодженої у встановленому порядку науково-проектної документації, яка відповідає вимогам, зокрема, розділу 7 Склад та зміст науково-проектної документації на протиаварійні або невідкладні консерваційні роботи ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування».

У зв'язку із невиконанням ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» вимог припису, що зафіксовано безпосередньо шляхом проведення 29.04.2020 спеціалістом Департаменту огляду будинку (акт огляду), останнім цього ж дня складено акт про вчинене правопорушення №11-20, примірник якого направлено товариству поштою.

У подальшому, беручи до уваги, що ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» вимоги припису не виконало та акт про вчинене правопорушення проігнорувало, постановою від 18.05.2020 Департаментом накладено на товариство фінансові санкції на загальну суму 188 700 грн.

У свою чергу, ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» листом від 30.08.2019 повідомляло Департамент про те, що товариство звернулося до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій із заявою від 14.08.2019 (вх. 909) щодо виконання проекту охоронного договору на вказану пам'ятку.

Разом із тим, за інформацією Департаменту вказана заява Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій залишена без розгляду, оскільки товариство не оплатило послуги по підготовці документації.

Будь-які інші звернення чи повідомлення про намір укласти охоронний договір щодо пам'ятки від товариства до Департаменту не надходили.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеним у позові, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985, стороною якої є Україна, для цілей цієї Конвенції вираз «архітектурна спадщина» включає, зокрема, усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення.

Згідно зі ст.ст. 3, 4 цієї Конвенції кожна сторона зобов'язується: вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам'яток, архітектурних ансамблів та визначних місць; запровадити відповідні контрольні і дозвільні процедури, необхідні для правової охорони об'єктів архітектурної спадщини.

Крім того, за ст. 9 Конвенції кожна сторона зобов'язується забезпечити, щоб відповідний компетентний орган належним чином реагував на порушення законодавства про охорону архітектурної спадщини. У відповідних випадках він може зобов'язати правопорушника зруйнувати новоспоруджену будівлю, якщо вона не відповідає встановленим вимогам, або реставрувати об'єкт спадщини, що охороняється, до його первісного вигляду.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Конституція України передбачає, що власність зобов'язує і, тим самим, не повинна використовуватися на шкоду суспільству та його інтересам, а право власності може бути обмежене і навіть позбавлене з мотивів суспільної необхідності. Суспільний та публічний інтерес у цьому випадку є легітимною підставою для обмеження права власності.

Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно з ч.4. 1, 2 ст. 24 Закону власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Такий договір є першочерговим документом, що встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам'ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.

Важливим елементом охоронного договору, який підтверджує його публічно-правову природу, є предмет - пам'ятка архітектури, правовий режим якої відрізняється від інших матеріальних об'єктів.

Особливий предмет охоронного договору обумовлює спеціальний суб'єктний склад.

Так, охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів носить імперативний характер та спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Законом передбачається обов'язкове укладення власником пам'ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, враховуючи свою правову природу, зміст, суб'єктний склад та мету, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону, є адміністративним договором.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.

Частиною 3 ст. 23 Закону передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок) власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Отже, ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» як власник протягом одного місяця з моменту набуття права власності на пам'ятку культурної спадщини зобов'язане було укласти охоронний договір.

Обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору.

Такий висновок підтверджується й судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.

Пунктом 5 Порядку визначено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження) - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.

Таким чином, як вбачається з вищевикладених норм чинного законодавства, юридичні або фізичні особи, які є власниками об'єктів культурної спадщини чи їх частин, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Враховуючи викладене, ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» зобов'язане було протягом місяця з моменту набуття права власності на будівлю на розі вул. Межигірської та вул. Щекавицької, 33/19 у м. Києві, яка має статус пам'ятки архітектури місцевого значення, укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, яким є Департамент.

Суд зазначає, що відповідач всупереч вищевказаним нормам законодавства, з моменту набуття права власності на зазначене нерухоме майно, а саме 24.05.2019 й дотепер не виконує свого обов'язку щодо укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини, а отже вказане правопорушення є триваючим.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що відсутність укладеного охоронного договору фактично позбавляє пам'ятку архітектури місцевого значення - будинок чернігівського купця Вертипороха передбачених законодавством гарантій її захисту, а ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» протягом тривалого часу ухиляється від його укладення, то наявні беззаперечні підстави для зобов'язання вказаного товариства укласти такий договір у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Проте, вказані заходи ні попередніми власниками майна, ні теперішнім власником - ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» не вживались.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Таким чином, беручи до уваги, що пам'ятці загрожує реальна небезпека її повного руйнування та знищення, першочергове проведення протиаварійних робіт та робіт з консервації будинку прибуткового Вертипороха має здійснюватись саме відповідачем у справі та невідкладно.

Згідно з абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону консерваційні роботи на пам'ятках визначаються необхідністю фізичного збереження пам'ятки в існуючому вигляді, максимального збереження автентичності об'єкта його культурної та історичної цінності, мінімального втручання в історичну субстанцію.

Роботи з консервації пам'ятки можуть бути превентивними (запобіжними) або стабілізуючими, тобто визначатися наявністю такого технічного стану пам'ятки, коли з'являється загроза її збереженню, мають місце ознаки деформації і наслідки руйнівної дії, нерідко аварійного характеру.

Тобто, першочерговими необхідними заходами щодо збереження пам'ятки та попередження загрози її знищення є проведення комплексу протиаварійних робіт та робіт, спрямованих на її консервацію, що у подальшому дозволить поступово повноцінно привести пам'ятку до належного стану.

За приписами ч. 2 ст. 27 Закону якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов'язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

Так, приписом Департаменту від 06.06.2019 №67/п ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ», серед іншого, зобов'язано забезпечити проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації пам'ятки шляхом здійснення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на підставі розробленої та узгодженої у встановленому порядку науково-проектної документації, яка відповідає вимогам, зокрема, розділу 7 Склад та зміст науково-проектної документації протиаварійні або невідкладні консерваційні роботи ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування».

Згідно із абз.2 ч. 1 ст. 26 Закону консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Згідно з п. 1.5 ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2016 №337 (далі - ДБН А.2.2-14-2016), вимоги до розроблення науково-проектної документації за цими нормами є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання в сфері збереження пам'яток.

За п. 3.14 ДБН А.2.2-14-2016 невідкладні консерваційні роботи - це комплекс науково обґрунтованих заходів, спрямованих на захист пам'ятки, її частин або окремих елементів від руйнувань до початку проведення ремонтно-реставраційних робіт.

Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-14-2016 протиаварійні роботи на пам'ятці становлять собою комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію пам'ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт.

Підпунктом 3.11 п. 3 ДБН А.2.2-14-2016 визначено, що науково-проектна документація - це сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам'ятки.

За змістом п. 7.1 ДБН А.2.2-14-2016 протиаварійні роботи та/або невідкладні консерваційні роботи на пам'ятці не є складовими ремонтно-реставраційних робіт і забезпечують безпечну експлуатацію пам'ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт.

Згідно з п. 7.2 ДБН А.2.2-14-2016 науково-проектна документація на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи розробляється за потреби та складається з матеріалів попередніх робіт, рекомендацій щодо виконання протиаварійних робіт на пам'ятці, робочих креслень та кошторисної документації в обсязі стадії робочого проекту.

При цьому, відповідно до пп. 7.2.1, 7.2.2 ДБН А.2.2-14-2016 обстеження виконуються в обсязі, достатньому для розроблення науково-проектної документації на виконання протиаварійних та/або невідкладних консерваційних робіт. Матеріали обстежень містять: схематичний, архітектурний або архітектурно-археологічний обмір (в необхідних обсягах); акт огляду технічного стану пам'ятки; акт визначення рівня складності робіт з розроблення документації; акт визначення втрат пам'ятки; схему фотофіксації;

фотографії загального вигляду пам'ятки, її аварійних елементів або частин з анотаціями; рекомендації щодо виконання протиаварійних або невідкладних консерваційних робіт на пам'ятці.

Робочі креслення виконуються на основі матеріалів обстежень та/або дефектних актів в обсязі, достатньому для виконання протиаварійних та/або невідкладних консерваційних робіт.

Таким чином, з метою збереження пам'ятки архітектури місцевого значення будинок прибутковий Вертипороха розі вул. Межигірської та вул. Щекавицької, 33/19 у м. Києві ТзОВ «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» повинно забезпечити проведення обстеження пам'ятки та складення робочих креслень для розроблення науково-проектної документації; забезпечити розроблення та погодження науково-проектної документації. Після здійснення невідкладних першочергових протиаварійних та консерваційних робіт привести пам'ятку до належного стану шляхом здійснення узгоджених з органом охорони культурної спадщини необхідних ремонтно-реставраційних робіт.

З огляду на те, що право власності на пам'ятку не може використовуватися на шкоду суспільству та його інтересам у сфері охорони культурної спадщини, відповідач несе відповідальність за збереження такого об'єкту.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, то поданий в інтересах держави позов належить задовольнити.

При цьому у відповідності до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Першого заступника керівника Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, код ЄДРПОУ 42475311) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 19/33, код ЄДРПОУ 42972372) про зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення будинок прибутковий Вертипороха, розташовану на розі вул. Межигірської та вул. Щекавицької, 33/19 в м. Києві на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НОВОБУД ІНВЕСТ» виконати вимоги припису Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо забезпечення проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації пам'ятки архітектури місцевого значення - будинку прибуткового Вертипороха, розташованої на розі вул. Межигірської та вул. Щекавицької, 33/19 в м. Києві, шляхом здійснення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на підставі розробленої та узгодженої у встановленому порядку науково-проектної документації, яка відповідає вимогам, зокрема, розділу 7 Склад та зміст науково-проектної документації на протиаварійні або невідкладні консерваційні роботи ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк

Попередній документ
128634062
Наступний документ
128634064
Інформація про рішення:
№ рішення: 128634063
№ справи: 640/7248/21
Дата рішення: 03.07.2025
Дата публікації: 07.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (15.09.2025)
Дата надходження: 26.02.2025
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії