Справа № 757/19625/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3830/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
10 червня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та змінено раніше застосований запобіжний захід щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.06.2025 року, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційні скарги, в яких просила скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року якою задоволено клопотання слідчого щодо зміни запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.06.2025 р., без визначення розміру застави, та застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обґрунтовуючи доводи апеляційних скарг, захисник посилається на те, що вказана ухвала винесена з порушеннями норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
На думку апелянта, для досягнення мети запобіжного заходу та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 немає необхідності у застосуванні такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки передбачену КПК України мету запобіжного заходу можна досягти, застосувавши будь-який більш м'який запобіжний захід.
Захисник зазначає, що до клопотання органом досудового розслідування додані матеріали кримінального провадження, які начебто обґрунтовують зміну запобіжного заходу, проте серед них немає переконливих доказів, які давали б підстави вважати, що запобігти вказаним у клопотанні ризикам неспроможний жоден з інших запобіжних заходів.
Апелянт вважає, що матеріали, які додані стороною обвинувачення до клопотання, дають підстави для відмови в зміні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник вказує, що в обґрунтуванні клопотання прокурор посилається на те, що під час досудового розслідування кримінального провадження виникли підстави для повідомлення підозрюваного ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої йому підозри, а тому 25.04.2025 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України, за найтяжчий з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, за змістом якої йому інкриміновано незаконне видобування кам'яного вугілля, що спричинило тяжкі наслідки - завдало матеріальних збитків державі на загальну суму 5 113 853 109 гривень.
Однак, на думку захисника, з доданих до клопотання матеріалів не вбачається обґрунтованості підозри.
Так, при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 не враховано того факту, що дії, які ставляться у вину ОСОБА_7 , насправді є легітимною підприємницькою та господарською діяльністю, яка здійснюється в правовому полі України, а спірні правовідносини, які виникають при цьому, вирішуються у судовому порядку.
Сторона обвинувачення обґрунтовує клопотання тим, що 04.11.2024 року ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється в участі в злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України; у протидії законній господарській діяльності, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206 КК України; у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненого організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
Так, стороною обвинувачення ОСОБА_7 фактично вручено ще раз одну й ту саму підозру з продовженням начебто вчинених останнім злочинних дій ще на період в один рік і відповідно до цього збільшенням начебто нанесених матеріальних збитків державі на загальну суму 5 113 853 109 грн.
Тому начебто на думку слідства саме через зазначені вище обставини ризики можливої протиправної поведінки підозрюваного, встановлені попереднім рішенням про застосування запобіжного заходу, збільшилися, а також з'явились нові ризики, передбачені у п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадження іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Вказана теза у клопотанні, яка судом було переписана в свою ухвалу, не підтверджена доданими матеріалами.
Так, вказаний ризик можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду не підтверджено будь-яким документом. Навпаки, стороною захисту було аргументовано той факт, що за час перебування під нічним домашнім арештом підозрюваним не було порушено жодного обов'язку, покладеного на нього судом і зазначений факт в судовому засіданні було підтверджено прокурором. Також на користь спростування зазначеного стороною обвинувачення ризику свідчить і той факт, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2025 року ОСОБА_7 було пом'якшено один з обов'язків, а саме можливість пересування в межах Київської області без отримання на те дозволу слідчого або суду.
Суд також не дав оцінки такій суперечливості та не вказав, в чому саме проявляється ризик можливості приховати або спотворити уже вилучені речі та документи, або чому тоді суд, вважаючи, що докази не зібрані, вважає обґрунтованою підозру.
Необґрунтованим, на думку апелянта, є і ризик можливості незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а додані матеріали суперечать наявності вказаного ризику.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, також нічим не підтверджується, оскільки ОСОБА_7 раніше не судимий, має позитивні характеристики з місця колишньої служби, а саме нагородні відзнаки, в 2018 році нагороджений орденом «За мужність» 3-го ступеню, медаль «За військову службу Україні» в 2017 році, являється учасником бойових дій, а також має сталі соціальні зв'язки, одружений і має малолітню дитину, (зазначені характеризуючи матеріали наявні в матеріалах судової справи).
Таким чином, захисник вважає, що запобігти зазначеним ризикам у клопотанні можливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
На переконання захисника, незважаючи на те, що ч. 2 ст. 177 КПК України чітко вказує обмеження слідчому, прокурору у поданні клопотання без наявності для цього підстав, слідчий, не маючи права ініціювати зміну запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом, умисно зловживаючи своїм процесуальним статусом, подав таке клопотання всупереч прямим заборонам КПК України.
Прокурор також не виконав покладених на нього обов'язків ст. 9 КПК України, згідно якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, апелянт зазначає, що судом взагалі не наведено аргументи, які зазначались стороною захисту на спростування доводів сторони обвинувачення, а лише зазначено, що в судовому засіданні не встановлено обставин, які б спростовували доводи сторони обвинувачення. Відтак, судом повністю проігноровано обставини, наведені стороною захисту, що є грубим порушенням процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000178 від 28.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 240, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, у якому повідомлено про підозру 10 особам.
04.11.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється: в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України; у протидії законній господарській діяльності, тобто захопленні цілісного майнового комплексу, земельної ділянки, незаконному обмеженні діяльності на цих об'єктах та обмеженні доступу до них, що вчинено організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206 КК України; у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення вчиненому організованою групою (злочинною організацією), що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.11.2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.01.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2024 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2025 року до підозрюваного ОСОБА_7 строком до 29.03.2025 року застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною останньому в період з 22.00 год до 06.00 год залишати своє місце проживання за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.03.2025 року підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22.00 год до 06.00 год наступного дня. Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначено до 04.05.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 9 місяців, тобто до 04.08.2025 року.
25.04.2025 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України, за найтяжчий з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
29.04.2025 року (клопотання датоване 25.04.2025 року) старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодження з прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у якому просив змінити раніше застосований запобіжний захід щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.06.2025 року, без визначення розміру застави.
Клопотання слідчий обґрунтовував тим, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , у не встановленому досудовим розслідуванням місці та у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2021 року, діючи з корисливих мотивів, погодився на пропозицію ОСОБА_11 приєднатися до злочинної організації, створеної останнім з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних з протидією законній господарській діяльності та незаконному видобуванню корисних копалин, добровільно вступивши до її складу, та взяв участь у її протиправній діяльності.
Слідчий зазначив, що ОСОБА_7 - засновник та директор ТОВ «Дейл Базис», ТОВ «Східна вуглевидобувна група», а також кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Техіновація», засновником якої є ТОВ «Східна вуглевидобувна група». Тривалий час перебуває у дружніх, довірливих стосунках з ОСОБА_11 , а тому після пропозиції останнього приєднатися до злочинної організації добровільно вступив до її складу.
ОСОБА_7 виконував такі функції у злочинній організації:
- підтримував постійний сталий зв'язок з керівником злочинної організації, отримував від нього вказівки та настанови щодо злочинної діяльності вказаної організації, підтримував авторитет зазначеної злочинної організації;
- брав участь у розробленні планів злочинних дій;
- брав безпосередню участь у злочинах вчинюваних злочинною організацією, під час яких безпосередньо здійснював активні дії, зокрема шляхом укладання фіктивних правочинів ТОВ «Дейл Базис» отримало у власність комплекс виробничих споруд на земельній ділянці, на якій розміщений відновлений та обладнаний під вантажний стовбур колишній вентиляційний шурф № 1 шахти «Свято-Покровська», а надалі одержало цю земельну ділянку в користування (оренду) у Новодонецькій селищній раді Краматорського району Донецької області;
- забезпечував контроль ОСОБА_11 над ТОВ «Дейл Базис», ТОВ «Східна вуглевидобувна група», ТОВ «Техіновація», приймаючи від імені цих підприємств необхідні організатору злочинної організації рішення.
Отже, ОСОБА_7 з вересня 2021 року, діючи як учасник створеної ОСОБА_11 злочинної організації та використовуючи для досягнення спільної протиправної мети службове становище селищного голови Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області, вчинив тяжкі кримінальні правопорушення, пов'язані з протидією законній господарській діяльності та незаконним видобуванням корисних копалин.
Так, ОСОБА_7 , як учасник створеної ОСОБА_11 злочинної організації, з метою отримання стабільного незаконного прибутку за рахунок незаконного видобування корисних копалин (кам'яного вугілля), діючи з прямим умислом, взяв участь у реалізації розробленої ОСОБА_11 протиправної схеми захоплення цілісного майнового комплексу виробничих споруд та земельної ділянки на території с. Курицине Краматорського р-ну Донецької обл., на якій розміщені вказані споруди, а також відновлений ТОВ «ШПБУ Схід» та обладнаний під вантажний стовбур колишній вентиляційний шурф № 1 шахти «Свято-Покровська», через який забезпечено доступ до вугільного пласта т42 на глибині до 84 метрів, тобто до ділянки надр, дозвіл на користування якими надано ТОВ «Актіс Трейд».
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи у складі створеної та керованої ОСОБА_11 злочинної організації, спільно з іншими її учасниками, здійснив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - кам'яного вугілля з ділянки, виділеної по падінню від виходу пласта т42 під наноси (ізогіпса +180м) до ізогіпса +80 м, по простяганню від Гнілушинського скиду на півдні до Самойлівського скиду на півночі, обмеженої географічними координатами крайніх точок у системі координат Pulkovo 42 Т. 1 48°33'30", 37°00'47"; Т.2 48°34Т4", 37°00'29"; Т.З 48°34ТЗ", 37°00'39"; Т.4 48°33'52", 37°00'48"; Т.5 48°33'53", 37°00'52"; Т.6 48°33'50", 37°00'54"; Т.7 48°33'49", 37°00'48"; Т.8 48°33'29", 37°00'56", доступ до якої обладнано через відновлений та обладнаний під вантажний стовбур колишній вентиляційний шурф № 1 шахти «Свято-Покровська» на захопленій земельній ділянці з присвоєним кадастровим номером 1420387300:01:000:2075 та поштовою адресою: вул. Робоча, 1а, с. Курицине, Краматорський р-н, Донецька область. Зокрема, видобуто з 12.11.2021 по 27.12.2022 - 13 373,27 тонн кам'яного вугілля, у період з 01.01.2023 по 14.12.2023 - 39962,44 тонн, у період з 15.12.2023 по 30.04.2024 - 18 178,56 тонн, у період з 01.05.2024 по 04.11.2024 - 9230 тонн, що спричинило тяжкі наслідки - завдало матеріальних збитків державі на загальну суму 5 113 853 109 гривень.
У клопотанні слідчий зазначив, що 04.11.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється: в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України; у протидії законній господарській діяльності, тобто захопленні цілісного майнового комплексу, земельної ділянки, незаконному обмеженні діяльності на цих об'єктах та обмеженні доступу до них, що вчинено організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206 КК України; у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення вчиненому організованою групою (злочинною організацією), що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.11.2024 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02.01.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2024 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2025 року до підозрюваного ОСОБА_7 строком до 29.03.2025 року застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому в період з 22.00 год до 06.00 год залишати своє місце проживання за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.03.2025 року підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22.00 год до 06.00 год наступного дня. Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначено до 04.05.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 9 місяців, тобто до 04.08.2025 року.
Під час досудового розслідування кримінального провадження виникли підстави для повідомлення підозрюваного ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої йому підозри у порядку ст. ст. 278, 279 КПК України, а тому 25.04.2025 року останньому вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України, за найтяжчий з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на це, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Підозрюваному ОСОБА_7 25.04.2025 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, за змістом якої йому інкриміновано серед іншого, незаконне видобування кам'яного вугілля, що спричинило тяжкі наслідки - завдало матеріальних збитків державі на загальну суму 5 113 853 109 гривень.
Зазначені обставини викликали певний резонанс у суспільстві, оскільки завдані збитки є досить значними на рівні держави, яка переживає часи нестабільного економічного розвитку у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації.
Слідчий зазначив, що ризики можливої протиправної поведінки підозрюваного, встановлені попереднім рішенням про застосування запобіжного заходу, збільшилися, а також з'явилися нові ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того слідчий посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, за які законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вони не виключать наведених ризиків і не взмозі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та змінено раніше застосований запобіжний захід щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.06.2025 року, без визначення розміру застави.
Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Змінюючи підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід з домашнього арешту у певний період доби на тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , їх наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, слідчим суддею перевірено наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 200 КПК України, та встановлено, що після постановлення ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.03.2025 року про продовження ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, підозрюваному ОСОБА_7 25.04.2025 року вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, за змістом якої йому інкриміновано серед іншого, незаконне видобування кам'яного вугілля, що спричинило тяжкі наслідки - завдало матеріальних збитків державі на загальну суму 5 113 853 109 грн., що у сукупності з фактичними обставинами інкримінованих йому кримінальних правопорушень, свідчить про збільшення ступеню вірогідності ризиків після застосування попереднього запобіжного заходу.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність зміни застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби на тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, оскільки на даний час дії ОСОБА_7 кваліфіковано, зокрема, за ч. 2 ст. 255 КК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби на запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційних скаргах доводи про недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та відсутності підстав для повідомлення ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, правильність кваліфікації дій підозрюваного та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
З наведених підстав, доводи апеляційних скарг захисника про відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованих йому злочинів та про те, що, дії які ставляться у вину ОСОБА_7 , насправді є легітимною підприємницькою та господарською діяльністю, яка здійснюється в правовому полі України, а спірні правовідносини, які виникають при цьому, вирішуються у судовому порядку, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Доводи апелянта про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками та іншими підозрюваними, яким відомі обставини кримінальних правопорушень, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Матеріали судового провадження також містять докази про продовження існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема, можливості ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, вірогідність настання яких, поряд із раніше зазначеними ризиками, є досить високою.
Посилання апелянта на належну процесуальну поведінку підозрюваного, зокрема те, що підозрюваним не було порушено жодного обов'язку, покладеного на нього судом, а також те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має позитивні характеристики з місця колишньої служби, а саме нагородні відзнаки, являється учасником бойових дій, а також має сталі соціальні зв'язки, одружений і має малолітню дитину, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Також, всупереч тверджень захисника в апеляційній скарзі, слідчий суддя, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту у певний період доби на запобіжний захід у виді тримання під вартою врахував обставини, визначені ст. 178 КПК України, при цьому, належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою, слідчому судді надано не було, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність перешкод для утримування ОСОБА_7 під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Інші доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4