Номер провадження 22-ц/821/863/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №693/1632/24 Категорія: 304090000 Защитинська Т. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
04 липня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 29.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 46334-12/2023 який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 договору. Позивач виконав зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачу.
В порушення умов договору про надання фінансового кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 44400 грн, з яких: 11 100,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 33 300,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
31.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 47949-12/2023, який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 договору. Позивач виконав зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачу.
В порушення умов договору про надання фінансового кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 12000,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 9000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
24.05.2024 року між позивачем та ТОВ «Аванс Кредит» було укладено договір факторингу №24052024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників, в тому числі і за кредитним договором №46334-12/2023 від 29.12.2023 року на суму 44400,00 грн.; за кредитним договором №47949-12/2023 від 31.12.2023 року на суму 12000,00 грн.
31.12.2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25580-12/2023 який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 договору. Позивач виконав зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачу.
В порушення умов договору про надання фінансового кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 7000,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 5000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
28.05.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 28052024, згідно з яким останнє набуло права грошової вимоги, що належали ТОВ «Стар Файненс Груп», згідно реєстру боржників.
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу, позивач у справі набув права вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за договором №25580-12/2023 від 31.12.2023 року в сумі 7000,00 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу 2000,00 грн., заборгованість за відсотками 5000,00 грн.
Зазначає, що з моменту отримання права вимоги 28.05.2024 року, позивач не здійснював жодних нарахувань відповідачу.
20.04.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6844900. який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 10 договору.
В порушення умов договору про надання фінансового кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 10529,07 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 2668,00 грн, заборгованість за відсотками 7658,07 грн.; заборгованість за комісією - 203,00 грн.
29.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №29012024, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 6844900 в сумі 10529,07 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість: за кредитним договором № 46334-12/2023 в розмірі 44400,00 грн.; за кредитним договором № 47949-12/2023 в розмірі 12000,00 грн; за кредитним договором № 25580-12/2023 в розмірі 7000,00 грн.; за кредитним договором № 6844900 в розмірі 10529,07 грн. Загальний розмір заборгованості за кредитними договорами становить 73929,07 грн.
Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2025 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в сумі 73929,07 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 07.03.2025 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга обґрунтоване тим, що рішення суду є таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що позивачем допущено порушення ст. 188 ЦПК України щодо об'єднання в одну позову заяву 4 окремих кредитних договорів.
Також апелянт заперечує факт укладення ним кредитних договорів, вважає, що відсотки за кредитними договорами нараховані з порушенням вимог закону. Позивач не надав доказів отримання ним права вимоги до відповідача, також позивачем не надано доказів отримання відповідачем кредитних коштів.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в суду є імперативний обов'язок, а не диспозитвне право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або в інших військових формувань під час воєнного стану. Проте, суд першої інстанції помилково відмовив в зупиненні провадження, оскільки відповідач перебуває на військовій службі і це підтверджено належними доказами.
У квітні 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ТОВ «ФК «ЄАПБ» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2025 року - залишити без змін.
Відзив обґрунтований тим, що судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, а дана справа розглянута з повним з'ясуванням фактичних обставин справи.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Позивач вважає, що доводи і аргументи на яких ґрунтуються вимоги апелянта, як на підставу для зміни рішення суду першої інстанції, є суб'єктивною думкою сторони апелянта.
Відповідачем не надано належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» про те, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, що вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок відповідачу не належить.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків..
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалене судом першої інстанції рішення в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.
При розгляді справи судом встановлено, що 29 грудня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №46334-12/2023, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 11100,00 грн. зі сплатою процентної ставки за день в розмірі 2,5% на добу, строком на 120 днів; дата погашення кредиту 26.04.2024 року. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника W0442 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 13-15)
Відповідно до п. 1.6 договору, кредит надається відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441-11хххххх-1640 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування позивачем суми кредиту за вказаними реквізитами.
Порядок укладення договору між позивачем та відповідачем в електронному вигляді детально описано у розділі 2 договору про надання фінансового кредиту.
Додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 46334-12/2023 від 29.12.2023 року є графік платежів. Відповідно до графіку, розрахованого за період з 29.12.2023 року по 26.04.2024 року, сума кредиту 11100,00 грн., проценти за користування кредитом 33300,00 грн., реальна річна процентна ставка 101094,05 %, загальна вартість кредиту 44400,00 грн. (а.с. 16)
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 46334-12/2023 від 29.12.2023 року за період з 24.05.2024 року по 31.10.2024 року, який надав позивач, ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 44400,00 грн. (а.с. 18).
31 грудня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 47949-12/2023, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 3000,00 грн. зі сплатою процентної ставки за день в розмірі 2,5% на добу, строком на 120 днів; дата погашення кредиту 28.04.2024 року. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника W0423 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 35-37)
Відповідно до п. 1.6 договору, кредит надається відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441-11хххххх-1640 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування позивачем суми кредиту за вказаними реквізитами.
Порядок укладення договору між позивачем та відповідачем в електронному вигляді детально описано у розділі 2 договору про надання фінансового кредиту.
Додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 47949-12/2003 від 31.12.2023 року є графік платежів. Відповідно до графіку, розрахованого за період з 31.12.2023 року по 28.04.2024 року, сума кредиту 3000,00 грн., проценти за користування кредитом 9000,00 грн., реальна річна процентна ставка 137564,33 %, загальна вартість кредиту 12000,00 грн. (а.с. 22).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 47949-12/2003 від 31.12.2023 року за період з 24.05.2024 року по 31.10.2024 року, який надав позивач, ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 12000,00 грн. (а.с. 25).
24.05.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24052024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 26-28).
Відповідно до реєстру боржників від 24.05.2024 року до договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 року (а.с.30), ТОВ «ФК «САПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 46334-12/2023 від 29.12.2023 року в розмірі 44400 грн., з яких: 11100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33300 грн. - сума заборгованості за відсотками та за кредитним договором № 47949-12/2003 від 31.12.2023 року в розмірі 12000 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9000 грн. - сума заборгованості за відсотками.
31 грудня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 25580-12/2023, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000,00 грн. зі сплатою процентної ставки за день в розмірі 2,5% на добу, строком на 100 днів; дата погашення кредиту 08.04.2024 року. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника W1281 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 35-37).
Додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 25580-12/2023 від 31.12.2023 року є графік платежів. Відповідно до графіку, розрахованого за період з 31.12.2023 року по 08.04.2024 року, сума кредиту 2000,00 грн., проценти за користування кредитом 5000,00 грн., реальна річна процентна ставка 136333,96 %, загальна вартість кредиту 7000,00 грн. (а.с. 38).
28.05.2024 року між ТОВ «Стар Файнес Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28052024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файнес Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файнес Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 39-40).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 28062024 від 28.05.2024 року (а.с.42), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7000 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5000 грн. - сума заборгованості за відсотками.
20.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 6844900, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 2900,00 грн., строк кредитування: 105 днів з 20.04.2023 до 03.08.2023 року, пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів процентна ставка: 1,05 відсотків за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду вказаного в п. 1.3.1 договору; стандартна ставка: 3,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом поточного періоду вказаного в п. 1.3.2 договору. Комісія за надання кредиту: 203 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Реальна річна ставка за весь строк кредитування: 1018,00 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 11389,75 грн. (а.с. 47-52).
Додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 6844900 від 20.04.2023 року є графік платежів. Відповідно до графіку, розрахованого за період з 20.04.2023 року по 03.08.2023 року, сума кредиту 2900,00 грн., проценти за користування кредитом 8286,75 грн., комісія за надання кредиту - 203, 00 грн, реальна річна процентна ставка 1018,00 %, загальна вартість кредиту 11389,75 грн. (а.с. 52 на звороті).
29 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29.01.2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 54-55).
Відповідно до реєстру боржників №1 від 29 січня 2024 року до договору факторингу № 29.01.2024 року від в 29 січня 2024 року (а.с. 57), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10529,07 гр., з яких: 2668 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7658.07 грн. - сума заборгованості за відсотками; 203 грн. - заборгованість за комісією.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, що умови вищевказаних договорів, а саме: кредитних договорів № 46334-12/2023 від 29.12.2023 року, № 47949-12/2003 від 31.12.2023 року; № 25580-12/2023 від 31.12.2023 року; № 6844900 від 20.04.2023 року за якими позивач набув право грошової вимоги, ОСОБА_1 виконані не були. Згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов'язалася повернути кредити, сплатити відсотки за користування ними та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договорами, що підтверджується наданими позивачем розрахунками.
Правовою підставою заявлених ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов'язальні правовідношення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підтвердила процесуальний статус позивача щодо права вимоги за вищевказаними кредитними договорами.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами щодо повернення кредитів та сплати процентів за користуванням ними, в наслідок чого він має заборгованість, яка підлягає стягненню.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що отримані відповідачем кошти у добровільному порядку в повному обсязі не повернуто, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, процентів за користування ними узагальній сумі 73929,07 грн.
На день розгляду справи в суді заборгованість відповідачем згідно із кредитними договорами не погашена, розмір такої заборгованості відповідачем не спростований та власних розрахунків з даного приводу ним не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13.
Колегія суддів зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.
Судом першої інстанцій виконано вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно досліджено і оцінено докази та встановлено обставини у справі, правильно застосовано норми матеріального права.
Згідно із ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Тобто позивачем дотримано вказаної норми закону при об'єднанні в позовній заяві вимог за 4 кредитними договорами, які укладені відповідачем із первісними кредиторами.
Підстави переходу права вимоги за кредитними договорами, які є предметом цієї цивільної справи, до позивача підтверджені належними та допустимими доказами
Посилання ОСОБА_1 щодо неправомірних нарахувань відсотків в порушення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживача» є безпідставними, оскільки вказана норма не стосується спірних правовідносин.
Крім того, ОСОБА_1 не оспорював укладені між ним та позивачем договори та з позовом про визнання їх недійсними в цілому або в частині до суду не звертався.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 73929,07 грн. заборгованості за кредитними договорами.
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді