Справа № 755/20449/24 Головуючий у І інстанції Галаган В.І.
Провадження №22-ц/824/9058/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
18 червня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі керівника Романенка Михайла Едуардовича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «ОТП Банк» про стягнення заборгованості,
У листопаді 2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до Дніпровського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року позовну заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «ОТП Банк», про стягнення заборгованості повернуто позивачу, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду від 22 листопада 2024 року щодо надання суду належних доказів сплати позивачем судового збору саме за позовом до ОСОБА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року скасовано та справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 27 січня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «ОТП Банк» про стягнення заборгованості. Розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Встановлено строк для подачі письмових заяв по суті позову до 24 лютого 2025 року.
27 січня 2025 року Дніпровський районний суд м. Києва залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», встановивши строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі керівника Романенка Михайла Едуардовича, звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, не з'ясування всіх обставин справи з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скаржник зазначає, що 30.01.2025 року представником позивача Романенком М.Е. подано заяву про усунення недоліків (вх. №5669 від 30.01.2025), в якій зазначено про дотримання позивачем норм закону при оформленні платіжного документу при звернення з позовом до суду, посилаючись на формалізований підхід суду.
Звертає увагу на те, що законодавством не передбачено вимоги до платника судового збору про зазначення у графі платіжного документа «призначення платежу» всіх учасників справи та суті позовних вимог, в тому числі відповідача або всіх відповідачів.
З доданої до позовної заяви квитанції про сплату №5329-4678-9288-2852 від 18 листопада 2024 року на суму 2 422,40 грн вбачається, що сплата ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судового збору здійснювалась за допомогою сервісу оплати GOVPAY24, що згідно п. 11 Інструкції користувача Електронного кабінету ЕСІТС передбачає автоматичне формування квитанції про сплату судового збору із зазначенням платіжних реквізитів, призначення платежу, та долучення файлу-квитанції до позовної заяви.
В графі квитанції про сплату «Призначення» зазначено «101 42649746» Судовий збір, за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», Дніпровський районний суд м. Києва».
Тобто, в призначенні платежу зазначено, за що саме ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» сплачено судовий збір.
В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що додана до позовної заяви квитанція про сплату №5329-4678-9288-2852 від 18 листопада 2024 року була використана при поданні інших позовних заяв.
Таким чином, на думку скаржника, у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про те, що додана до позовної заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» квитанція про сплату №5329-4678-9288-2852 від 18 листопада 2024 року не є належним доказом оплати судового збору за подання ним позовної заяви до ОСОБА_1 .
Відзив на апеляційну скаргу, в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до Київського апеляційного суду не надходив.
В судове засідання сторони, їх представники, не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог процесуального законодавства, що у відповідності до вимог частини другої статті 372 ЦПК не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що залишаючи без руху позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», суд першої інстанції в ухвалі від 27 січня 2025 року виходив із того, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, оскільки долучена до матеріалів позовної платіжна інструкція № 5329-4678-9288-2852 від 18.11.2024 року не містить відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір, тому вказана квитанція не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору саме за позовом до ОСОБА_1 .
Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Романенко М.Е. в поданій 30.01.2025 року заяві про виконання ухвали суду, звернув увагу суду першої інстанції на те, що наведені судом підстави для залишення без руху уже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, який постановою від 14 січня 2025 року скасував ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Проте, всупереч висновкам постанови суду апеляційної інстанції, яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання, суд першої інстанції повторно залишив позовну заяву без руху з тих самих підстав.
Заявник також зазначав, що квитанція про сплату №5329-4678-9288-2852 від 18 листопада 2024 року є належним доказом оплати судового збору за подання ним позовної заяви, ідентифікуючими даними квитанції є її унікальний номер, назва платника, така квитанція існує в єдиному примірнику і не фігурує в жодній іншій справі, що суд першої інстанції може додаткового перевірити за унікальним номером квитанції, датою і часом оплати.
Повертаючи позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 24 лютого 2025 року відхилив доводи заявника та виходив з того, що долучена до матеріалів позовної заяви квитанція № 5329-4678-9288-2852 від 18 листопада 2024 року не містить відомостей, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір, тому вказана квитанція не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору за позовом до ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
З матеріалів даної справи вбачається, що постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року скасовано та справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 25 листопада 2024 року про повернення позовної заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», Київський апеляційний суд навів наступні висновки: «З доданої до позовної заяви квитанції про сплату № 5329-4678-9288-2852 від 18 листопада 2024 року на суму 2422,40 грн вбачається, що сплата ТОВ «ДіджиФінанс» судового збору здійснювалася за допомогою сервісу оплати GOVPAY24.
В графі квитанції про сплату «Призначення» зазначено «101 42649746; Судовий збір, за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС", Дніпровський районний суд міста Києва». Тобто, в призначенні платежу зазначено, за що саме ТОВ «ДіджиФінанс» сплатив судовий збір.
Чинним законодавством не передбачено вимоги до платника судового збору про зазначення у графі платіжного документа «призначення платежу» всіх учасників справи та суті позовних вимог, в тому числі відповідача або всіх відповідачів.
Як вбачається з матеріалів справи, подання позову, формування додатків та оплата ТОВ «Діджи Фінанс» судового збору здійснювалася через систему «Електронний суд» за допомогою сервісу оплати GOVPAY24, що згідно п. 11 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС передбачає автоматичне формування квитанції про сплату судовогозбору із зазначенням платіжних реквізитів, призначення платежу, та долучення файлу-квитанції до позовної заяви.
У матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що додана до позовної заяви квитанція про сплату № 5329-4678-9288-2852 від 18 листопада 2024 року була використана при поданні інших позовних заяв.
Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про те, що додана до позовної заяви ТОВ «ДіджиФінанс» квитанція про сплату № 5329-4678-9288-2852 від 18 листопада 2024 року не є належним доказом оплати судового збору за подання ним позовної заяви до ОСОБА_1 »
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Висновки апеляційного суду, викладені в його рішенні, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи, якщо справа повертається на новий розгляд до суду першої інстанції. Це випливає з принципу верховенства права та чіткого розмежування повноважень між судами різних інстанцій.
В порушення вимог процесуального законодавства, суд першої інстанції не врахував висновки апеляційного суду, зроблені у даній справі, у зв'язку із чим необґрунтовано повернув позивачу позовну заяву з підстав, які апеляційним судом були визнані помилковими.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу суду такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі керівника Романенка Михайла Едуардовича задовольнити.
УхвалуДніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року скасувати та направити справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «ОТП Банк» про стягнення заборгованості до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 02 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар