Провадження № 11-сс/821/332/25 Справа № 711/5360/25 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
03 липня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар учасники справи прокурор підозрюваний захисник ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, не одруженого, не працюючого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України,
Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 подав до суду клопотання, в якому просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, без визначення застави.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2025 року клопотання задоволено.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 діб, тобто до 16.08.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що наявність обґрунтованої підозри, існуючі ризики у даному кримінальному провадженні, а також характеризуючі дані про особу підозрюваного в сукупності надають достатні підстави для продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.
Також, слідчий суддя вважав за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Не погодившись із ухвалою суду, захисник підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У разі, якщо суд не дійде переконання, про можливість зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, просить визначить альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Захисник зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою прокурор в судовому засіданні, з яким погодився слідчий суддя при ухваленні оскаржуваної ухвали, послався на існування ризиків.
Однак, захисник вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не підтверджений, оскільки ОСОБА_7 жодних спроб переховування не здійснював, не був затриманий під час чи безпосередньо після вчинення злочину, в розшук не оголошувався. Під час затримання в нього не було вилучено жодних речей, що вказують на його безпосередню причетність до вчинення злочинів. До кримінальної відповідальності раніше не притягувався.
Ризик незаконного впливу на свідків, експертів спеціалістів, прокурором не доведений, так як більшість підозрюваних у даному кримінальному провадженні перебувають на волі, тобто мають можливість впливу один на одного, але такого не здійснюють.
Щодо впливу на експертів, це також фактично не є ризиком, оскільки експерти надали свої висновки, які містяться в матеріалах справи.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином також нічим не підтверджено, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе перешкоджання підсудним кримінальному провадженню.
Крім того, слідчий суддя не врахував, що станом на момент розгляду клопотання він має батьків та рідного брата, що вказує на наявність сталих соціальних зв'язків.
Отже, враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставин та інкримінованих ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, слідчий суддя помилково прийшов до висновку, що з урахуванням стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні, домашній арешт чи застава, не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та обсягу наданих доказів і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000461, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 306, ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України.
19.03.2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2025 року (справа №711/2328/25, провадження №1-кс/711/671/25) відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 17.05.2025 року, без визначення розміру застави.
Постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від 08.05.2025 року, продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 19.06.2025 року.
15.05.2025 року ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.06.2025 року, без визначення розміру застави.
13.06.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024250000000461 продовжений до шести місяців, тобто до 19.09.2025 року.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати досудового розслідування.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу, має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Зі змісту клопотання вбачається, що закінчити досудове розслідування до 19.06.2025 року неможливо, у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій, а саме: долучити до кримінального провадження висновки дактилоскопічних, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та молекулярно-генетичних експертиз; провести порівняльні експертизи наркотичних засобів та психотропних речовин; провести огляд речових доказів; провести тимчасові доступи до поштових операторів, мобільних операторів та банківських установ; розсекретити та долучити до кримінального провадження протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій; по результату проведених всіх експертиз та аналізу всіх розсекречених протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, скласти кінцеві підозри та оголосити їх; виконати вимоги ст.ст. 290-291 КПК України.
За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Стосовно ж наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з клопотання слідчого та матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені ряду кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за яке, у разі доведення його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна, що становить значну суспільну небезпеку.
Ухвалюючи рішення про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою слідчий суддя виходив із того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, враховуючи обсяг досліджених доказів, продовжують існувати ризики, які передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на те, що досудове розслідування не закінчене є вірогідним продовження існування ризику впливу на інших підозрюваних.
Не спростовують доводи апеляційної скарги і висновки суду про продовження існування ризику переховування від суду.
За положеннями ст.178 КПК України тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється враховується у сукупності з іншими обставинами та відомостями, що передбачені цією статтею.
Не є переконливими і доводи апеляційної скарги про відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на обставини, які були взяті до уваги слідчим суддею при продовжені застосування запобіжного заходу, якими обґрунтовано доведено існування цього ризику.
Слідчий суддя врахував, що на даний час є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Також, слідчим суддею враховано тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , відсутність міцних соціальних зв'язків останнього, а саме підозрюваний не одружений, утриманців не має, не працевлаштований, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальну діяльність у якій підозрюється.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для зміни запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
Даних про те, що підозрюваний ОСОБА_7 за станом здоров'я чи з інших причин не може утримуватися під вартою в умовах Черкаського слідчого ізолятору, судом не встановлено.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та прийшов до обґрунтованого висновку про можливість задоволення вказаного клопотання та продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
З урахуванням положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку за необхідне при продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави, що слідує із мотивів наведених вище та узгоджується із встановленим законодавцем правом щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Захисник підозрюваного просив змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема у вигляді застави або домашнього арешту, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та не усуне встановлених слідчим суддею ризиків.
Доводи захисника про недоведеність існування заявлених у клопотанні ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.
Правових підстав для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашній арешт або заставу (як про це просить сторона захисту), колегія суддів не вбачає і вважає, що продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави щодо ОСОБА_7 здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.
Враховуючи наведене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, були предметом розгляду в суді першої інстанції, суттєвими не являються і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: