Справа № 368/1776/24 Головуючий у І інстанції Кириченко В.І.
Провадження №22-ц/824/13065/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
03 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Із матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав 12 червня 2025 року, тобто із пропуском строків, встановлених процесуальних законом
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 2 статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником в апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на поважну причину пропуску строку посилається на те, що він оскаржуване рішення отримав 11 травня 2025 року, крім того зазначає, що він не був повідомлений про розгляд даної справи належним чином, судових повісток та кореспонденції від суду не отримував. Також як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду вказує на воєнний стан, складну безпекову ситуацію, що обмежила можливість відповідача звернутися до суду, оскільки ОСОБА_1 немає можливості отримати правничу допомогу та підготувати апеляційну скаргу самостійно.
Судова колегія вважає, що наведені підстави неможливо визнати поважними і достатніми для поновлення пропущеного процесуального строку з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт оскаржуване рішення отримав 10 травня 2025 року про, що свідчить зворотне повідомлення(том 1 а.с.99).
Враховуючи тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 354 ЦПК України, останнім днем на подачу апеляційної скарги є 10 червня 2025 року.
Стосовно того, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи, апеляційний суд зазначає наступне. В матеріалах справи міститься зворотне повідомлення з якого вбачається, що апелянт був повідомлений про судове засідання, яке було призначене на 17 квітня 2025 року, дану повістку відповідачем було отримано 27 березня 2025 року(том 1 а.с.87).
Посилання скаржника на воєнний стан, складну безпекову ситуацію не можуть бути визнані судом поважними.
Дійсно Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та який продовжує діяти.
Разом з тим, після запровадження воєнного стану на території України діяльність судів не зупинялася. Лише на окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ. Київський апеляційний суд працює у штатному режимі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Таким чином, скаржнику необхідно надати суду апеляційної інстанції клопотання , в якому вказати належні підстави, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження.
Крім того, апеляційна скаргане відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, так як вона не оплачена судовим збором.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум у 2024 році становить 3028,00 грн., оскільки позивачем заявлено одну майнову вимогу, то сума судового збору, яка підлягала сплаті в суді першої інстанції становила 3028,00 грн.
При подачі апеляційної скарги на рішення суду сума судового збору становитиме 4 542,00 грн.(3028,00*150%).
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101, судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
«* ; код ознаки судового збору (101);код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір за а/с П.І.Б., Київський апеляційний суд».
Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналах.
Таким чином, за правилами ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 вказаного Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: надання суду апеляційної інстанції належних доказів, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, сплати судового збору у розмірі надання суду апеляційної інстанції належних доказів, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, сплати судового збору у розмірі 4542,00 грн.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 квітня 2025 року - залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Таргоній