Провадження № 11-сс/821/325/25 Справа № 711/5237/25 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
02 липня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
учасники справи: прокурор володілець майна захисник ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025250000000016 від 10.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
Прокурор Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, поданим в рамках кримінального провадження №12025250000000016 від 10.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Просив накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_9 , вилучене 06.06.2025 року у ході проведення обшуку квартиру АДРЕСА_1 , за місцем проживання останнього, з метою збереження речових доказів із встановленням заборони розпорядження та користування даним майно.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.06.2025 року клопотання прокурора задоволено.
Накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному 10.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250000000016, з метою збереження речових доказів, на майно, вилучене в ході проведення 06.06.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.05.2025 року (справа №711/4643/25) обшуку квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- мобільний телефон iPhone 15 з сім-картою № НОМЕР_1 в чохлі прозорого кольору з 2 сімкартами ПрАТ «Водафон» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 ;
- 3 500 (три тисячі п'ятсот) доларів США;
- ноутбук ASUS, модель G713, серійний номер N3NRK2001116909G;
- мобільний телефон iPhone 6S;
-упакування стартового пакету та сім-карти № НОМЕР_4 ;
- банківську картку А-Банк № НОМЕР_5 ;
- тримач від сім-карти та сім-карта ПрАТ «Водафон» № НОМЕР_6 ;
- полімерну картку з назвою tаngem № НОМЕР_7 ;
- банківську картку А-Банк № НОМЕР_8 ;
- банківську картку А-Банк «SAVARIN IVAN»;
- банківську картку Monobank, IVAN SAVARIN, № НОМЕР_9 ;
- банківську картку Monobank, IVAN SAVARIN, № НОМЕР_10 ;
- мобільний телефон Samsung;
- мобільний телефон iPhone, A1660;
- мобільний телефон iPhone, чорного кольору;
- 6 карт пам'яті Apacer, Kingston 128 Gb, Kingston 128 Gb, Apacer micro sd 2 Gb, SanDisk micro sd 2 Gb та Kingston 128 Gb micro sd 32 Gb;
- 4 сімкарти - ПрАТ «Водафон» № НОМЕР_11 , ПрАТ «Київстар» №,№ НОМЕР_12 , НОМЕР_13 та НОМЕР_14 ;
- банківську картку IRON Bank, IVAN SAVARIN, № НОМЕР_15 ;
- полімерну картку з назвою tаngem №AF 24000000797644;
- накопичувач Kingston 240 Gb, №SBFK62A3;
- накопичувач Kingston 240 Gb, №SBFKT;
- накопичувач 1.0 TB, s/n WCC6Y1VL7KJJ;
- 2 блокноти з чорновими записами.
Заборонено розпоряджатись та користуватись вищевказаним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання щодо накладення з метою збереження речових доказів арешту на тимчасово вилучене майно в ході проведення 06.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.05.2025 (справа №711/4643/25) обшуку квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.06.2025 року в частині накладення арешту на 3500 доларів США з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого щодо арешту грошових коштів
Вказує, що слідчий суддя норм закону не дотримався, оскільки підстав передбачених ст. 170 КПК України за матеріалами судового провадження не вбачається.
ОСОБА_7 (батько ОСОБА_9 ) є власником грошових коштів в сумі 3500,00 доларів США. Крім того, слідством не встановлено причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування.
Із 13.04.2022 року ОСОБА_7 (батько) мобілізований та перебуває в Збройних Силах України на посаді водія-санітара, що зумовлює отримання ним щомісячно заробітної плати.
У період з квітня по червень 2025 року, за рахунок відкладених коштів із заробітної плати ОСОБА_7 здійснив купівлі іноземної валюти в розмірі 3500,00 дол. США, яку в подальшому зберігав на кухні у квартирі АДРЕСА_1 . Докази придбання іноземної валюти були надані в суді першої інстанції.
Вказані грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_7 та не належать ОСОБА_9 (сину).
Звертає увагу, що слідством не встановлено причетність ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування, а отже він є законним, фактичним власником вилучених грошових коштів.
Крім того, слідчим не обґрунтовано, що вказані кошти в сумі 3500 дол. США мають відношення до вчинення кримінального правопорушення або були предметом його вчинення.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на 3500 дол. США,
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.
У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025250000000016 від 10.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом того, що група осіб, під час воєнного стану, на території Черкаської області, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, займаються незаконним заволодінням грошовими коштами громадян під виглядом надання послуг по виготовленню фіктивних документів та внесенню даних до військово-облікових реєстрів.
В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.05.2025 року (справа №711/4643/25) надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належить ОСОБА_11 , з метою відшукання і вилучення мобільних телефонів з абонентськими номерами НОМЕР_16 , НОМЕР_1 та НОМЕР_17 , якими користується ОСОБА_12 , мобільних телефонів, комп?ютерної техніки, флеш-накопичувачів, чорнових записів, з інформацією щодо виготовлення, розробки та проектування копії мобільного додатку «Резерв+», Телеграм-боту « ОСОБА_13 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 та акаунту з назвою « ОСОБА_14 » (посилання - ОСОБА_15 ), документів щодо зняття військовозобов?язаних осіб з військового обліку та внесення про них даних до військово-облікових реєстрів, штампів, печаток, які використовуються для виготовлення даних документів, банківські карти на які здіи?снювались перерахунки коштів від продажу таких документів та мобільних додатків, а також грошові кошти здобуті незаконним шляхом та ті, що використовувалися під час негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні.
06.06.2025 року в ході проведення на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.05.2025 року (справа №711/4643/25) обшуку квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , виявлено та вилучено, зокрема грошові кошти в сумі 3500,00 дол. США.
Постановою про визнання речей речовими доказами та передачу їх на зберігання від 06.06.2025 року старшим слідчим в ОВС ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_16 , вилучені 06.06.2025 в ході проведення на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.05.2025 року (справа №711/4643/25) обшуку квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , речі, чорнові записи та грошові кошти визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вони відповідають ознакам визначеним ст. 98 КПК України, вилучені грошові кошти можуть бути отримані від незаконного продажу несправжнього додатку «Резерв+». Вище перелічені мобільні телефони, ноутбук, банківській картки, сім-карти, карти пам'яті та накопичувачі використовувалися для вчинення протиправних дій, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, у тому числі збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.
Що стосується доводів представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , щодо належності ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 3500 доларів США, які було виявлено та вилучено на кухні в шафці у дерев'яній скринці в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 .
Як вбачається з протоколу обшуку від 06.06.2025 року, під час проведення вказаної слідчої дії були присутні ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , зауважень та заперечень до протоколу обшуку не подано.
З долучених до заяви представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , документів вбачається, що з 02.04.2022 року ОСОБА_7 мобілізований до лав ЗСУ, що підтверджується копією військового квитка. Згідно, копії відпускного квитка від 27.05.2025 року №753 - в період часу з 27.05.2025 року по 25.06.2025 року останньому було надано відпустку терміном на 30 діб за станом здоров'я із зазначенням найменування населеного пункту, до якого звільнено військовослужбовця - с. Зарічани Житомирського району Житомирської області, та зобов'язано прибути до місця служби у військову частину АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії Договору оренди житлового приміщення від 06.01.2025 року, квартиру АДРЕСА_1 орендовано ОСОБА_17 для проживання ОСОБА_9 . При цьому, у вказаному договорі місце проживання останньої зазначено АДРЕСА_3 .
З долучених копій квитанції про купівлю доларів США не можливо встановити особу, яка саме купувала іноземну валюту. Крім того, вказані квитанції датовані 03.05.2025 року, 24.04.2025 року, 19.04.2025 року та 04.06.2025 року, в той час як ОСОБА_7 перебував у відпустці в період часу з 27.05.2025 року по 25.06.2025 року.
Дослідивши вказані докази, слідчий суддя вірно зазначив, що під час розгляду даного клопотання ОСОБА_7 та його представником - адвокатом ОСОБА_8 не було надано доказів, які б переконали слідчого суддю в тому, що на момент проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_1 , вилучені грошові кошти належали саме ОСОБА_7 .
Крім того, слідчий суддя вважав, що походження виявлених та вилучених грошових коштів підлягає ретельній перевірці під час досудового розслідування даного кримінального провадження.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному або іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тому, доводи апелянта про те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вказане майно, зокрема на грошові кошти в розмірі 3500 дол.США, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених п. 1 ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки вищезазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У клопотанні дотримано вимоги ст.171 КПК України, а саме зазначено підстави і мету арешту відповідно до положень ст.170 КПК України та зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; зазначений перелік майна, що належить арештувати. Клопотання відповідає завданням арешту - запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів.
При цьому, колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, на підставі яких захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
У зв'язку з цим, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводах, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді