Провадження № 11-сс/821/321/25 Справа № 712/7084/25 Категорія: ст. 171 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
02 липня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів
головуючої ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи прокурор адвокат ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2025 року про накладення арешту на майно,
Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025255330000547 від 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно 23.05.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою м. Черкаси, вул. проспект Перемоги 12, а саме на мотоцикл марки «KAWASAKI Z750» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 , видане ТСЦ 8041 від 20.03.2021 року, яке упаковане до сейф-пакету № CRI 1256316 та ключі від замка запалювання, які були поміщені та запаковані до сейф-пакету № CRI 1256315, заборонивши відчуження та розпорядження вказаним майном.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2025 року клопотання задоволено. Накладено арешт на тимчасово вилучене майно 23.05.2025 року в ході проведення огляду місця події, заборонивши відчуження та розпорядження вказаним майном.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що оцінивши встановлені в судовому засіданні обставини, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, з метою забезпечення його схоронності, як речового доказу та проведення необхідних судових експертиз для встановлення істини в даному кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважав за необхідне накласти арешт на вилучене майно.
На вказану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2025 року скасувати. Мотоцикл марки «KAWASAKI Z750» реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 , видане ТСЦ 8041 від 20.03.2021 року, ключі від замка запалювання повернути користувачу ОСОБА_8 .
Вважає, що судом при розгляді клопотання допущено порушення ряду вимог кримінального процесуального законодавства, а саме: судом не взято до уваги, що прокурором було допущено недоліки в оформлені клопотання, зокрема, не зазначено певні відомості у клопотанні, які мають суттєве значення для правильного розгляду по суті, що є підставою для скасування зазначеної ухвали; відсутня вказівка на правову кваліфікацію правопорушення; відсутнє правове обґрунтування заявленого клопотання; не долучено до клопотання належного переліку документів, або їх копії; відсутні відомості про дату вручення копії клопотання разом з доданими матеріалами.
Судом не взято до уваги, що матеріали клопотання не містять достатніх доказів, що вилучене в ході огляду місця події майно не відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.
Клопотання про арешт вказаних речей прокурор обґрунтував лише формальними підставами, слідів злочину на майні не виявлено, а тому відсутні ризики того, що у разі повернення майна вони можуть бути знищені чи втрачені, а відповідно й підстави вважати, що застосування такого заходу як арешт майна є необхідним та доцільним для досягнення цілей кримінального провадження та буде співмірним обмеженням прав власника.
Також адвокат ОСОБА_7 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2025 року.
Підставою для поновлення строку адвокат вказувала те, що вступну та резолютивну частину рішення було проголошено 04.06.2025 року. На її електронну адресу було надіслано копію ухвали 05.06.2025 року о 16 год. 37 хв.
Не маючи можливості прочитати повний текст ухвали, адвокат була обмежена судом в написанні обґрунтованої апеляційної скарги та зазначити про обставини, які викладені в скарзі.
На підставі викладеного просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2025 року.
Що стосується поновлення строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 3 ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, зокрема, ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений строк із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокрема арешт майна.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна слідчий суддя зазначив, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
Також слідчий суддя встановивши обставини справи, врахувавши завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, з метою його схоронності, як речового доказу, для з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення, встановлення істини у кримінальному провадженні, прийшов до висновку про накладення арешту на мотоцикл марки «KAWASAKI Z750».
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні внесені за № 12025255330000547 від 23.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В ході проведення 23.05.2025 року огляду місця події за адресою: м. Черкаси, проспект Перемоги, поблизу буд. 12, за участю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено транспортний засіб, а саме мотоцикл марки «KAWASAKI Z750» зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 , видане ТСЦ 8041 від 20.03.2021 року та ключі від замка запалювання.
Постановою дізнавача сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 від 23.05.2025 року вилучені під час огляду місця події транспортний засіб мотоцикл марки «KAWASAKI Z750» зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 , видане ТСЦ 8041 від 20.03.2021 року, яке упаковане до сейф-пакету № CRI 1256316 та ключі від замка запалювання, які були поміщені та запаковані до сейф-пакету № CRI 1256315, визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що майно було вилучено 23.05.2025 року, клопотання про арешт подано до суду 26.05.2025 року - наступного робочого дня після вилучення майна, тобто в строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Прокурор в клопотанні зазначив, що фактично вилучені в ході огляду місця події мотоцикл марки «KAWASAKI Z750» зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 , видане ТСЦ 8041 від 20.03.2021, є речовим доказом, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також може бути об'єктом дослідження судових експертиз..
За змістом ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.
Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах даного кримінального провадження слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси користувача майна.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вказане в клопотанні майно підлягає арешту з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 12025255330000547 та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. При цьому перевірено наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України.
Слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що майно, яке зазначене в клопотанні прокурора, а саме мотоцикл марки «KAWASAKI Z750» зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідає вимогам ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктом кримінального правопорушення.
Крім того, надані матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено, відповідно, доводи адвоката про те, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно, без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: