справа № 210/2026/22 головуючий у суді І інстанції Матійчук Г.О.
провадження № 22-ц/824/3358/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
24 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» поданою представницею - адвокаткою Голосною Аліною Володимирівною на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування,-
У липні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ТДВ СК «Альфа Гарант», у якому просив:
стягнути із відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 22 468, 40 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 26 грудня 2021 року о 10:50 год, керуючи автомобілем марки DACIA LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві власності, перебував у лівій крайній смузі (приблизно біля буд. 5В по проспекту Миру, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), для здійснення розвороту по зустрічній смузі рухався автомобіль марки CHEVROLE AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , автомобіль під керуванням якого при здійсненні гальмування занесло і даний автомобіль виїхав на зустрічну полосу, де перебував автомобіль ОСОБА_1 , в зв'язку із чим сталося зіткнення, внаслідок чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.
Вказує, що так як ані позивач, ані третя особа не отримала тілесних ушкоджень, та враховуючи позицію третьої особи, яка не заперечувала своєї вини у тому, що сталася дорожньо-транспортна пригода, позивач разом із третьою стороною склали європротокол.
Згідно страхового полісу АТ 1597813, дія якого встановлена на період з 02 листопада 2021 року по 01 листопада 2022 року автомобіль марки CHEVROLE AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_3 є забезпеченим транспортним засобом, страхова компанія - ТДВ «Альфа-Гарант».
19 січня 2022 року позивач письмово повідомив відповідача про дорожньо-транспортну пригоду в якості потерпілого та надав всі необхідні та запитувані відповідачем документи.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви відповідач здійснив страхове відшкодування у розмірі - 14 169,78 грн.
Зазначає, що враховуючи пошкодження, яких зазнав автомобіль позивача та знаючи практику страхових компаній щодо заниження сум страхового відшкодування, позивач звернувся до судового експерта Рейнюка О.В., який здійснив експертне транспортно-товарознавче дослідження та надав відповідний висновок №42/22, у відповідності до якого сума матеріального збитку, що зазнав потерпілий становить - 36 638, 18 грн.
11 травня 2022 року представницею позивача було направлено до відповідача претензію, у відповідності до якої надала відповідачу копію Висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження №42/22 по визначенню матеріального збитку, що було проведено судовим експертом Рейнюком О. В. для вивчення та розгляду, просила надати Звіт про визначення вартості матеріального збитку у розмірі - 14 169, 78 грн, а також просила здійснити доплату суми страхового відшкодування в межах страхової суми у розмірі 22 468, 40 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок власника пошкодженого майна. Вказана претензія була отримана 24 травня 2022 року.
Вважає, що сума у розмірі 22 468, 40 грн є різницею між встановленим матеріальним збитком та сумою, що була йому виплачена відповідачем, не є різницею між фактичних розміром шкоди та страховою виплатою, що стягується із винної особи, а є розміром недоплаченого страхового відшкодування та підлягає стягненню із страховика в межах ліміту його відповідальності, що стало підставою для звернення до суду із позовом.
24 липня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що позивачем жодним чином не доведено причинно-наслідкового зв'язку між зафіксованою на його замовлення у акті огляду від 26 лютого 2022 року кількістю пошкоджень та дорожньо-транспортною пригодою, оскільки Акт огляду був проведений більш ніж 1 рік після ДТП. Натомість, протокол огляду ТЗ від 21 січня 2022 року, який було складено за участю представника страхової компанії підписано позивачем без жодних правок і зауважень. Очевидною є причина того, чому позивачем не було запрошено представника страховика на повторний огляд автомобіля, який проводився 26 лютого 2022 року, яка полягає у намаганні штучно збільшити вартість ремонту автомобіля, додаючи до неї вартість ремонту складових частин, які або взагалі не було пошкоджено, або пошкодження яких не відносять до пригоди. За відсутності на огляді представника страхової компанії, позивача та інших осіб в його інтересах жодним чином не було обмежено у можливості здійснювати такого роду маніпуляції. З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не було запрошено представника страхової компанії на повторний огляд пошкодженого автомобіля (порушено вимоги Методики та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), при тому, що в ході повторного огляду зафіксовано пошкоджень майже у двічі більше тих, які зафіксовані в ході першочергового огляду, за наявності протоколу огляду від 21 лютого 2022 року, який проводився за участю представника страхової компанії та з результатами якого позивач повністю погодився (шляхом проставляння особистого підпису), вважає акт огляду від 06 лютого 2023 року недостовірним та недопустимим доказом по справі, а розмір страхового відшкодування повинен бути визначений саме на основі протоколу огляду від 21 лютого 2022 року, складеного за участю представника страховика. Відповідно недопустимість акту огляду від 26 лютого 2022 року робить недопустимим і Звіт про оцінку КТЗ №42/22 від 28 лютого 2022 року, який виконано на основі даних, вказаних у цьому акті.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Альфа-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з ТОВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 22 468,40 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 3 000,00 грн, судовий збір у розмірі 992, 40 грн..
Не погодившись із таким рішенням суду, представниця Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант» - адвокатка Голосна Аліна Володимирівна 16 жовтня 2024 року засобами поштового зв'язку подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Зазначила, що 19 січня 2022 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримало від позивача повідомлення про ДТП. На виконання вимог ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТДВ СК «Альфа-Гарант» було направлено свого представника для проведення огляду пошкодженого транспортного засобу «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якого складено відповідний протокол огляду від 22 січня 2022 року з вичерпним переліком пошкоджених деталей та необхідних ремонтних операцій для відновлення даного КТЗ. При цьому будь-яких зауважень до проведеного огляду пошкодженого автомобіля позивач не пред'являв та своїм підписом в акті огляду транспортного засобу підтвердив правильність проведеного огляду і належну фіксацію його результатів, які лягали в основу зазначеного автотоварознавчого дослідження та розрахунку страхового відшкодування.
Оскільки страховик провів огляд транспортного засобу у строки передбачені законом, у позивача відсутні підстави для розрахунку страхового відшкодування по звіту, зробленому на його замовлення. І тим більше відсутні підстави для відшкодування витрат за проведення оцінки майна, зробленої на замовлення позивача.
На основі зазначеного протоколу та інших матеріалів огляду автомобіля позивача, було складено висновок про вартість матеріального збитку №78-D/12/55 від 28 червня 2023 року, відповідно до результатів якого було встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ транспортного засобу «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить: 28 253,80 грн, тоді як вартість відновлювального ремонту з урахування зносу без урахування ПДВ даного автомобіля визначена у розмірі: 16 769,78 грн.
Окрім того, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) №AT1597813, передбачає франшизу у розмірі: 2 600,00 грн.
З урахуванням наведеного, розмір страхового відшкодування належного позивачу було визначено страховиком наступним чином: 16 769,78 грн. - 2 600,00 грн. = 14 169,78 грн.
ТДВ СК «Альфа-Гарант» було складено страховий акт разом із розрахунком страхового відшкодування до нього та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 14 169,78 грн.
Жодних заперечень чи незгоди з розміром стразового відшкодування страховик від позивача не отримував.
Окрім того, позивач натомість не наводить жодних порушень, які були допущені з боку відповідача. Більше того, нормами спеціального закону не передбачено обов'язку страховика проводити виплати на підставі звітів, складених на замовлення потерпілої особи.
Отримані за результатами оцінки Звіти, на які позивач посилається як на доказ розміру нанесеного йому збитку, не можуть бути прийнято до уваги як належні, оскільки обов'язок встановлення розміру та характеру збитків, завданих пошкодженому транспортному засобу, покладено саме на страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного ТЗ, а не на будь-яку іншу установу, організацію чи фізичну особу-підприємця, окрім того зазначені звіти виготовлено за власної ініціативи позивача. Натомість матеріалами справи підтверджено, що огляд транспортного засобу позивача було здійснено представником ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ».
Позивач своїм правом на подання клопотання про проведення судової експертизи не скористався, а тому не надав належних та допустимих доказів, що Звіт складений страховиком не може братися до уваги.
Висновок місцевого суду про те, що саме відповідач не спростував висновок позивача та не заявив клопотання на проведення судової експертизи не витримують жодної критики, оскільки саме на позивача покладається обов'язок спростувати розрахунки страховика, а висновок суду суперечить вимогам спеціального закону та судовій практиці.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» поданою представницею - адвокаткою Голосною Аліною Володимирівною на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.
17 січня 2025 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Івасик Т.Р. подала відзив, у якому заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представниця ОСОБА_1 - адвокатка Івасик Тетяна Романівна заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві.
У судове засідання представник апелянта та третя особа не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції ( т.2 а.с.43, 44, 46), заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши думку учасниці справи, яка прибула в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду 26 грудня 2021 року о 10:50 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки DACIA LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував у лівій крайній смузі (приблизно біля буд. 5В по проспекту Миру, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), для здійснення розвороту по зустрічній смузі рухався автомобіль марки CHEVROLE AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , автомобіль під керуванням якого при здійсненні гальмування занесло і даний автомобіль виїхав на зустрічну полосу, де перебував автомобіль ОСОБА_1 , у зв'язку із чим сталося зіткнення, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Автомобіль марки DACIA LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Згідно страхового полісу АТ 1597813, дія якого встановлена на період з 02 листопада 2021 року по 01 листопада 2022 року, автомобіль марки CHEVROLE AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_3 є забезпеченим транспортним засобом, страхова компанія - ТДВ СК «Альфа-Гарант».
19 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся ТДВ «Альфа-Гарант» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
ТДВ СК «Альфа-Гарант» за результатами розгляду вищезазначеної заяви здійснило страхове відшкодування у розмірі - 14 169, 78 грн.
Не погоджуючись з виплаченим страховим відшкодуванням ОСОБА_1 звернувся до судового експерта Рейнюка О.В., який здійснив експертне транспортно-товарознавче дослідження та надав відповідний висновок №42/22, у відповідності до якого сума матеріального збитку, що зазнав власник автомобіля марки DACIA LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить - 36 638, 18 грн.
11 травня 2022 року представницею ОСОБА_1 - адвокаткою Івасик Т.Р. направлено ТДВ «Альфа-Гарант» претензію, надано копію Висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження №42/22 по визначенню матеріального збитку, що було проведено судовим експертом Рейнюк О.В. для вивчення та розгляду, просила надати Звіт про визначення вартості матеріального збитку у розмірі - 14 169,78 грн, а також просила здійснити доплату суми страхового відшкодування в межах страхової суми у розмірі 22 468,40 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок власника пошкодженого майна. Вказана претензія відповідачем отримана 24 травня 2022 року.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд першої інстанції вважав наданий позивачем висновок належним доказом у справі, який відповідачем не спростовано. Суд встановив доведеною вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, який не перевищує встановлений ліміт страхування у 50 000, 00 грн. Оскільки ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило страхове відшкодування у розмірі 14 169,78 грн, то сума недоплаченого страхового відшкодування, яка підлягає стягненню із страховика в межах ліміту його відповідальності становить 22 468,40 грн.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З вересня 2011 року в Україні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування». Цим Законом було запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП з незначними наслідками шляхом складання повідомлення про ДТП (Європротоколу) та інші новації, спрямовані на приведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників, у відповідність до міжнародних стандартів страхування та врегулювання збитків.
Так, на виконання даного закону Інструкцією щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженою Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 11 серпня 2011 року №274/2011, було визначено порядок заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).
Згідно пункту 5 вказаної Інструкції у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення. У такому разі водії транспортних засобів після складення Повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.
Таким чином, вищевказаною Інструкцією не передбачено обмеження щодо розміру завданої учаснику ДТП шкоди, як умову щодо можливості складання європротоколу.
Якщо пригода сталася без потерпілих, тобто, механічні ушкодження отримали виключно автівки, то в такому випадку можна оформити ДТП без участі поліції.
Однак, вимогами до можливості складання на місці саме європротоколу, є наступні чинники: відсутність травмованих серед людей; наявність в обох водіїв не більше 2-х транспортних засобів чинного поліса страхування; відсутність ознак алкогольного сп'яніння в обох водіїв; досягнення згоди водіями щодо того, хто винний в даній події. У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов'язковим.
Системне тлумачення положень пункту 33.2 статті 33 Закону та пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дає підстави для висновку, що скласти спільне повідомлення про ДТП, за наявності умов, визначених пунктом 33.2 Закону, можуть лише водії транспортних засобів, які є забезпеченими в розумінні пункту 1.7 статі 1 Закону, тобто кожен із яких має поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Підстав для іншого тлумачення указані норми не дають.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №204/3413/16-ц, від 21 листопада 2018 року №336/851/17, від 20 лютого 2019 року №490/6534/15-ц.
Станом на 26 грудня 2021 року цивільно-правова відповідальність учасників дорожньо-транспортної пригоди була застрахована DACIA LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АР 506798 АТ «СК «Інго», а CHEVROLE AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АТ 1597813 ТДВ «Альфа-Гарант».
В підписаному 26 грудня 2021 року обома сторонами пригоди європротоколі узгоджені її обставини та зазначено, що ОСОБА_2 визнає свою вину.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Пунктом першим частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
У випадку укладення між страховою організацією та юридичними або фізичними особами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором, є страховик (страхова організація).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Згідно з п. 36-1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також згоди водії цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складання зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Саме норма 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальною для регулювання правовідносин, які виникли між учасниками ДТП (винною особою і потерпілим, а також їх страховиками) - у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України.
Ліміт відповідальності страхової компанії при умові складання європротоколу до 01 липня 2022 року становив суму 50 000,00 грн, з 01 липня 2022 року 80 000,00 грн, зміни встановлені постановою Правління Національного банку від 30 травня 2022 року №108 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
19 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «Альфа-Гарант» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а 22 січня 2022 року за його участю ТДВ «Альфа-Гарант» склало Протокол огляду транспортного засобу.
23 лютого 2022 року ТДВ «Альфа-Гарант» здійснило страхове відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 14 169, 78 грн на підставі загального страхового акту №ЦВ/22/0148.
Після виплати страхового відшкодування, на замовлення СК «Альфа-Гарант» 28 червня 2023 року складено звіт №78-D/12/55, яким визначено вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю DACIA LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 18 348,94 грн, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (без ПДВ) - 16 769,78 грн.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Дійсно, апелянт у визначені ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» провів огляд транспортного засобу, однак розмір страхового відшкодування виплатив до того як провів оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля.
Крім того, посилаючись в апеляційній скарзі на складення страхового акту та розрахунку до нього, апелянт не зазначає про узгодження ним розміру страхового відшкодування з ОСОБА_1 , що створює сумнів у можливості останнього оскаржити визначений розмір страхового відшкодування.
Більш того, ані суду першої інстанції ані апеляційному суду страховик не надав копію страхового акту №ЦВ/22/0148 зі змісту якого можливо було б встановити чи дійсно ОСОБА_1 був обізнаний з розміром страхового відшкодування, чи погодився він на обмеження страхового відшкодування саме сумою 14 169,78 грн.
За таких обставин, оскільки заявлена сума матеріального збитку не перевищує встановлений ліміт відповідальності страхової компанії у 50 000, 00 грн, місцевий суд правомірно стягнув з ТДВ «Альфа-Гарант» суму недоплаченого страхового відшкодування в межах ліміту його відповідальності у розмірі 22 468, 40 грн.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому рішення суду відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» подану представницею - адвокаткою Голосною Аліною Володимирівною - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02 липня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова