вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" червня 2025 р. Справа№ 910/1972/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Пучка В.А. (довіреність від 14.05.2025 №01/01/07-132/д);
від відповідача: Бровченко І.В. (ордер серія АА №1581986 від 26.05.2025),
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Укрнафта»
на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2025
у справі №910/1972/25 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)
за позовом публічного акціонерного товариства “Укрнафта»
до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “ППЛ»
про стягнення штрафу у розмірі 279 598, 94 грн,
У лютому 2025 році позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 279 598, 94 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №09/03/1081-МТР купівлі-продажу від 19.09.2022 в частині своєчасної поставки товару на суму 2 740 228, 38 грн та повної поставки товару на суму 111 522, 00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у задоволенні позову публічного акціонерного товариства “Укрнафта» до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “ППЛ» про стягнення штрафу у розмірі 279 598, 94 грн відмовлено.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства “Укрнафта» на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “ППЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач належним чином не виконав власного зобов'язання по здійсненню авансового платежу (попередньої оплати) в повному обсязі та здійснив один частковий авансовий платіж, що відобразив безпосередньо в платіжній інструкції №1012-УГБ22 від 12.12.2022, а у відповідача в свою чергу за таких обставин, дійсно не виникло зобов'язання по поставці товару в строк, узгоджений умовами договору та додатків.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, публічне акціонерне товариство “Укрнафта» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2025 по справі №910/1972/25 ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з ТОВ науково-виробнича фірма “ППЛ» на користь ПАТ “Укрнафта» 279 598, 94 грн - штрафу, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не вірно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, матеріалами справи належним чином доведено порушення відповідачем строків поставки товару, а тому відповідно до п.6.7 договору, позивачем правомірно було нараховано штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару. Укладений між позивачем та відповідачем договір не містить застережень щодо черговості зарахування коштів. Платіжні інструкції, якими ПАТ «Укрнафта» сплачено кошти на рахунок відповідача також не містять інформацію в рахунок якої саме одиниці товару (партії товару) вони сплачувались, оскільки оплата відбулась за весь товар по договору.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 апеляційну скаргу у справі №910/1972/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 було прийнято до розгляду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та призначено розгляд справи на 24.06.2025.
30.05.2025 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 24.06.2025 представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.09.2022 між ТОВ науково-виробнича фірма “ППЛ», як продавцем (відповідач) та ПАТ “Укрнафта», як покупцем (позивач) укладено договір купівлі-продажу №09/03/1081-МТР. (а.с. 14)
Умовами пунктів 1.1 та 1.2 договору сторони погодили, що продавець зобов'язується передати продукцію (товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.
Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару визначені в Додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно пунктів 3.1.-3.2 договору, ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних додатках до цього договору. Загальна вартість товару за цим договором складається із сукупної вартості товару згідно з Додатками.
Оплата вартості товару здійснюється на умовах, визначених додатками, після отримання покупцем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору.
Продавець зобов'язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними Додатками до цього договору. (п.5.1. договору)
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі, - до повного виконання взаємних зобов'язань сторонами (пункт 11.1. договору).
Так додатками до договору №1 та №2 (а.с. 17-18) сторони узгодили найменування, номенклатуру, кількість, якість, вартість, термін поставки товару.
Умовами додатку № 1 до договору сторони узгодили, що загальна вартість товару становить 13 379 028, 96 грн.
Термін поставки: протягом 90 - 150 календарних днів (відповідно до таблиці) з моменту 25% передоплати. (п.5 додатку №1)
Умови оплати: 25% - попередня оплата; 75% - по факту поставки партії товару протягом 30 календарних днів. (п.6 додатку №1)
Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату 25% від загальною вартості товару, а саме 3 344 757, 23 грн за платіжними інструкціями (а.с. 8-10):
- №1012-УГБ22 від 12.12.2022 (сума 1 056 009, 01 грн);
- №18417УГ23 від 18.04.2023 (сума 147 620, 50 грн);
- №25566УГ23 від 25.05.2023 (сума 191 659, 95 грн);
- №29761УГ23 від 13.06.2023 (сума 147 620, 50 грн);
- №33010УГ23 від 29.06.2023 (сума 147 620, 50 грн);
- №37929УГ23 від 20.07.2023 (сума 1 082 517, 15 грн);
- №3783УГ23 від 20.07.2023 (сума 147 620, 50 грн);
- №43198УГ23 від 10.08.2023 (сума 713 785, 14 грн, з яких 424 089, 12 грн у якості попередньої оплати).
Таким чином, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний був поставити товар, строк якого визначений в 90 календарних днів з моменту попередньої оплати до 06.11.2023, строк якого визначений 120 календарних днів до 06.12.2023, а строк якого визначений 150 календарних днів до 08.01.2024.
Згідно підпункту 2.1.1. пункту 2.1. договору, продавець зобов'язаний забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим договором.
Згідно пункту 5.3. договору, датою поставки товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено Додатками до договору та/або Додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.
Проте, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором, оскільки поставку частини товару здійснив із порушення строків, передбачених договором №09/03/1081-МТР від 19.09.2022, а саме:
- Установка фільтрів масла 610-6211-2 (строк поставки - 120 календарних днів) у кількості 1 шт. на суму 111 522, 00 грн фактично поставлено позивачу 29.12.2023 за видатковою накладною №П-11 від 27.12.2023. Порушення строку виконання зобов'язання складає 22 днів; (а.с. 24)
- Поршень силового циліндра 400-2102-3 збільшеного розміру 355, 00 (строк поставки - 150 календарних днів) у кількості 25 шт. на суму 507 449, 70 грн фактично поставлено позивачу 09.02.2024 за видатковою накладною №П-014 від 08.02.2024. Порушення строку виконання зобов'язання складає 34 днів; (а.с. 19 зворот)
- Поршень силового циліндра Ф355мм 400-21022 (строк поставки - 150 календарних днів) в кількості 9 шт. на суму 182 681, 89 грн фактично поставлено позивачу 22.02.2024 за видатковою накладною №-015 від 21.02.2024. Порушення строку виконання зобов'язання складає 47 дні. (а.с. 21 зворот)
Крім того, поршень силового циліндра Ф355мм 400-21022 (строк поставки - 150 календарних днів) в кількості 101 шт. на суму 2 050 096, 79 грн не поставлений відповідачем. Порушення строку виконання зобов'язання складає понад 300 днів.
Умовами пунктів 6.1 та 6.7 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим договором. За порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачання товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п.5.12., п.5.13. договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості не поставленого товару.
Позивач завернувся з позовними вимогами посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору №09/03/1081-МТР від 19.09.2022 в частині своєчасної поставки товару, а тому відповідачу нараховано штраф 5% від суми непоставленого товару у розмірі 5 576, 10 грн та за прострочення поставки товару понад 30 днів штраф у розмірі 10% від суми непоставленого товару у розмірі 274 022, 84 грн. В загальному розмірі позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 279 598, 94 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки позивач не сплатив 25% попередньої оплати, а сплатив лише 7,9%, у зв'язку з чим у відповідача не виник обов'язок здійснювати поставку товару в строк обумовлений договором. Відповідач з власної ініціативи розпочав здійснювати поставку товару та станом на 21.03.2024 поставив товар позивачу на суму 11 328 932, 16 грн. Прийшов до висновку про те, що саме позивач не виконав умови договору щодо здійснення авансового платежу в повному розмірі, а відтак, не настали строки поставки, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заявленого штрафу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 стаття 662 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1, 2 частини 1 статті 664 ЦК України, визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (частина 1 стаття 693 Цивільного кодексу України).
Як вже зазначалось вище, 19.09.2022 між сторонами укладено договір купівлі-продажу за умови якого, відповідач зобов'язується передати продукцію (товар) у власність позивача, а позивач прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.
Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару, згідно пункту 1.2. договору №09/03/1081-МТР від 19.09.2022 сторони узгодили в додатках №1 та №2, які є невід'ємною частиною договору.
В пункті 3.1. договору №09/03/1081-МТР від 19.09.2022 міститься застереження, що ціна товару вказується в додатках до договору та те, що загальна вартість за договором складається із сукупної вартості товару згідно з додатками.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що оплата вартості товару здійснюється на умовах, визначених додатками, після отримання покупцем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору. В свою чергу продавець зобов'язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору (п. 5.1. договору).
Таким чином, згідно додатку №1, загальна вартість товару становить 13 379 028, 96 грн, пунктом 6 сторони узгодили умови оплати, а саме: (1) 25% - попередня оплата; 75% - по факту поставки партії товару протягом 30 календарних днів.
Пунктом 5 додатку №1 сторони погодили строк та умови поставки товару, а саме: поставка товару здійснюється протягом 90 - 150 календарних днів (відповідно до таблиці) з моменту 25% передоплати.
Отже судом першої інстанції вірно було встановлено, що оскільки загальна сума обумовленого товару становить 13 379 028, 96 грн, позивач в такому разі зобов'язаний був здійснити авансовий (попередню оплату) платіж на користь відповідача на загальну суму 3 344 757, 23 грн, що становить 25% від загальної суми товару.
Як зазначає апелянт в позовній заяві, а також і в апеляційній скарзі, позивач виконав свої зобов'язання по попередній оплаті належним чином та перерахував відповідачу 25% від загальної суми обумовленого в додатку №1 до договору товару, що підтверджується платіжними інструкціями:
(1) №1012-УГБ22 від 12.12.2022 (сума 1 056 009, 01 грн) з призначенням платежу «аванс 25% ч.1, за запчастини до ГМК» (а.с. 8 зворот);
(2) №18417УГ23 від 18.04.2023 (сума 147 620, 50 грн) з призначенням платежу «оплата, частково за запчастини до ГМК» (а.с. 8 зворот);
(3) №25566УГ23 від 25.05.2023 (сума 191 659, 95 грн) з призначенням платежу «оплата за запчастини до ГМК» (а.с. 9);
(4) №29761УГ23 від 13.06.2023 (сума 147 620, 50 грн) з призначенням платежу «оплата, частково за запчастини до ГМК» (а.с. 9);
(5) №33010УГ23 від 29.06.2023 (сума 147 620, 50 грн) з призначенням платежу «оплата, частково за запчастини до ГМК» (а.с. 9 зворот);
(6) №37929УГ23 від 20.07.2023 (сума 1 082 517, 15 грн) з призначенням платежу «оплата за запчастини до ГМК» (а.с. 10);
(7) №3783УГ23 від 20.07.2023 (сума 147 620, 50 грн) з призначенням платежу «оплата, частково за запчастини до ГМК» (а.с. 9 зворот);
(8) №43198УГ23 від 10.08.2023 (сума 713 785, 14 грн) з призначенням платежу «оплата за запчастини до ГМК» (а.с. 10).
Таким чином, на підставі п.5 додатку №1 у відповідач виник обов'язок здійснити поставку товару строк якого визначений в 90 календарних днів з моменту попередньої оплати до 06.11.2023, строк якого визначений 120 календарних днів до 06.12.2023, а строк якого визначений 150 календарних днів до 08.01.2024.
Також, доводи позивача, що відповідач неналежним чином виконав власні зобов'язання в частині своєчасної поставки товару, апелянт підтверджує видатковими накладними:
- за видатковою накладною П-11 від 27.12.2023 відповідач поставив позивачу товар “установка фільтрів масла 610-6211-2» в кількості 1 шт. на суму 111 522, 00 грн, строк поставки якого становить 120 календарних днів з моменту 25% передоплати - 29.12.2023. Тобто, товар поставлений з простроченням на 22 дні; (а.с. 24)
- за видатковою накладною №П-014 від 08.02.2024 відповідач поставив позивачу товар “поршень силового циліндра 400-2102-3 збільшеного розміру 355, 00» у кількості 25 шт. на суму 507 449, 70 грн, строк поставки якого становить 150 календарних днів з моменту 25% передоплати - 09.02.2024. Тобто, товар поставлений з простроченням на 34 дні; (а.с. 19 зворот)
- за видатковою накладною №-015 від 21.02.2024 відповідач поставив позивачу товар “поршень силового циліндра Ф355мм 400-21022» в кількості 9 шт. на суму 182 681, 89 грн, строк поставки якого становить 150 календарних днів з моменту 25% передоплати - 22.02.2024. Тобто, товар поставлений з простроченням на 47 дні. (а.с. 21 зворот)
В свою чергу, товар “поршень силового циліндра Ф355мм 400-21022» в кількості 101 шт. на суму 2 050 096, 79 грн, строк поставки якого становить 150 календарних днів з моменту 25% передоплати, відповідачем взагалі не поставлений.
За умовами п.5.3. договору, датою поставки товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.
Пунктом 6.7 договору, сторони погодили, що за порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачання товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п.5.12., п.5.13. договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5%, а вразі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості не поставленого товару.
Враховуючи зазначене, апелянт за прострочення вчасної поставки товару нарахував відповідачу штраф у загальному розмірі 279 598, 94 грн.
Аналізуючи обставини справи та надані докази, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з тим, що позивач не виконав належним чином власних зобов'язань щодо здійснення попередньої оплати у розмірі 25% від вартості узгодженого товару в повному розмірі, у відповідача не виник обов'язок здійснити поставку обумовленого товару у строк передбачений пунктом 5 додатку №1.
Як вже зазначалось, позивач здійснив авансовий платіж у розмірі 1 056 009, 01 грн за платіжною інструкцією №1012-УГБ22 від 12.12.2022 (в призначені платежу зазначено: “Аванс 25%, ч.1…»), що в свою чергу становить 7,9% попередньої оплати від загальної ціни товару (а.с. 8 зворот), в інших платіжних інструкціях на які посилається позивач не міститься інформація щодо авансового платежу, а зазначено оплата за запчастини.
Окрім того, в матеріалах справи міститься лист вих. №01/01/09/03-12-02/01/1 від 06.04.2023 від позивача в особі в.о. директора Юрія Ткачука, в якому останнім запропоновано відповідачу, зокрема по договору №09/03/1081-МТР від 19.09.2022 здійснити реструктуризацію наявного на той час боргу у розмірі 885 723, 02 грн, шляхом погашення боргу протягом квітня-вересня 2023 року рівними частинами по 147 620, 50 грн. (а.с. 75)
Відповідач погодившись із запропонованою позивачем реструктуризацію боргу, надав до матеріалів справи таблиці, з яких вбачається, що платежі здійснені позивачем за платіжними інструкціями №25566УГ23 від 25.05.2023, №37929УГ23 від 20.07.2023, №43198УГ23 від 10.08.2023 стосуються оплати вже поставленого товару по позиціям 3, 6, 8 таблиці, яка відображена в додатку №1 до договору та не є предметом розгляду по даній справі. (а.с. 77-81)
Стосовно доводів апелянта, що в призначеннях платежів платіжних інструкцій не конкретизовано за які товари здійснювалась оплата, а договір не містить застережень щодо черговості зарахування коштів, тому на думку позивача кошти, які сплачувались в першу чергу сплачувалися на виконання зобов'язання щодо попередньої оплати, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою правління Національного банку Україні від 21.01.2004 №22, та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, за якими отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу.
Аналогічний порядок встановлено і в Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 (пункти 8, 9, 10, 12, 41).
Як вже зазначалось, умовами договору зобов'язання відповідача по поставці товару у строк передбачений договором виникає за умови здійснення позивачем авансового платежу у розмірі 25% від загальної суми узгодженого в додатку №1 товару (13 379 028, 96 грн), а отже 3 344 757, 23 грн, в свою чергу в платіжній інструкції, на яку посилається позивач, №1012-УГБ22 від 12.12.2022 з призначенням платежу «авансу 25% ч.1» сплачена сума 1 056 009, 01 грн, що становить 7,9%. В інших платіжних інструкціях, в призначеннях платежів вказано: “оплата за запчастини»; “оплата частково за запчастини».
Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи наявна лише одна платіжна інструкція, яка підтверджує, що позивач здійснив часткову попередню оплату, яка не становить 25% від обумовленої суми товару (не весь обсяг товару за договором).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 стаття 526 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 стаття 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (абзац 2 частина 1 стаття 693 Цивільного кодексу України).
Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (частина 1-4 стаття 538 Цивільного кодексу України).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки апелянт належним чином не виконав власного зобов'язання по здійсненню авансового платежу (попередньої оплати) в повному обсязі (25%) та здійснив один частковий авансовий платіж (7,9%), а тому у відповідача в свою чергу не виникло зобов'язання по поставці товару в строк, узгоджений умовами договору та додатків, відтак, вимоги апеляційної скарги щодо нарахування штрафу є безпідставними та необґрунтованими задоволенню не підлягають.
Крім того, звертаючись з апеляційною скаргою позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати в повному обсязі, в свою чергу не наводить в скарзі доводів незгоди з рішенням суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Так, колегія суддів дослідивши рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що була задоволена частково в розмірі 10 000, 00 грн, вважає зазначену суму витрат доведеною, обґрунтованою та співмірною із складністю справи та ціною позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/1972/25, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Укрнафта» на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/1972/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/1972/25 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на позивача (апелянта).
Матеріали справи №910/1972/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.07.2025
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук