Провадження № 11-сс/821/324/25 Справа № 705/698/25 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
02 липня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи: прокурор підозрюваний захисникОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернулася до суду з клопотання, в якому просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 908400 грн.
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти у зв'язку із внесенням ним застави, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2025 року клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк дії ухвали закінчується 08.08.2025 року.
Визначено ОСОБА_7 заставу - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень, після внесення якої підозрюваний (обвинувачений) звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного (обвинуваченого) під вартою.
У разі звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, покласти на нього на строк 2 місяці наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
2) не відлучатися з міста Умань Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їхньої участі при проведенні слідчих дій;
5) здати на зберігання до відповідного органу ДМС України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено, якщо підозрюваний не виконає покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала мотивована тим, що прокурором доведені у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу з урахуванням тих обставин, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу. Також доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України..
Також, слідчий суддя, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному розмір застави - 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що зможе дисциплінувати останнього, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.06.2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишити місце свого проживання без дозволу суду.
У разі, якщо суд не дійде до переконання про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просить зменшити розмір застави встановивши її в розмір 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 60560,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначив, що прокурор в судовому засіданні не довів реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи підозрюваного у вигляді тримання його під вартою, не надав фактичних даних, які із певною вірогідністю та поза розумним сумнівом давали б підстави стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому підстави для задоволення цього клопотання відсутні.
Твердження про те, що підозрюваний може переховуватися від суду, вчиняти інші злочини, та про наявність інших ризиків ґрунтується виключно на припущеннях.
Вважає, що слідчий суддя не в повній мірі дослідив наявні матеріали справи та докази по справі, не надав їм належної правової оцінки при встановленні наявності чи відсутності обґрунтованої підозри та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Крім того, встановлений розмір застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є для підозрюваного завідомо непомірним та з урахуванням викладених у повідомленні про підозру обставин кримінального правопорушення, його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, достатньою буде застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 60560,00 грн.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, підозрюваний подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.06.2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишити місце свого проживання без дозволу суду.
У разі, якщо суд не дійде до переконання про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просить зменшити розмір застави встановивши її в розмір 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 60560,00 грн.
Суд першої інстанції не в повній мірі дослідив наявні докази по справі та не надав їм належної правової оцінки при встановленні наявності чи відсутності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вважає, що можливість ухилитись від суду з метою уникнення відповідальності чи продовжити злочину діяльність є лише припущенням сторони обвинувачення, а запобігти цим та іншим викладеним в ухвалі суду ризикам можливо і при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту або застави із зобов'язанням цілодобово не залишати місце свого проживання та вважає що суд має прийти до такого ж переконання.
Вказує, що встановлений розмір застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є для нього завідомо непомірним та з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його майнового та сімейного стану, та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, достатньо буде застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 60560,00 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків..
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, його висновки про те, що слідчий та прокурор при розгляді справи довели, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого, а також, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного можуть служити виключними підставами для його ув'язнення, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, щоУманським РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні за №12025255360000073 від 26.01.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України.
10.06.2025 року ОСОБА_7 був затриманий відповідно до ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-309, 312, 314, 315, 317 КК України.
Згідно ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
З ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього обмежувального заходу у вигляді тримання під вартою.
Необхідністю обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначив, про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, в томі числі на понятих, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчините інший злочин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Щодо наявності ризиків, на які послався слідчий у клопотанні, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 не працевлаштований, не має постійних джерел доходів, не одружений, тобто немає міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має непогашені судимості також на розгляді в суді перебувають інші кримінальні провадження, по яких ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних з посяганням на власність, а також з незаконним обігом наркотичних речовин, тому в разі необрання йому запобіжного заходу, останній усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, змінити місце проживання.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та підозрюваних з метою дачі ними показів на його користь, що негативно вплине на досудове розслідування, та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, зловживаючи своїм становищем та можливістю вільного пересування, може не з'являтися на виклики слідчих та прокурора, а також не виконувати інші процесуальні обов'язки, затягуючи проведення досудового розслідування, тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, що не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Керуючись положеннями КПК України, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя визначив заставу у даному кримінальному провадженні, як альтернативний запобіжний захід.
Що стосується оцінки визначеного слідчим суддею розміру застави при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд враховує наступні положення кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В цій же частині ст. 182 КПК України зазначено, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається суддею, слідчим суддею з урахуванням характеру вчиненого злочину, даних про особу підозрюваного майнового становища особи, що вносить заставу.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. При цьому, сторона державного обвинувачення зобов'язана належним чином виправдати суму застави і прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму (Мангурас проти Іспанії п. п. 78-80).
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно положень до ст.182 КПК України, слідчий суддя при визначенні розміру застави, врахував обставин кримінального правопорушення, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та визначив саме в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Під час апеляційного розгляду сторона захисту не навела достатні підстави та не обґрунтувала доцільність застосування підозрюваному в частині альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України.
Наведені доводи в апеляційних скаргах, стосовно специфіки злочину, характер дій підозрюваного, були предметом аналізу слідчого судді при вирішенні клопотання слідчого.
Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде необхідним для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та буде відповідати загальним принципам закріпленим в ч.3 ст. 5 Конвенції.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи, які вказані в апеляційних скаргах підозрюваним та його захисником є необґрунтованими та безпідставними, і на підставі цього задоволенню не підлягають. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом детального дослідження в ході розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції та слідчим суддею надано на них обґрунтовані і мотивовані відповіді.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: